бай 29 бав було байдуже (Н.-Лев.)]; вам про мене і ~же вам до меня и дела нет; йому до всього ~же ему всё безразлично; разе, ему всё трын-трава, байді жий, байдужний безразличный; (не проявляющий интереса — ещё) равнодушный, безучастный; (спокойный — ещё) невозмутимый, бесстрастный; (обладающий хладнокровием] выражающий хладнокровие— ещё) хладнокровный; (лишённый сердечной теплоты — ещё) прохладный; (бездушный, неотзывчивый, невосприимчивый — ещё) чёрствый; (успокоившийся) примирённый [Все це було таке чуже, таке байдуже до Соло- міїного горя, ще байдужіше, ніж плавні (Коцюб.); Погляд її очей був недбалий., байдужий (Н.-Лев.); Володя підвів байдужі очі і враз, упізнавши, рвонувся до мене (Верш.); Згорда поглядають вони довкола, певні в своїх силах, байдужні до всяких незгод життьових (Коцюб.); Дивилась на картину моря байдужними очима (Н.-Лев.)]. байдужіння охлаждение. байдужісіпько усилит, і) нар. совершенно безразлично [Якби не було в нього любові до своєї праці, стукав би він собі байдужісінько обушком та й усе (Донч.)]; 2) (в значении сказуемого) совершенно безразлично [Байдужісінько мені тепер До всіх ваших болів і турбот (Фр.)]. См. также байдуже 1—2. байдужість, -жості, (реже)' байдужність, -ності безразличие; равнодушие, безучастие, безучастность; невозмутимость, бесстрастие; хладнокровие; чёрствость; примирённость [В самій ході її була та байдужість, що одразу повинна була розвіяти всі підозріння (Риб.); Але за цим зовнішнім спокоєм і байдужістю ховався живий запал змагання (Донч.); 1 я бачу тоді в її очах байдужність до мене, навіть холоднечу (Н.-Лев.)]. Ср. байдужий, байдужіти, -дужію, -дужіеш охладевать, становиться безразличным (равнодушным, безучастным и т. д. см. байдужий), байдужливий редк. см. байдужий, байдужливо см. байдужпо. байдужний см. байдужий, байдужність см. байдужість, байдужніти см. байдужіти, байдужно, редк. байдужливо нар. безразлично; равнодушно, безучастно; невозмутимо, бесстрастно; хладнокровно; прохладно; чёрство [Вікно одчинене, крізь ажурну занавісочку байдужно світить місяць (Вас); Але я байдужно дивився на грізні потуги натури, не торкала якось мого серця дика краса південної грози (Коцюб.); Вона й привіталася., і щось промовиіа, і про щось поспитала, і глянула, і подякувала, та усе наче недбайливо, якось байдужливо (Вовч.)]. Ср. байдіже 1, байдужій. байка1 текст, байка [Корсет зелений з байки або з сукна (Вовч.)]. байка2 (рассказ) 1) басня [Моторнії сини й онуки! Читайте байку для науки (Гл.)]; ~кй К р и л 6 в а басни Крылова; 2) (выдумка) сказка, басня, байка (обл.) [Ми у вічну моральність не віримо і обман всяких байок про моральність викриваємо (Ленін)]', казка — ^ка, а пісня — правда погоз. сказка — складка, а песня — быль. Байкил, -лу Байкал. байкальський байкальский. байкар, -ря баснописец [В грудні 1848 року помер відомий український байкар Євген Гребінка (Літ. газ., 1948, XII)]. байкарство басенное творчество. байкарськай баснописца (род. п. от баснописец) ; ~кий хист дарование (талант) баснописца. байковий текст, байковый. байрак (род. байрака и байраку) буерак; (побольше) овраг [1 червоніла Рось, і "Жовчі Води, і за байраком гомонів байргк (Дмитр.)]. байронізм, -му байропйзм. байронічний байронический. байстрюк, -ка дорев., бран. внебрачный сын, незаконнорождённый [сын], побочный сын [А що тих бідних покриток Пустив по світу з байстрюками! (Шевч.)]. байстря, -рйти дорев., бран. внебрачное дитя, незаконнорожденное дитя, побочное дитя [То покритка попідтинню з байстрям шкандибає (Шевч.)]. байськвй байский [На тисячі кілометрів розстелили тут свій зелений килим чудові безкраї пасовища. Та чужі вони були, раніше — байські (Ком., 1939, VII)]. бак бак [У баках не було жодної краплі бензину (Собко)]. бака бакенбарда; уст. бакенбард, бакен [З дверей висунулася руда голова з густими баками (перекл. з Тургенева)]. бакай, -кая обл. ухаб. бакалавр, -ра бакалавр. бакалійний бакалейный. бакалійпик разг. бакалейник, бакалейщик [Трохим Іванович у полудень зачиняв свою крамницю і йшов поміж рундуки, де торгують дрібні бакалійники (ІПиян)]. бакалія бакалея [А там бринять під ятками усякі розкоші: бакалія, і ласощі, і брехні хороші (Гл.)]. бакаляр, -ра уст. 1) ученик, школьпик; школяр [Тоді здоровий-прездоровий Зробили з його лазарет, А бакалярів розігнали За те, що шапки не ламали У Острій брамі (Шевч.)]; 2) бакалавр. бакан, -ну техн. бакан. бакара * нескл. сущ. ср. р. техн. баккара^ бакара2 нескл. сущ. ср. р. карт. уст. баккара. бакен мор. бакен, поплавок [Блимають ліхтарі на бакенах (Донч.)]. бакепбард уст. бакенбарда; уст. бакепбард, бакен; ~ди бакенбарды [Бакенбарди торкнулись твердого коміра мундира (Риб.)]. бакенщик мор. бакенщик [Він народився на березі Дніпра, в хатині бакенщика, що весь свій вік запалював ліхтарі па плесі (Скляр.)]. бики, -ків 1) баки; бакенбарды; уст. бакены; 2):забивати, забити >-~ки пгрен. разг. заговаривать, заговорить зубы; сбивать, сбить с толку [Не забивай баки (Мирн.)]. бакинський бакинский.
|