Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дох 456 (стараться понять что-нибудь — ещё) вііи- І к?ть, вникнуть (во что); (разбираться в чём — ещё) узнавать, узнать; (доводить $о какой-нибудь меры или предела книжн. *— ещё) распростирать, распростереть (что); (умирать) кончаться, кончиться, (несове рш.) книжн. быть при последнем издыхании [От вже доходить [Оксана], вже усе ближче, усе ближче до свого села (Квітка); Якщо узявсь іти — кінця ти дохо джай (Тич.); Звідти доходили якісь тривожні згуки (Коцюб.); Морози все дужчали. Ночами вже доходило да 35 градусів нижче нуля (Верш.)] Тепер, як тільки збирався де гурт людей, Федоров посилав поета з його сміливим радянським словом, і воно доходило до серця народу (Жер.)Г Хилиться додолу, як п'яна, пемов доходить (Вас); Наташа Корсун дійпгла до межі й зупинилась (Скляр.); Ми вірим, що дійдем до щастя (Тич.); Вони наочно бачать чудесний розквіт Радянської України, якого вона дійшла під керівництвом великої партії Леніна—Сталіна (Ком., 1939, XI); Л ев; Я вже дійду, хто винен» хто не винен!.. (Л. Укр.); А дитинка тихо дійшла (Вовч.)]; ~ти, ~тй до у б б з т в а (до злиднів) доходить, дойтй до нищеты, впадать, впасть в нищету; /^ти, ^тй кінця (до кінця) подходить, подойти к концу, приближаться, приблизиться к концу; приходить, прийти к концу [Лекція в школі доходила кінця^ (Панч)]; ~тй до к р і ю перен. разг. дойтй до тбчкп [*— Ставати [на жнива]? — Ставаймо. Прокіц теж радив: — Дійшли до краю (Коцюб.)]; ~дить до півночі безл. приближается (близится) к пблночи; г^ти, <-^тй літ достигать, достичь зрелого вбзраста; входить, войти в лет&, входить, войти в вбзраст, приходить, прийти в вбзраст (в летб); ~ти,^тй р б з у- м у созревать, созреть умственно, умнеть, поумнеть; (становиться степенным, рассудительным—ещё) остепеняться, остепениться [Став розуму доходити — сам по- *¦ бачив, що треба робити (Мирн.); Яка ще з ' нею мова? .. Нехай перше розуму дійде (Вовч.)]. доходити, -ходжу, -хбдиш разг. окбнчить ходить. І доходитися, -ходжуся, -хбдишса доходиться [Ходила, гуляла,.. Доходилась — осталася, Навіки осталась Дівувати (Шевч.)]. дохбдний дохбдный [Доповідач переходить до розбору доходної частини державного бюджету України (Прол. пр., 1939, VII)]. дохідність, -ності дохбдность [Збільшилась продуктивність колгоспної праці — і на цій базі збільшилась доходність колгоспів (Ком., 1940, V)]. дохристиянський ист. дохристианский. доцвітати, -вітаю, -вітбеш, доцвісти, -віту, -вітеш доцветать, доцвести, доцент доцент. доцентрбвий центростремительный. доцентрбвість, -вості центростремйтель- ность. доцентрбво нар. центростремительно. доцентський доцентский. 1 доцентура доцентура. доціджувати, -джую, -джуеш, доцідити, -ціджу, -цідиш доцеживать, доцедйть. доціджуватися, -джуюся, -джувшся доцёжи- ваться. *ч доцідити см. доціджувати. доцільний целесообразный [Ради е найбільш доцільною формою організації бо- Їютьби робітничого класу за владу.. Сталін)]. доцільність, -ності целесообразность [Під час Сталінського рейду ротц розподілялися вже не за територіальною ознакою, а за принципом воєнної доцільності (Верш.)]. доцільно нар. целесообразно. дбця ласк, доченька, дочурка [Було мати стане їй казати: — Пішла б, доцю, на вулицю (Квітка)]. дочалапати, -паю, -паеш разг. прен. дошлё- пать, дотащиться [Дочалапав він до ґанку та ц сів на лавці (Н^-Лев.)]. дочапати, -паю, -паеш разг* дотащиться, доплестись, добрести [От вони вже дочапали до самого плацу на другім кінці міста, де ярмарок став (Вовч.)]. дочасний 1) преждевременный; (рано насту- * пивший — ещё) безвременный {А сміливий нащадок Прометея Знаходив смутну долю свого краю: Вигнання, муки, нерозривні пута, Дочасну смерть у дикій самотині (Л. Укр.)]; 2) (существующий до известного времени) временный [Прокід мене розважає, доводить мені, що це лихо дочасне, що повернусь, каже, будемо вільні (Вовч.)]. дочасно нар, 1) преждевременно; безвременно [Увіходить Йоганна, ще молода жінка, з слідами не абиякої вроди, але дочасно змарніла (Л. Укр.)]; 2) временно. Ср. дочасний 1—2, дочвалати, -л?ю, -лівш разг. дотащиться, доплестись [Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів (Котл,)]* дочекати, -каю, -каєш редк. дождаъься; обл. дождать. дочекатися, -каюся, -каєшся дождаться [Як ти міг дочекатись, чи справдиться слово твоє? (Л. Укр.); — Ну, вже дочекалася я до самого краю! — заговорила Рясничка синові (Вовч.)]. дочбрчувати, -чую, -чуєш, дочертйти, -черчу, -чёртиш дочерчивать, дочертить. дочбрчуватися, -чуюся, -чуєшся дочерчиваться. дочесати см^ дочісувати^ Ябчечкь уменъш., ласк, доченька, дочурка^ дбчйста1 (всё, ничего не оставляя) нар. дбчиста [Хіба самому написати Таки посланіє до себе Та все дочиста розказать, усе, що треба, що й не треба (Шевч.)]. дбчиста 2 (до полной чистоты) нар. дбчиста, дб- бела. дочистити см. дочищати. дочитаний дочитанный. дочитати см. дочитувати. дочитатися см* дочитуватися. дочитування дочитывание. дочитувати, -чйтую, -чйтуеш, дочитати, -читаю, -читаєш дочитывать, дочитать [За- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)