Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бад 27 баз бадейний бадейний. бадилина стебель, былинка [Роса блищить на кождій бадилині (Л. Укр.)]. бадйлля ботва; (свёклы — егцё) гичка; стебли | [Сухе бадилля ворушилось під вітерцем біля дороги (Коп.); Марко блукав городом по втоптаній стежці, що в'юнилась між картоплинним бадиллям (Риб.)]; ~ля кукурудзи стебли кукурузы; ~ля т ю- тюну стебли табака. бадіка (название старшего летами) обл. отец; брат (о старшем брате) [— Та годі вже, брате, годі! — стали бадіка казати (Федък.)]. бадьбрий бодрый; (живой — ещё) оживлённый [Ьона бачила його завжди напруженим, бадьорим, в труді (Скляр.)\ Високий тенор почина пісню — веселу, бадьору (Коцюб.)]; набирати ^рого вигляду принимать бодрый вид, приосаниваться. бадьористий бойкий; (молодецкий) молодцеватый, лихой [Летить, ніби завірюха, на баскому коні в бадьористій позі (Н.-Лев.)]. бадьористо нар. бойко; молодцевато, лихо. Ср. бадьористий. бадьорити, -рю, -рйш бодрить [Повільне відмирання природи, іній на деревах і срібна паморозь у степах веселили, бадьорили людей (Скляр.)]; який (що) ~рйть (в значении прил.) бодрящий. бадьоритися, -рюея, -рйшся бодриться; (принимать храбрый вид) храбриться; (вести себя нагло, заносчиво) редк. куражиться [А диво-цариця, Мов та чапля між птахами, Скаче, бадьориться (Шевч.); Чим більше муляр гнувся та хилився перед ним, ..тим гордіше бадьорився перед ним підмайстер (Фр.)]. бадьбрість, -рості ббдрость; оживлённость, оживление [Проти мурів, проти молу в нас бадьорість комсомолу (Тич.)]; в т р а ч а- т и ~ть терять бодрость, унывать. Ср. бадьбрий. бадьбро нар. бодро; оживлённо [Усім нам ця прогулянка була приємна, почували ми себе бадьоро (Трубл.)]. Ср. бадьбрий. баєвий уст. байковый [Приходила і ся сюди В червоній юпочці ба свій (Котл.)]. баєчка уменьш. 1) басенка, побасёнка, побасенка [Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Гл.)]\ 2) (выдумка) сказочка. баєчний 1) басенный; 2) сказочный. Ср. бйечка 1—2. бажаний желаемый; (приятный) желанный; (соответствующий интересам) желательный; (соответствующий воле) угодный [Людей в кімнаті як набито, 1 кожен тут бажаний гість (Мал.)]. бажаність, -ності желательность. бажання желание; хотение; разг. охбта; рит.у уст., ирон. соизволение; (настроение) расположение [Він вважав себе дуже багатим: є молодість, с сила, є нестримне бажання працювати (Скляр.); Як порива мене палке бажання Піти туди пісками, чагарами, Послухати гірської пуші гомін (Л. Укр.)]; він не має сьогодні [/^ия іхати он не имеет желания (у него нет желания) сегодня ехать, он не расположён (расположен) сегодня ехать, у него нет расположения сегбдня ехать; всупереч ~ню, прбти ~ня вопреки желанию, против желания; здійснення ~пь осуществление желаний; мати ~ня иметь желание; разг. охбтиться; межа ^нь предел желаний; це викликає ~ня відпочинку зто располагает к отдыху. бажано предик, желательно; угодно; (приятно) лестно. Ср. бажаний. бажати, -жаю, -жйеш желать; хотеть; уст., ирон. соизволять; уст., шутл. изволить [Любити свою батьківщину — значить полум'яно бажати бачити в ній здійснення ідеалу людства і в міру сил своїх сприяти цьому (перекл. з Бєлінського); Собі я бажаю не сну, а життя (Л. Укр.)]; залишає ~ти кращого оставляет жел&ть лучшего; н є ~жйючп образити, скажу не желая обидеть, скажу; разг. не в обиду будь сказано; особа, яка ~жае одержати (що) лицо, котброе желает (хбчет) получить (что); лицо, желающее получить (что); спец. соискатель (о мужчине), соискательница (о женщине); чого ви <^жавте? чего вы желаете? (хотите?), что вам угодно? [— Чи не бажаєш ти чого, Одарцю? — Ні, тіточко, нічого не бажаю (Вовч.)]. бажатися, -жйеться безл. хотеться [Бажалось мені, Щоб жить нерозлучно В «воїй стороні (Гл.)]. бажаючий, -чого сущ. желающий. баз обл. баз [Лише під час негоди — завірюхи, ожеледі тощо — їх [коней] заганяють у бази (Ком.у 1939у IX)]. бйза база [..більшовизм виник в 1903 році на найміцнішій базі теорії марксизму (Ленін); Всі дороги контролювались партизанськими патрулями, кожне село було базою якого-небудь загону (Ковпак)]; а р- тикуляцїйна ~за лингв, артикуляционная база; екскурсійна /-^за экскурсионная база. базальт, -ту геол. базальт. базальтовий геол. базальтовый. базар, -ру 1) базар; (место торговли — -ещё) рынок; уст. торг [А вітер пил несе, афішами метляє і на базарах вивіски трясе (Тич.); Базар уже розходився (Головко)]; 2) (шум, галдёж) перен. разг. баз&р; редк. рынок. базаринка уст. взятка, приношение [Ти база- ринку любиш брати, А людям в нужді помагати Не дуже, бачу, поспішивсь (Котл.)]. базарний 1) базарный; рыночный [Кілька підвід поїхало до базарної площі (Шиян); Завтра день базарний (Мирн.)]; ср. ба- зйр 1; 2) (грубый, небрежный) уст. перен» базарный, рыночный; ~на лПка разг. базарная (площадная) брань (ругань); 3) (род. базйрного) сущ. уст. торговый надзиратель [Сьогодні базарний приходив (Мирн.)]. базарувати, -рую, -руеш и (реже) базарювати, -рюю, -ріоєш разг. покупать на баз&ре; (торговать) продавать на базаре, базарить |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)