Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
доч 457 дощ туливши долонями вухо, вона гарячково дочитувала книжку (Коцюб.); Ліда дочитала листа, згорнула його й поклала в сумочку (Трубл.)]. дочитуватися, -читуюся, -читувшся, дочитатися, -читйюся, -читаєшся дочитываться, дочитаться. дочищати, -щаю, -щ?єш, дочистити, -чищу, -чистиш дочищать, дочистить. дочищатися, -щаюся, -щйєшся дочищаться. дочірній дочерний. дочісувати, -сую, -суеш, дочесати, -чешу, -чешеш дочёсывать, дочесать [—Отаке щастя було і в батька, — промовила Ганя, вертаючись у хату і дочісуючи косу (Н.-Лев.)]. дочка дочь; разг. дочка [Сім'я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає, Дочка вечерять подає (Шевч.)]; приймання (прийняття) за ~ку удочерение; приймати, прийняти за ~ку удочерять, удочерить; прийнята за ~ку удочерённая. дочорнити, -ню, -нйш дочернйть. дочути, -чую, -чуєш дослышать, расслышать [— Алі! — гукнув грек, — поможи зсипати сіль... За ревом моря Алі ледве дочув (Коцюб.)]. дочутися, -чуюся, -чуєшся разг. 1) дослышать, расслышать; услышать [Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней (Котл.)]; 2) (узнать) прослышать [І дочувся за них Мініх (Руд.)]. доччин, -нй, -не дбчерин, дочерний. дошивання дошивание, дошивка. дошив йти, -вйю, -виєш, дошити, -шию, -шиєш дошивать, дошить [Сукню Прохоровій жінці дошивала (Шиян)]. дошив йтися, -ваюся, -вйєшся, дошитися, -шиюся, -шиєшся дошиваться, дошиться. дошйвка допшвка, дошивание. дошити см. дошивати. дошитися см. дошивйтися. дбшка доска [Гули під ними соснові дошки переправи (Гонч.)]] ~ка пошани доска почёта [Перед жнивами партійно-кандидатська група вирішила встановити біля контори колгоспну дошку пошани (Рад. Упр., 1946, IX)]; класна ~ка кл&ссная доска; ~ка рятунку редк. якорь спасения [От тим-то Герман явився йому як остання дошка рятунку (Фр.)]\ в і д ~ки д о ~ки разг. от доскй до доскй. дошкандибйти, -баю, -баєш разг. доковылять. дошкільний дошкольный. дошкільник дошкольник. дошкільниця дошкольница. дошкільня, -нити уменыи. разг. дошкольник (о мальчике)] дошкольница (о девочке) [Чарівний вірш П. Тичини «Ку-ку» знає напам'ять навіть кожне дошкільня (Літ. газ., 1939, IV)]. дошкулити, -ляю, -ляєш, дошкулити, -лю, -лиш (кого, що и кому, чому) разг. донимать, донять (кого, что); пронимать, пронять (кого, что); (затрагивать) задевать (за живое), задеть (за живое) (кого, что) [Андрія почав дошкуляти холод (Панч); Якась таємна думка дошкуляла йому, не давала спокою (перекл. з Горбатова); Нам^це не дошкулило, а навпаки: зробило приємність (Тич.)]; <^ти до живого разг. задевать, задеть за живое. дошкульний чувствительный, донимающий; (резкий, пронизывающий — ещё) хлёсткий; (колкий, злостно-насмешливый) язвительный, едкий [Зустрінутий хоч і безладним, але дошкульним вогнем, ворог стишив свій вогонь (Панч); Удар був такий несподіваний і дошкульний, що він на мить розгубився (Шовк.); Над землею гуляє, згинаючи дерева, дошкульний вітер (Ряб.); Промовчав, хоч кортіло відповісти дошкульними словами (Раб.)]; ~яё місце перен. чувствительное место, слабое место, слабая сторона, слабая струна. дошкульність, -ності чувствительность; хлёсткость; язвительность, бдкость. Ср. дошкульний. дошкульно нар. чувствительно; хлёстко; язвительно, едко [Відповісти Данило намірився дошкульно, але враз стримав себе* (Коп.)]. Ср. дошкульний. дошкутильгати, -гйю, -гаєш разг. доковылять [Провчили [японців] так, що самураї ледве дошкутильгали на ту територію, звідки прийшли (Ком., 1938, XII)]. дошлюбний добрачный. дошпурювати, -рюю, -рюєш, дошпурляти, -ляю, -ляєш и дошпурнути, -цу, -нёш разг. дошвыривать, дошвырять, дошвырнуть. доштовхувати, -тбвхую, -товхуеш, доштовхнути, -ну, -нёш доталкивать, дотолкнуть. дошукати см. дошукувати. дошукатися см. дошукуватися. дошукування дойскивание. дошукувати, -кую, -куєш, дошукати, -каю, -каеш обл. подыскивать, подыскать [Вона дошукувала акорди акомпанемента якоїсь пісні (Коб.)]. дошукуватися, -куюся, -куєшся, дошукатися, -каюся, -каєшся доискиваться, доискаться [Походжав [між бійцями] Денис Блаженно, зазираючи в стволи, ревно дошукуючись плям (Гонч.); Великого ж того льоху Ще й не дошукались (Шевч.)]. дошумувати, -мую, -муеш разг. добродить. дошуткувйтися, -куюся, -куєшся разг. дошутиться. дощ, -щу [Одна крапля дощу впала з прозорої синяви (Коцюб.)]; з ~щу та під рйн- в у погов. из огня да в полымя. дощаний дощанбй; (из отдельных досок) дощатый [Затонкими дощаними стінами зазвучали голоси (Собко)]. дощаник редк. дощаник [Через чверть години ми вже сиділи на дощанику Сучка (перекл. з Тургенева)]. дощатий дощатый [Перед залізничною станцією стояв довгий дощатий барак, невідомо ким і коли перероблений під літній театр (Смол.); І Івась .. прихилився да дощатих воріт подивитися ще раз на Галю» (Мирн.)]. дощенту нар. до основания; (преим. при глаголах «згоріти», «зруйнувати»—обычно) дотлб, разг. в прах, в пух, в пух и в прах; (без- остатка) начисто (разг.);(совершенно) вкоыёц |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)