Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
баз 28 бай [Зорянці базарювали у великому сусідньому селі {Ряб.); Чи ви добре сьогодні базарювали? (Полт.—Сл. Гр.)]. базгранина разг. прен. 1) маранье, пачкотня [Почав збирати шматочки, складати докупи.. Складав базгранину, злучав кривульки, мов дикі колючки, що ранили серце (Коцюб.)]! 2) (писание*плохих стихов) рифмоплётство; (писанина) "стряпня. бйзгранна разг. прен. і) маранье, пачканье; 2) : ~ня віршів рифмоплётство. б&зграти, -раю, -раєш разг. прен. 1) марать, пачкать; разг. вар?кать; 2) (о стихах) кропить. базедова хворбба мед. базедова болезнь. базиліка архт. базилика. базис, -су базис [Базис є економічний лад суспільства на даному етапі його розвитку (Сталін)]. бйзисний базисный. базіка м. и ж. р. разг. болтун (о мужчине), болтунья (о женщине), болтушка (о мужчине и женщине); (весёлый) балагур (о мужчине), балагурка (о женщине), пустомеля (о мужчине и женщине), пустослбв, пусто- звбн [Ось вам фізіономія базіки. Вони мобілізувались, поставили питання руба, у них і перелом, і зрушення, а справа не рушає з місця (Сталін)]. базікало фам., вульг. пустомеля, пустослбв, пустозвон, пустобрёх; вульг. трепач (о мужчине), трепачка (о женщине), трепала (о мужчине и женщине), трепблка (о женщине) [Базікало, — прозивають його солідні люди (перекл. а Горького)]. базікання разг. болтовня; пустослбвие; пусто- * звбнство; балагурство [Ленін дав нещадну відсіч всім базіканням про негайне відмирання радянської держави (Ком., 1941, І)]. Ср. базікати. базікати, -каю, -каеш разг. болтать; (заниматься бесплодными разговорами) пусто- слбвить; (заниматься бессодержательными разговорами) пустозвонить; (весело говорить) балагурить; (разговаривать)фам. калякать [Люди, які базікають про необхідність зниження темпу розвитку нашої промисловості, є ворогами соціалізму.. (Сталін)]. базовий базовый. базувати, -зую, -зувш базировать; (исходить из каких-нибудь данных — ещё) основывать, стрбить [Він, звичайно, був природженим педагогом, але стосунки з дітьми базував на особистій дружбі, і це багатьом здавалося дивним (перекл. з Федіна)]. базуватися, -зуюся, -зуєшся базироваться; (опираться на какие-нибудь данные — ещё) основываться; (иметь своим основанием — ещё) покоиться, зиждиться (уст., рит.) [Госпіталь базувався в угорському курортному містечку (Гонч.)\ Ленін базувався на найточнішому, всебічному, строго науковому аналізі шляхів розвитку Росії, аналізі обстановки і позицій різних класів (Біогр. Леніна)]. бйзя дет. бяша, бяшка, ягнёнок, ягненочек, барашек. бай (род. бая) бай. Г бай-бай дет, редк. бай-бай. байбйк, -вё 1) доол, сурбк, байб&к; 2) перен* байбак. байбарй обл. (длинный пастуший) кнут [За-» мекали вівці, заляскали бай ба рами підпасичі, розлучаючи" по дворах (Головко)]. байбарак обл. (сукбнный] полукафтан [тана- сій устав, накинув байбарак (Черемш.)]. байбарис, -су барбарис; см. также барбарис. байбарйсний барбарисный. байбарисовий барбарисовый, барбарисный. байда редк. 1) м. и ж. р. гуляка [Всім до мене байдам байдуже (Бажан)]; 2) ж. р. (ломоть) обл. краюха [Байда хліба (Фр.)]; О^ди бити разг. бить баклуши; см. ещё бййдики бити. байдак, -ка байд&к [А по Тібру із-за гаю Байдак випливає, Чи галера (Шевч.)}* байдара байдара [Посунули по синій хвилі.. Байдару та баркас чималий (ШЬвч.)]. байдарка байдарка [Там виробляли байдарки, що славились своєю легкістю та швидкістю (Трубл.)]. Байдарські ворбта Байдарские ворбта. байдики бити разг. бить баклуши; (шататься без дела) околачиваться без дела, гранить мостовою [Влітку байдики бити сину не давав <— був Юрко за підпасича у громадського чабана (Головко)' Тобі б тільки лежати та байдики бити (ІГ.-Лев.)]; см. ещё бай дику в йти. ( байдикування ?разг. баклушничанье, бездельничанье, ничегонеделание; валанданье [1 не* докучило тобі байдикування? (Харьк. г.— Сл. Гр.)]. Ср. байдикувати. байдикувати, -кую, -куєш разг. баклушничать, бездельничать, прохлаждаться, плевать в потолок (фам.), жить праздно, жить в Праздности; (шататься без дела) вал&н- I даться (фам.), околачиваться без дела; (заниматься шалостями, проказами) повесничать, шалопайничать; фам. балбесничать, гонять лодыря, гонять собак [Він нічого не робив, тільки байдикував (Волын. г.-~- Сл. Г р.); Вже третю неділю Юхим отак байдикує в лузі (Ле)]. байдуже 1) нар. безразлично; равнодушно, безучастно; невозмутимо, бесстрастно; хладнокровно; прохладно; чёрство; примиренно; (спокойно) не теряя присутствия духа [Чи міг Вася байдуже писати про бійця, який пробивався з ним трансільванськими лісами (Гонч.); Перевізник байдуже подивився на молоді обличчя (перекл. з Полевого)]; ср. байдужий; 2) (в значении сказуемого) безразлично; разг. всё едино, всё равно; (мало значит) маловажно; (ничего не значит) разг. нипочём; (оравнодушном отношении к чему- нибудь) хоть трёв? не расти (ра*г.) [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.); Хай сміються з нас, глузують — Нам байдуже, Бо замовкнуть, як почують Слово дуже (Рил.); Вдасть перед милим, що їй байдуже (Л. Укр.); Байдуже, хто говорить (Коцюб.)]; ^гае кому безразлично кому; ра*г. и гбря мало кому; ^же кому про кбго, про що дела пет І кому до когб, до чегб [Але їм про Галю |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)