Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ДУШ 474 дюр комісар повинен бути батьком і душею І свого полку (Віогр. Сталіна); Кімната була тісна для трьох душ (Ле)]; ~ша в ~шу, як о д н &'~ш& (как) душа" в душу [Років зо три жили, як одна душа (Вас.)]; в ~ші в душе; (про себя, мысленно — ещё) внутренне; вража ^ша бран., шутл. злодей; д о Г7І и б и н и ~ші до глубины души [Цей лист зворушив Ібрагіма до глибини дуті (перекл. з Пушкіна)]; до ^ші (как) *по душе, по сердцу [До душі були мені ті дні через те, що мій батько., робився товіркий, веселий та співучий (Вас.)]; з д о р о г 6 ю <^шёю (как) с удовольствием; охбтно; разе, в охбтку, за милую душу ?Коли вам треба помогти та до косовиці, так я з дорогою душею послухаю (Баре.)]; з ~ші верне разг. с души воротит, душу мутит; кривити ^шёю кривить душбй, криводушничать; на відчай /^ші разг. очерти гблову; н і ~ші ни души [Всі полягли, всі покотом; Ні душі живої Не осталось у Лисянці (Шееч.)]; хвацька ~ша разудалая голбвушка; чужа ~ша~темний ліс, в чужу ~шу не влізеш посл. чужая душа — потёмки; 2) (углубление между грудью и шеей) разг. душка [Довге намисто червоніло на довгій шиї, на душі блищав великий срібний дукач (Мирн.)]. душевний душевный [Христя [героїня романа] гине, але зберігає свою душевну чистоту до самої смерті (Вісник АН УРСР, 1949, б)]. душевність, -ності душевность [Прийшов лист.. Від нього віяло душевністю (Риб.)]. душевно нар. душевно [Томсон повернувся до кімнати й сів у качалку, безпорадний, душевно втомлений (перекл. з Сьомуш- кіна)]. душевнохвбра 1) прил. см. душевнохвбрий 1; 2) (род. душевнохворої) сущ. душевнобольная. душевнохвбрий 1) прил. душевнобольнбй; 2) (род. душевнохвброго) сущ. душевнобольнбй. душення душёние. душенька уменъш., ласк. разе, душенька [Хай собі Сонечко як завгодно сходить—..Аби мені [вітру молодому] було можна пити-гу- ляти, Свою душеньку потішати (Тич.)]. Д5[шеуб6гий редк. нйщии д^хом. душечка уменъш., ласк. разг. душечка; н і <—'ки ни души [Навколо — ні душечки (Коцюб.)]. душитель, -теля душитель. душителька душительница. душити, -шу, -пшш 1) душить; (нажимать . с силой; топтать — ещё) давить, подав- . ливать (при наличии обстоятельства: слегка, иногда и т. п.); (сжимать — ещё) теснить, разг. опирать; (умерщвлять — еще) удушать, удавливать [Вона залилася нестямним реготом і знову кинулась його душити (Мирн.); Народу, каже, як на війні, сила силенна.., а кінні наступають, душать (Коцюб.); Радісний сміх душив її (Смол.)]; 2) (не давать развивать- •ся) перен. душить, удушать [Парламентарна буржуазна республіка зв'язує, душить самостійне політичне життя мас. (Ленін)]. душитися, -шуся, -шишся 1) душиться; 2) страд, з. душиться; давиться; удушаться, удавливаться; душиться, удушаться; ер. душити 1—2. душиця прен. душбнка. душіння душёние. душіти, -шиш, -шить разе, пахнуть [Зеленим соком душіли трави, в які причепурилися горбки (Панч); Душить помалу крамними пахощами (Вас.)]. душка ласк. разг. душка [— Ти, душко, плачеш?—Хто се? Я? Ні, я не плачу (Шевч.)]. душкбм нар. разг. одним духом; (выпить, высказать — ещё) з&лпом [Лома випив душком пиво і кинув склянкою .об землю (Коцюб.)]. душний душный; (о температуре разе. — ещё) паркий [Ніч така душна та біла (Тич.); Душні запахи динь, конопель і кропу пливли понад рікою (Ільч.)]. душник, -ка душник, отдушник, отдушина [У бляшаній трубі, вставленій у пічний душник, свистів вогонь розпалених трісок (перекл. з Федіна)]. душно предик, душно; парко [А в лісі душно! (Тич.); Ой, як душно, як сонце пражить (Коцюб.)]. Ср. душний, душнуватий "душноватый. душова 1) прил. см. душовий М; *2) (род. душо- вбї) сущ. душевая. душовий * (подушный) душевбй. Ср. душа 1. душовий * душевбй . Ср. душ. душогуб, душогубець, -бця душегуб, душегубец [Твій ?Ід хороший і величний, не плодив ні злодіїв, ні душогубців (Вовч.)]. душогубка 1) (преступница) душегубка; 2) (о лодке) душегубка [Лісовими стежками несли на плечах важкі човни та гостроносі душогубки (Гонч.)]. душогубство душегубство, душбк, -шку прям., перен. разг. душбк; фам. запашбк [Невістка їй і подобалась.., одначе стара все-таки замітила, що Параска з душком (Мирн.)]. душопрпказнив спец. душеприказчик. дюбёк, -ву (сорт табака) дюбек. дюгбнь, -ня воол. дюгонь, дюжина дюжина [„особливо вірні слова Маркса: «всякий крок практичного руху важливіший, ніж дюжина програм».. (Ленін)]; ~нами а) (как определение) дюжинами, по дюжинный; б) (как обстоятельство) дюжинами, по дюжинно. дюйм уст., дюйм. дюймівка спец. дюймовка. дюймбвий уст. дюймбвый [Гострі дюймові шипи кішок врізувалися в шпаркувату поверхню льоду, не дозволяючій ногам сковзати (Шовк.)]. дюна дюна [Над високими горбами жовтих піскуватих дюн пролітав сильний західний вітер (Собко)]. дюнний дюнный. дюралюміній, -нію мет. дюралюминий, дуралюминий. дюралюмінійовий мет. дюралюминиевый, дуралюминиевый [Перший дюралюмінійовий птах гупнув на лід (Верш.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)