Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дот 454 ДОТ Дотерпіти, -терплю, -тёрпиш дотерпеть [Я знаю, він не дотерпить (Н**Волын.у*— Сл. Г р.)]. дотёрти см. дотирйтп. дотесати см. дотісувати. доти нар. і) (о времени) до тех пор, до тогб времени; уст. дотоле; дотуда [Доти він багато чув розмов про науку ненависті» сам виховував її у бійців (Гонч.)]; ~ти<*— п 6 к и до тех ^ пор »— пока* [.. здійснити соціалістичну революцію неможливо доти, поки пролетаріат не завоює політичного панування, як єдиний і неподільний клас (Сталін)]; 2) (о месте) до тех пор (разе). дбтик, -ку 1) прикосновение; уст* касание, прикасание [Вони.* тремтіли від дотику * холодного повітря (Коцюб,)]; т 6 ч к а г-'Щ мат. тбчка касания; 2) (об ощущении) осязание; чувство осязания [Інструменти Валька брав з-під ніг чи із-за спини, навіть не дивлячись на них, вгадуючи їх безпомилковим дотиком (Гонч.)]; н а ~к (в каком отношении) на бщупь; відчувати (с п р и й мЛ ти) на ~к (как) чувствовать (воспринимать) осязанием; осязать, воспринимать на бщупь; чуттй "^ку чувство осязания^ г дотикальний осязательный. дотикання прикосновение; касание, прикасание. Єр. дбтив 1—2. дотикати, -каю, -кйеш, діткнути, -ну, -нёш и доткнути облг 1) касаться, коснуться [І відвагу має назвати річ її іменем, навіть коли та річ дотикає його самого (Фр.)]; 2\ (причинять неприятность) перенг уязвлять, уяз- * вить, колбть, уколбть [Вона погамувалася, побачивши, що діткнула мене (Коб<)]% /дотикатися, -каюся, -каєшся, діткнутися, * -нуся, -нёшся и доткнутися (до кбго, до чбго и уст. когб, ^ чогб) прикасаться, прикоснуться (к кому, к чему); касаться, коснуться (когб, чего) [Він завжди працював, дотикаючись до глини обережно, як хірург (Ільч.); Люблю природу. Бувають хвилини* коли мені здається, що дотикаюсь до, не^ голим серцем (Туд.); Я тепер ніяким світомне був би діткнувся його (Фр.); Порвіться, струни, всі ураз, Як я рукою на чужині Доткнуся тільки-но до вас (Руд.)]. дотикбвий осязательный; ~вий нерв осязательный нерв. дотинати, -паю,-пйсш, дотнути и дотйти, -тну, ^ -гаєш (когб, що и кому) <?бл. донимать, донять * (когб; что); (о людях—'ещё) укорять, укорить (когб) [А тут солов'ї душу доти- , нашть (Баре.); Кождому уміла [Лесиха] дотяти своїм острим язиком (Фр.)]^ дотйшок, -нку обл. укбр; кблкость [Кассандро, послухай, нащо ти мене на пробу ставиш дотинками тими? (Л. Укр.)]. дотинатися, -няюся, -нявшся разе, дошататься. дотирати, -раю, -раєш, дотерти, -тру, -трёш дотирать, дотереть. дотиратися, -раюся, -рвешся дотираться» дотискати, -каю, -каеш и дотискувати^ -кую, -куєш, дотиснути, -ну, -неш дожимать, дожать. дотична 1) прилжем, дотичний; 2) (род. дотичної) сущ. мат. касательная». дотичний 1) (до кбго, до чбго) касающийся (когб, чегб), имеющий отношение (к кому, к чему) [Чи в-словах його було й до мене щось дотичне? (Тич.)]; 2) мат. касательный. дотікати, -к&ю, -каеш, дотекти, --течу, -течеш доте'кать, дотечь. дотісувати, -сую, -суеш, дотесати, «тешу, -тёшеш дотёсывать, дотесать. дотісуватися, -суюся, -суешея дотёсываться. доткати, -тчу, -тчёш доткать. доткнути смч дотикйти, д доткнутися см. дотикатиеял * ? дотла нар. дотла [Фашистам —карні Ми знищим кодло їх дотла (Тер.)]. дотлівати, -ваю, -вавш, дотліти, -дію, -лівш дотлевать, дотлеть [У печі дотлівав жар (Скляр.)]. дотнути см. дотин&ти. дотбвпитися, -плюся, -пишея разг* протйс» нуться; разг. протолкаться. дотбпдювати, -люю, -люеш, дотопити, -топдй* -тбпиш дотапливать, дотопить. дотбптувати, -птую, -птуеш, дотоптати, -топчу, -тбпчеш дот?птывать, дотоптать. дбторк, -ку ирикосновёние [Наближалася осінь, але навколо не відчувався її доторк (Скляр.)]. , доторкання прикосновение; (реже) дотра>и- вание; трбгание [Порох уставав над дорогою, мов дим, г навіть від найменшого доторкання (Л^Укр.)]. ь+ поторкати, -каю, -каеш, доторкнутн, -ну, -нёш редк. 1) касаться, коснуться, трбгать, трбнуть; 2) перен. задевать, задеть, донимать, донять; ~ти до живбго задевать, задеть за живбе [Зараз видно, що її до- торкає до живого (Лг Укр.)]. доторкатися, -каюся, -каєшся и доторкуватися, -куюся, -куєшся, доторкнутися, -нуся, -нёшся (до кбго, до чбго и когб, чогб) притрагиваться, притрбнуться, дотрагиваться, дотрбнуться (к кому, к чем^ и уст* когб, чего), прикасаться, прикоснуться (к кому, к чему); (реже) трбгать, трбнуть (кого, что) [Все, до чого не доторкаються руки,— вогке, мляве або липке (Коцюб*); Вона гостинно налила чаю, стала припрошувати Емму Львівну, але та навіть не доторкнулася до чашки (Шиян)]. доторки у ти см* доторкати л доторкнутися см. доторкатися. дотбркування дотра*гивание; трбгание* Ср. доторкатися. дотбркуватися см. доторкатися. дотбчений 1) наставленный, прил. наставнбй; надставленный, прил. надставнбй; натачанный; приставленный; наращённый; 2) добавленный; 3) доцёженный; 4) довеянный. Ср* дотбчувати 1—2, 4—5. * дотбчення спец. наращение. Арц- доточити см. дотбчувати. дотбчка спец. настівка; надставка; приставка. Ср< дотбчувати 1^ * доточкбвий порти, приставочный. дотбчування спец. 1) наращивание, наращение; 2) дотачивание. Ср< дотбчувати 1, 3. дотбчувати, -чую, -чуєш, доточити, -точу, -тбчиш {) (удлинять — о частях одежды, трубы и т. п.) наставлять, наставить; разг. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)