дюр 475 ево дюрінгіанство филос. дюрингианство. дюшес сад. дюшес. дягель, -гелю бот. дягиль. дядечко разг. 1) ласк, дядюшка, дяденька, дядечка; 2) (в обращении к незнакомому мужчине) дяденька [Мавка: Я ж, дядечку, його порятувала (Л. Укр.)]. дядина сущ. тётя, тётка; (точнее) жена дяди [Були в мене дядини й ріднії тітки (Чуб.)]. дядин уся ласк. разг.. тётенька [К и лин а: Ой, дядинусю, се ж ви мене тепер зовсім злякали! (Л. Укр.)]. дядюшка редк. дядюшка. дядя (род. дяді), редк. дядьо (род. дядя) 1) дядя [— Чого-таки з огнем під оселі лізти? — Не маленькі, не спалимо... Що ви, дядю (Шиян); А мені дядьо Яків ляльку привіз (Шиян)]; 2) (о рослом мужчине) фам. ДЯДЯ. дядьків, -кова, -кове дядин, дяди (род. п. от дядя) [Л у к а ш: Де дядьків дуб, що он пе- ' ньок стримить? (Л. Укр.)]. дядько 1) (брат отца или матери, муж тётки) дядя [Навіть Прокопів дядько, Панас. «Розкажіть, каже, про тих демократів» (Коцюб.)]] 2) разг. (взрослый мужчина) дядя; человек (средних лет); (в обращении) дядя, отец; (почтенный) хозяин [Голос у високого дядька був приємний, але звучав хриплувато (Ільч.)\ Коник плаче.. Дядьку, он зима біліє І От тепер же згину я! (Гл.)]; 3) (о слуге) уст.., воен. ист. дядька [Мого чоловіка приручили дядькові (Вовч.)]. дядьо см. дядя. дяк, -кй 1) церк. дьячок, псаломщик [Ти [доля] взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопця одвела До п'яного дяка в науку (Шевч.)]; 2) ист. дьяк. дяка благодарность; книжн. уст. благодарё- е межд. э [— Ну, так навідайсь до Дем'яна. —Е, і Дем'яна я боюсь (Гл.)]; єні, (иногда) є, н і ну нет [Е, ні, стривайте! Цур, не грать! А то не буду й танцювать (Шевч.)]. ебеновий спец. эбеновый. ебенові, -вих сущ. бот. эбеновые. ебоніт, -ту техн. эбонит. ебонітовий техн. эбонитовый. ?бро нескл. ббро. ебуліоскоп хим. эбуллиоскоп. ебуліоскопія хич. эбуллиоскопия. евакопункт, -ту (евакуаційний пункт) эвакопункт (эвакуационный пункт). евакуатор, -ра эвакуатор. евакуаційний эвакуационный. евакуація эвакуация. свакуйбваний эвакуированный. евакуювати, -куюю, -куюеш эвакуировать [Місто треба було швидко евакуювати (Козач.)]. евакуюватися, -куююся, -куюешея эвакуироваться [Тисячі промислових підприємств з районів, яким загрожував ворог, евакуювалися в тил і продовжували там свою роботу (Біогр. Сталіна)]. ниє [Будуть безкрайні Лани по болоту, Як дяка за нашу хорошу роботу (Воронько); Он тобі дяка яка! (Тоб.)]. дякувати, -кую, -куєш (кому, чому) благодарить (кого, что); (в выражениях благодарности уст. — ещё) благодарствовать [Клодт знову тиснув Тарасові руку, дякував, але той мовчав (Ільч.)\ — Дякую тобі, Іване,— промовила вона (Фр.)]\ '*-тп 6 6 гов і разг. уст. слава богу; ~кую (~куемо) вам благодарю (благодарим) вас; уст. благодарствую, благодарствуем, благодарствуйте; г^вую красненько разг. покойно благодарю; ирон. слуга покорный [— Ні, красненько дякую, — розводить він руками з уклоном (Коцюб.)]; нема за що ~ти не за что благодарить, не стоит благодарности; повинен <^ти кому, чому обязан (признателен, благодарен) кому, чему; уклінно ~кую разг. покорно (уст. покорнейше) благодарю; ирон. слуга покбрный; щйро (пре- щйро) ~кую искренне благодарен; разг. чувствительно благодарен. дятел, -тла орн. дятел [Вистукує барвистий дятел у кору стовбурів (Шиян)]. дятлів, -лова, -лове орн. дятловый. дячиха разг. дьячиха [А стара дячиха на лиці мінилася та очима, як відьма, водила (Мирн.)]. дячбк, -чка церк. дьячбк. дьбготь, -гтю дёготь [Організувати на підприємствах місцевої промисловості і промкооперації виготовлення і ремонт кінного обозу,., повсті, дьогтю (Рад. Укр., 1947, дьогтьовий дегтярный. дьору дати разг. дать (задать) др&ла; фам. дать (задать) стрекача; см. ещё др&чки. евапорація научн. эвапорация. евдемонізм, -му филос. эвдемонизм. евдемоністичний филос. эвдемонистический. евдіометр, -ра физ. эвдиометр. евёп эвен. евенк эвенк. евенкійський эвенкийский. є вепський эвенский. евентуальний эвентуальный. евентуально нар. эвентуально. Еверест, -ту Эверест. евкаліпт бот. эвкалипт [Рекомендувати провадити насадження евкаліпта навколо ставів (Про план полезахисних лісонасаджень)]. евкаліптовий бот. эвкалиптовый. евклаз мин. эвклаз. еволюта мат. эволюта. еволюційний эволюционный [..діалектичний метод говорить, що рух має двояку форму: еволюційну і революційну (Сталін)]. еволюціонізм, -му эволюционизм. еволюціоніст эволюционист. Е
|