Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 540):
Попередня 
Наступна

бай
29
бав
було байдуже (Н.-Лев.)]; вам про
мене і ~же вам до меня и дела нет;
йому до всього ~же ему всё
безразлично; разе, ему всё трын-трава,
байді жий, байдужний безразличный; (не
проявляющий интереса — ещё)
равнодушный, безучастный; (спокойный — ещё)
невозмутимый, бесстрастный; (обладающий
хладнокровием] выражающий хладнокровие—
ещё) хладнокровный; (лишённый сердечной
теплоты — ещё) прохладный; (бездушный,
неотзывчивый, невосприимчивый — ещё)
чёрствый; (успокоившийся) примирённый [Все
це було таке чуже, таке байдуже до Соло-
міїного горя, ще байдужіше, ніж плавні
(Коцюб.); Погляд її очей був недбалий.,
байдужий (Н.-Лев.); Володя підвів байдужі
очі і враз, упізнавши, рвонувся до мене
(Верш.); Згорда поглядають вони довкола,
певні в своїх силах, байдужні до всяких
незгод життьових (Коцюб.); Дивилась на
картину моря байдужними очима (Н.-Лев.)].
байдужіння охлаждение.
байдужісіпько усилит, і) нар. совершенно
безразлично [Якби не було в нього любові
до своєї праці, стукав би він собі
байдужісінько обушком та й усе (Донч.)]; 2) (в
значении сказуемого) совершенно
безразлично [Байдужісінько мені тепер До всіх
ваших болів і турбот (Фр.)]. См. также
байдуже 1—2.
байдужість, -жості, (реже)' байдужність,
-ності безразличие; равнодушие,
безучастие, безучастность; невозмутимость,
бесстрастие; хладнокровие; чёрствость;
примирённость [В самій ході її була та
байдужість, що одразу повинна була розвіяти
всі підозріння (Риб.); Але за цим
зовнішнім спокоєм і байдужістю ховався живий
запал змагання (Донч.); 1 я бачу тоді в її
очах байдужність до мене, навіть
холоднечу (Н.-Лев.)]. Ср. байдужий,
байдужіти, -дужію, -дужіеш охладевать,
становиться безразличным (равнодушным,
безучастным и т. д. см. байдужий),
байдужливий редк. см. байдужий,
байдужливо см. байдужпо.
байдужний см. байдужий,
байдужність см. байдужість,
байдужніти см. байдужіти,
байдужно, редк. байдужливо нар. безразлично;
равнодушно, безучастно; невозмутимо,
бесстрастно; хладнокровно; прохладно;
чёрство [Вікно одчинене, крізь ажурну
занавісочку байдужно світить місяць (Вас);
Але я байдужно дивився на грізні потуги
натури, не торкала якось мого серця дика
краса південної грози (Коцюб.); Вона й
привіталася., і щось промовиіа, і про щось
поспитала, і глянула, і подякувала, та
усе наче недбайливо, якось байдужливо
(Вовч.)]. Ср. байдіже 1, байдужій.
байка1 текст, байка [Корсет зелений з байки
або з сукна (Вовч.)].
байка2 (рассказ) 1) басня [Моторнії сини й
онуки! Читайте байку для науки (Гл.)];
~кй К р и л 6 в а басни Крылова; 2)
(выдумка) сказка, басня, байка (обл.) [Ми у
вічну моральність не віримо і обман
всяких байок про моральність викриваємо
(Ленін)]', казка — ^ка, а пісня —
правда погоз. сказка — складка, а
песня — быль.
Байкил, -лу Байкал.
байкальський байкальский.
байкар, -ря баснописец [В грудні 1848 року
помер відомий український байкар Євген
Гребінка (Літ. газ., 1948, XII)].
байкарство басенное творчество.
байкарськай баснописца (род. п. от
баснописец) ; ~кий хист дарование (талант)
баснописца.
байковий текст, байковый.
байрак (род. байрака и байраку) буерак;
(побольше) овраг [1 червоніла Рось, і "Жовчі
Води, і за байраком гомонів байргк
(Дмитр.)].
байронізм, -му байропйзм.
байронічний байронический.
байстрюк, -ка дорев., бран. внебрачный сын,
незаконнорождённый [сын], побочный сын
[А що тих бідних покриток Пустив по світу
з байстрюками! (Шевч.)].
байстря, -рйти дорев., бран. внебрачное дитя,
незаконнорожденное дитя, побочное дитя
[То покритка попідтинню з байстрям
шкандибає (Шевч.)].
байськвй байский [На тисячі кілометрів
розстелили тут свій зелений килим чудові
безкраї пасовища. Та чужі вони були,
раніше — байські (Ком., 1939, VII)].
бак бак [У баках не було жодної краплі
бензину (Собко)].
бака бакенбарда; уст. бакенбард, бакен
[З дверей висунулася руда голова з
густими баками (перекл. з Тургенева)].
бакай, -кая обл. ухаб.
бакалавр, -ра бакалавр.
бакалійний бакалейный.
бакалійпик разг. бакалейник, бакалейщик
[Трохим Іванович у полудень зачиняв свою
крамницю і йшов поміж рундуки, де
торгують дрібні бакалійники (ІПиян)].
бакалія бакалея [А там бринять під ятками
усякі розкоші: бакалія, і ласощі, і брехні
хороші (Гл.)].
бакаляр, -ра уст. 1) ученик, школьпик;
школяр [Тоді здоровий-прездоровий
Зробили з його лазарет, А бакалярів розігнали
За те, що шапки не ламали У Острій
брамі (Шевч.)]; 2) бакалавр.
бакан, -ну техн. бакан.
бакара * нескл. сущ. ср. р. техн. баккара^
бакара2 нескл. сущ. ср. р. карт. уст. баккара.
бакен мор. бакен, поплавок [Блимають
ліхтарі на бакенах (Донч.)].
бакепбард уст. бакенбарда; уст. бакепбард,
бакен; ~ди бакенбарды [Бакенбарди
торкнулись твердого коміра мундира (Риб.)].
бакенщик мор. бакенщик [Він народився на
березі Дніпра, в хатині бакенщика, що весь
свій вік запалював ліхтарі па плесі (Скляр.)].
бики, -ків 1) баки; бакенбарды; уст. бакены;
2):забивати, забити >-~ки пгрен.
разг. заговаривать, заговорить зубы;
сбивать, сбить с толку [Не забивай баки
(Мирн.)].
бакинський бакинский.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)