Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
€ДИ 486 6С6 єдиний друже мійі (Л% Укр.)]\ один [тільки] і ~ниЙ единый и единственный; ~ний можливий спбсіб единственно возмбжный спбсоб. єдйність, -ності редк* единство. єдино нар. единственно [Факти говорять, що генеральна лінія нашої партії в едино пра- ~ вильною лінією (Сталін)]. едипоббжаш, єдино ббжність, -ності рел. єдино- " ббжие. єдиноббрство единоббрство; уст. самоббрство [Почалось єдиноборство з вогнем (Прол. пр., 1939, VII)]. единоббрствувати, -ствую, -ствуеш уст. единоборствовать. ' єдиновірець, -рця книжн., церк. единоверец. єдиновірний единоверный. єдиновірство книжн., церк. единоверие. єдиновірський церк. единоверческий. єдиновладдя единовластие. єдиновладний единовластный. *г*п* єдинодержавний уст. единодержавный.* єдинодержавність, -ності уст. единодержавие. єдинокровний единокрбвный [Про Сталіна боєць співав з-над Збручу, їх вільний, їх єдинокровний брат (Бажан)]. єдиноначальний єдиноначальний. єдиноначальник єдиноначальник [Вимогливість до себе і до людей, якими керуєш, — важлива риса єдиноначальника (Прол. пр.9 1941,1)]. єдиноначальність, -ності • единоначалие [Єдиноначальність в більшовицькому розумінні включає в себе вміння спиратись на колектив (Прол. пр., 1941, /)]. єдиноплемінний единоплеменный. 'єдиноплемінник единоплеменник. є диб ор 6г зоол., и пр. единорбг. єдиноутрббний * единоутрб бный. едва см. еден. єднальний 1) согласительный; ~на к о- місія согласительная комиссия; 2) (о союзе) грам, соединительный; сочинительный. 'єднання единение; (взаимные сношения, связь) общение [У нього не було ніякої іншої прихильності, крім читача, ніякої іншої радості, крім єднання з читачем (перекл. а Салтикова- Щедріна)]. єднати, -наю, -наеш 1) (сближать) соединять; (о чувстве дружбы и т. п. — ещё) связывать; уст. книжн. единить [Єднала [пташка] небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля (Коцюб.); Радянський край немов одна родина. І втіха дружби нас єднає всіх (Тер.)]'} ІX ~нае дружба их соединяет (связывает) дружба [Тісна творча дружба єднає наших письменників (Літ. газ., 1948, 277)]; 2) (рядиться, условливаться) разг. ладиться (с кем); 3) уст. договариваться, сговариваться; (кого за кого) сговаривать [— Чого в'янеш, моя доню? — Стара не спитала, За сивого, багатого Тихенько єднала (Шевч.)]; 4) (склонять на свою сторону) соглашать. * єднатися, -наюся, -наєшся 1) соединяться [Пролетарі всіх країн, єднайтеся! (Комун. ман.)]\ 2) (рядиться^ условливаться) ладиться; 3) приходить к соглашению; быть в согласии [Ну, скажи, як нам єднаться? Як забути давне зло.. (Фр.)]\ 4) (поддерживать взаимные отношения) общаться. є дне см. едёп. єдність, -ності единство; (тесная связь, сплочённость — ещё) единение [Єдність програм- • них, тактичних і організаційних поглядів є тим грунтом, на якому будується наша партія (Сталін)]. єжа бот. (ЛасіуШ §Іотегаіа Ь.) ёжа, ёжа. єзуїт рел., перен. иезуйт. ^ єзуїтство иезуитство. єзуїтствувати, -ствую, -ствуєш иезуитствовать. єзуїтський рел., перен. иез^гйтский. ей-ббгу межд. разг. уст. ей-ббгу. елей (род. елёю) церк., перен. єлей. єлейний елейный [Ваня вдало передражнив єлейну мову (перекл. в Федіна)]. єлейність, -ності елейность. елейно нар. єлейно. * Єлизавета Елизавета. елизавётинський ист., тип. елизаветинский. Єлисей* Елисей. єлісейський миф. елисёйский. емкий ёмкий. ємнісний ёмкостный. ємкість, -кості ёмкость. Єнісей, -сёю Енисей. єнісейський енисейский. єн 6т зоол. енбт. енбтовий енбтовый [До кухні тяжко ввалився дід у єнотовій шубі (перекл. з Горького)]. єпархіальний церк. епархиальный. єпархія церк. епархия/ епіскоп церк. епископ. єпіскопський церк. епископский. епїскопство церк. епископство. єпітимія церк. епитимья, епитимий. епітрахіль, -лі церк. епитрахиль. ер филол. (род. ера—о «&») ер. ералаш 1) (род. ералашу) (засахаренные фрукты) ералаш; 2) (род. ерад&ша) карт. ист. ералаш. Єреван Ереван. єреванський ереванский. єрепенитися, -нюся, -нишея обл. ерепениться Г [Так чого ж ти єрепенишся? Каже парубок: сип! Ну, й сип (Мирн.)]. єресь, -сі ересь. єретик, -к? еретик. єретицтво еретичество, еретичка еретичка. єретичний еретический [Ви пробачте мені таку єретичну думку, земляче (Ільч.)]. єрзя згпн. ерзя. єрик х обл. ерик [Щоб до нас опливлась риба з усього Чорного моря та просто в наші мережі та єрики (Н.-Лев.); В очереті ходив сторожко боцюн. Стояв на одній нозі над єриками, задумливо схиливши набік голову (Риб.)], єрик 8 филол. ерь. ч ериолай Ермолай, # Єрусалим Иерусалим. єрусалимський иерусалимский,- есаул ист. есаул. Єсентуки, -ків Ессентуки. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)