Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
«ее 487 жад €сент>кськнй ессентукский. «ствб существб, естествб [Він дихав на повні груди, пив ніздрями, ротом, всім своїм єством степове повітря (Риб.)). єсть г C-е лицо ед.ч. наст. ер. от бути, употребляющееся и е значении 1-го лица ед. ч.) см. е. єсть* межд. воен., мор. разе, єсть [— Єсть, товаришу начальник! — відповіли черво- ноармійці (Ком., 1938, II)]. ефрейтор, -ра воен. єфрейтор. єфрейторський воен. ефрейторский. €фрём Ефрем. ж * см. же х. ж 2 см. же 2. жаба ! аоол. лягушка; жаба [Дужче закумкали жаби в болоті (Мирн.)]; часникова ~ба 8оол. чеснбчница; літаючі (летючі) ~би зоол. летающие лягушки; Он абратися, як ~ба мулу разг. напиться до чбртиков; коваль коня кує, а ~ба й собі нбгу дає; куди кінь з копитбм, тудйй ~ба з хвостбм поел, куда" конь с копытом, туда и рак с клешнёй. жйба 2 мед.уст. жаба, ангина; грудна" ~ба грудная жаба. жабе ни, -нати лягушбнок; жабка [Вся весела, галаслива ватага з розгону, мов жабенята, кидалась у річку (перекл. з Бабаевського)]. жабенятко ласк, лягушбнок; жабка. жабиний редк. лягушечий, лягушачий; разг. лягушиный; жабий [У ставу зійшлось жабине плем'я на гучні розмови (Рил.)]. жббка 1) уменьшу ласк, (маленькая) лягушка, лягушечка; жабка [А я жабка-скрекотушка (Рудч.)]; 2) вет. жабка. жабник, -ку бот. (РЧ1а§о Ь.) жабник, жабинёц. жабб нескл. сущ. ср. р. жабб [Високе жабо, наче морська піна, обрамовувало йому шию (Риб.)]. жабоїд обл. аист [Жабоїд прилетів — щастя приніс, геть піднявсь — горе ввалило (Донск. обл. — Сл. Гр.)]. ж&бра, -бер редк, жабры [Риба зітхнула жабрами і простяглася (Н.-Лев.)]. жабриця бот. (Зезеїі Ь.) жабриця; гірська" ^ця бот. (ЫЪапоИз топіапа А1 1.) порезник. жабрій, -рію бот. (Саіеорзіз Ь.^ жабрей, пи- кульник; ~рїй звичайний бот. (Оаіеорзіз ТеїгаНії Ь.) жабрей. жабур, -ру обл. нитчатка [Таке ж бридке, таке мерзенне, Поржавіло, від жабуру зелене [болото] (Греб.)]. См. жабуриння 1. жабуриння 1) бот. (Сопіегиа Ь.) нитчатка [На воді густо плавало слизьке жабуриння (Козл.)]; 2) обл. внутренности дыни, внутренности тыквы. жбб'ячий лягушечий, лягушачий; разг. лягушиный; жабий [Вечорами чулося мирне жаб'яче кумкання (Шер.)]* жавель, -велю хим. жавель. жаги 1) жажда [У човен не взяли ми зайвої єхида разг. ехида [Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити (Мирн.)]. єхидна зоол., перен. єхидна [Єхидна лиш отрутою говорить (Л. Укр.)]. єхидний ехидный [Обступили вони його з єхидними усмішечками (Вас.)]. єхидничати, -чаю, -чаєш разг. ехидничать. єхидність, -ності ехидность. єхидно нар. єхидно [Він єхидно так посміхається (Вісті, 1937, XII)]. єхидство єхидство. єхидствувати, -ствую, -ствуєш разг. ехидствовать. ваги: Оце — для голоду, ось трошки для жаги (Рил.)]; 2) (страстное желание) жажда (всегда с дополнением или с инфинитивом); вожделение (уст., ирон. — только без дополнения); (сильная любовь) страсть [Жагою боротьби палали молоді серця (Рад. Укр., 1946, І)]. жаглйвий страстный [Твій голос, Ізольдо моя, рвачкий та жаглйвий (Л. Укр.)]. жагуче нар. страстно; знбйно [Я вас жагуче полюбила (перекл. з Чехова)]. Ср. жагучий. жагучий страстный; (пылкий, жгучий) знбй- ный; редк. жаждущий [А поки — відповідь свою я вам пишу на крик жагучий (Сос); Вип'яли лани проти хмар широкі груди й заніміли: сипте, хмари, давайте, до живого промочіть моє жагуче серце (Вас.)]. жагучість, -чості страстность. жаданий желанный; вожделенный [І певністю жаданої свободи Окрилив людства визвольний порив (Бажан)]. Ср. жадати. жадання желание; жажда (только ед. ч. и всегда с дополнением или с инфинитивом) [Я гадаю, що це жадання не надто великі (Фр.)\ Клекотить в соках надія й те велике жадання, що його звати — плодючість (Коцюб.)]. Ср. жадати. жад&ги, -даю, -даєш хотеть, желать; (сильнее) жаждать; поэз. алкать; уст., ирон. вожделеть [Закарпатці жадають, щоб спів їх почула вся Радянська Україна (Рад. Укр., 1946, ІІІ)\ [Карамзін] жадав честі сприяти вітчизні в її успіхах на шляху до освіти (перекл. з Бєлінського)]. жадйтися, -дйеться безл. хотеться, желаться [Сумно мені було і перемовити щире слово жадалось (Вовч.)]. жадаючий прил. жаждущий; поэз. алчущий; поэз. уст. жадный. жаден, -дна, -дне редк. см. жбден. жадібка уменыи. от жадбба; в ~ку к о м ^ редк. разг. хбчется кому [—Чи побачимо ми там Чайченка? — Не знаю ..— А в жадібну його побачити? (Вовч.)]. жадібний, редк. жаждйвий 1) жадный: (нена- сытный, корыстолюбивый — ещё) алчный; (желающий пить; стремящийся к чему- нибудь) жаждущий [Сніг скупо сіявся цієї зими на жадібні лани (Коп.); Тут же, коло мене.., снувалася рухома юрба людей* Ж |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)