Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зкур 506 жюр журний печальный, грустный; (о человеке — ещё) сокрушённый* [Голоси Пташок вгорі лилися журні (Ус); Журний спокій оповив її всю (Вас.)]. «урно 1) нар. печально, грустно; сокрушённо [Тут батько мій лежить на цвинтарі старім, де верби журно в}ти похилили (Криж.); Тихо й журно пливла сумна мелодія пісні (Шиян); І журно глянула Зарема в холодні очі ватажка (Сос.)]; ер. журний; 2) ($ значений сказуемого) грустно; (жаль) печально [Чогось їй було сумно, чогось було журно. Наче віщувала серце якесь лихо несподіване (Коцюб.)]; с т ? л о ~но к о- м у ст&ло грустно ком^, взгрустнулось ком^ [їй стало журно. Надовго, надовго вона залишав шахту (Донч.)]. журфікс, -су уст. журфикс. журч&ння журчание [Зрозумів журчання чио- тих хвиль (Ко б.)]. журчйти, -ч^, -чйш журч&ть [Вода біжить, Вода журчить (Боров.)]. жученя, -няти уменьш. міленький жук, жу* чбк. жучбв, -чкі уменыя.> ласк, жучбк. жюрі нескл. сущ. ср. р. жюри. ш |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)