Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
<> 21 баб Б б част. см. би. ба разе. 1)межд.ба [Мавка: ..Ба! чуєш?... То весна співає? (ЛІГ. Укр.); От я їх вже бачу. Ба, ба! Як вас багато (Коцюб.)]; ба де-то [там]! куда там! [— А получчали? ..ба де-то! Ще гіршими стали (Шевч.)]; та ба! рам. (но) не тут-то было!, увы!, но увы!; разг. да [ты] поди!; ти ба! смотри ты!, ты смотри! [От бісові діти — ти ба! (Головко)] ;тим-то йба!в том-то и дело!; ч и ба вишь; разе, ишь, йшь-ты; вона [Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! (Л. Укр.)]; чи ти ба, який сердитий! разг. смотри (вишь) ты, какой сердитый!; 2) союз да и, мало того; даже [Як це погано, що Ольга не має в місті друзів, ба навіть знайомих (Смол.); Справа від цього не поправлялася, ба й не вияснялася (Коцюб.)]; ба н і да нет; разг. ан нет [Питається у хлопчика: Що, титаря вбили? — Ба ні, дядьку; батько казав, Що .його спалили (Шевч.)]. ббба х (женщина) 1) прям., перен. разг., прен. баба;^ (старая женщина разг. — обычно) старуха; фам. старушенция [Зінька була баба над бабами. її в селі всі поважали (Н.-Лев.); Був собі дід та баба, і був у них хлопчик Івасик (Тич.)]; надвоє ~ба ворожила [:або вмре, абб буде жила] погов. (Ном.) бабушка надвоє сказала ; не мала ~ба клопоту, та купи лапорося погов. не было печали,, так черти накачали; от тобі, ,~бо, йЮра погов. вот тебе, бабушка, и Юрьев день; с і м ~б — сім рад, а дитя б е з- пупе поел. (Ном.) у семи нянек дитя без глазу; 2) (мать отца или матери) разг. бабушка; разг. бабка [Хто ж тобі тут мати, чи баба, чи вже як у вас зовуть (Л. Укр.); Гафійка годує дитину, а друге біля Маланки: «бабо!» (Коцюб.)]; 3) (жетцина, принимающая у рожениц) обл. дорев. повивальная бабка; разг. повитуха; (лекарь-колдунья) эти. знахарка [Скажи-бо, Степане: Може справді нездужаєш? Я побіжу за бабою (Шевч.)]. ббба * техн., кул. и пр. баба [Здалося, що то стопудова баба просвистіла по щоглах, падаючи з височини (Ле); Але найголовніше діло рук Ганни Федорівни — це були баби (Вовч.); Снігу накачаємо Купу за садком; Бабу здоровенную, Уночі страшенную Зліпимо гуртом (Гл.)]; к а м' я н а ~ба архл. каменная баба; снігова ~ба снежная баба; (высокий конусообразный сугроб снега) обл. бугор снега [Вулиці забиті, заметені; по дворах, врівень з хатами, стоять страшенні снігові баби, — і тільки вітер куйовдить їх гострі голови (Мирн.)]. бабйк, -кй 1) зоол. сурбк, байбак [Питав лисицю кум бабак (Гл.)]; 2) перен. байбак. бабакбвип зоол. сурковый, байбачий. бабах межд. бах, бабах, бад, паф, трах- тарарах; (ударом) хвать. бабахати, -бйхаю, -бйхаеш и (реже) бабахкати, -каю, -каєш, бабахнути, -ну, -неш разг. 1) бахать, бахнуть, бабахать, бабахнуть, бацатъ; бацнуть; (только соверш. — ударить— ещё) хватить, ахнуть; (бросить) фам. чебурахнуть; 2) (падать) бахаться, бахнуться; (только соверш.) бацнуться, бабахнуться [Так і бабахнув у воду (Сл. Гр.)]. бабача, -чйтп, бабаченя, -няти детёныш сурка, детёныш байбака. баба-ягй миф., перен. баба-яга, яті. бабёга см. бабёра. Баб-ель-Мандёбська протбка Баб-эль-Мандёб- ский пролив. бабёра, баберія разг. прен., презр. бабищам; тетёха; (грубая, наглая вульг. — ещё) халда. бабёць-головач (род. бабця-головачи) ихт. (СЫ- іиз §оЫо Ь.) подкаменщик. бабй (род. баб и бабів) 1) мн. ч. см. бйба *• 2) со би р. презр. бабьё. бабин, -па, -не 1) бабин, б&бы (род. п. от б&ба) [Ледащо-кіт, злодюга мурий, Знущається над бабиним добром... Його із хати помелом! (Гл.)]; ~не літо б&бье лето [А літо бабине стежками за нами тепло шарудить (Сос.)]; 2) бабушкин; бабкин. Ср. бйба1 1—2. бабинець, -нця церк. притвбр [Церква була зовсім порожня, тільки в бабинці стояли три баби (Н.-Лев.)]. бабисько разг. прен. бабища. бабити, -блю, -биш разг. уст. бйбить; (заниматься повивальным делом — ещё) б&бничать [Свекруха моя в його сина бабила (Рудч.)]. бабитися, -блюся, -бишся разг. бабиться. бабич см. бабій. бабище разг. презр. бабища [Як вийшла бабище старая, Крива, горбатая, сухая (Котл.)]. бабій, -бія разг. бабник; фам. юбочник [Ничипора знали у війську як доброго й щасливого бабія (Ле)]; бути ~біем разг. быть бабником (юбочником); бабничать. бабіт, -ту мет. баббит. бабіти, -бїю, -бієш 1) см. бйбитися; 2) (о человеческом теле) сморщиваться, морщиться [Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся (Богод. у., Славян, у. — Сл. Г р.)]. бабітний м-ет. баббитный. бабітовий мет. баббитовый. бабка г (женщина) 1) бабка; разг. старушбнка [Вони регочуть. «Іди, кажуть, бабко, додому, ми не те міряємо» (Коцюб.)]; 2) (мать отца или матери) бабушка. бабка 2 (техн., кул. и пр.) 1) (надкопытный сустав ноги у животного) бабка; 2) (для игры) бабка; 3) кул. бабка [Сестра просить сісти; подають печену курку й бабку (Н.-Лев.)]; 4) энт. стрекоза [До неї [маківки] раз у раз літа бджола, Бабок, метеликів над нею грає сила (Греб.)]', Г>) бот. обл. обабок; 6) техн., с.-х. бабка [Організувати продаж колгоспам, радгоспам та селянам ручних кіс, брусків, мантачок, бабок, молотків. Організувати негайне в'язання снопів і складання їх у копи, бабки та хрестці (Пост. XVI Плен. ЦК КП(б)У)]\ 1) (в аастёжке) петля. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)