Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бар 35 бае (неточно) взять за жабры, схватить за шиворот [Глоба, що звівся, щоб взять Завірюху за барки, словами лихими на нього досаду поклав (Дмитр.)\ Павловський схопив Карпенка за барки (Верш.)]. барліг, -лбга 1) берлога; логовище [Ведмідь., заляга у темний свій барліг (перекл. Рильського)]; 2) грязь, грязная лужа [Валяється, як свиня в барлозі (Ном.)]. барложйтися, -ж уся, -жйшся валяться в грязи [Свиня захрюкала, барложачись край тину (Воров.)]. бйрчп (род. барм) ист, бармы. Барнаул Барнаул. барограма метеор, барограмма. барограф метеор, барограф. барак, -рка валёк [Випряжіть коні з возів, барки тут зачепіть (Скляр.)]. барбкко нескл. сущ. ср. р. иск. барбкко. барбметр, -ра барометр. барометричний барометрический. барон барон. баронеса баронесса. барбнство баронство. баронський баронский. бароскоп метеор., физ. бароскбп. барочний барочный. барбчннй иск барочный; /->нпй стиль барочный стиль. барочник барочник. барс барс [1 ніч повзла, як барс, по кручах (Бажан)]. барсовий барсовый [Витязь, ховаючись в барсову шкуру, 3 піснею знов до народу спішить (Криж.)]. БАРСР см. Баш. АРСР. бартка обл. топорик [Хапавсь за таткову бартку, важку ще для нього, готовий кинутись у бій (Коцюб.)]. бархан геогр. бархан [Мисливець приїхав конем до засідки, коли сонце виглянуло з-за бархана, по той бік озера (Десн.)]. бархат, -ту текст., бот. бархат [Бархат яскравочервоних прапорів оточує сцену Великого театру (Прпл. пр., 1938, І); Амурський бархат не гниє у воді, і тому його з успіхом використовують як палі (Київська пр., 1948, XII)]. бархатистий бархатистый [У багатій далекосхідній тайзі, на берегах Амуру, росте дерево, яке за рівну бархатисту кору прозване—бархат (Ком.у 1939, IX)]. бархатистість, -тості бархатистость. бархатисто нар. бархатисто. бархатка бархатка [Одягла тож шовкову юпку, та на шию дукат на бархатці (Квітка)]. бархатний бархатный [Одягнений був у бархатний костюм (Ільч.)]\ ~не дерево бот. бархатное дерево [Тут росте бархатне дерево, корейський кедр, монгольський дуб {Вісті, 1939 VI)]. бархатність, -ності бархатность. бас бас [Він говорив густим басом (Н.-Лев.)\ Роздобули баса, цимбали, 1 скрипочка, і бубон є (Гл.)\ В акордеоні були розбиті баси (Собко)]\ ~сом дивитися, поглядати букой (волком, бирюком, неприязненно) смотреть (посматривать); г о- ворйти ~сом (разг. баси) говорить басом; (разг. — еще) басить; н а ~с брати кого разг. поднимать па смех кого; сказати ~сом сказать басом; (разг.— еще) пробасить. басарйнка см. базарйнка. басёйн, -ну бассёйп [Посередині бив фонтан, і вода збігала в маленький басейн (Трубл.)]. басейновий бассейна (род. п. от бассейн). басистий басистый [3 пониззя Дніпра долетів басистий гудок пароплава (Скляр.)]. басити (башу, басиш) разг. басить [Бутур- лін, витираючи рукавом піт, басив (Риб.)]. басище увел, басище [Тиша. 1 нагло з-за спини басище: — Ану, розступись! (Головко)]. баск баск. баскак, -ка ист. баскак. баскалйчптися, -чуся, -чишся обл. сопротивляться; разг. артачиться [Не баскаличивсь би та йшов (Котл.)\ Не баскаличся, бери те, що дають (Уман. у.—Сл. Г р.)]. бас кет б 6 л спорт, баскетбол [Гра в баскетбол чимдалі більш набуває популярності серед фізкультурників столиці (Прол. пр., 1938, II)]. баскетболіст спорт, баскетболист. баскетболістка спорт, баскетболистка. баскетбольний спорт, баскетбольный. баский резвый, рьяный, лихой, ретивый; фолък. ретивой [На уквітчаних тачанках, на баских конях прпїхали колгоспники сусіднього села Старої Петрівки (Ком., 1938, XI)]. баскість, -кості резвость, рьяность, лихость, ретивость. баско нар. резво, рьяпо, лихо, ретиво [Комети ржуть і баско мчаться, і океани над океанами шумлять (Тич.)]. баскський баскский. Баскунчак, -ка (озеро) Баскунчак. басми ист. басма. басмацтво полит, басмачество. басмацький полит, басмаческий. басмач, -ча полит, басмач. басовий басовбй, басовый [Мотори ревіли на басових потужних нотах (Собко)]. басовитий разг. басовитый [Безугавна тріскотня автоматів доповнювалася басовитим гупанням танкових гармат (Собко)'* Голос у хлопця вже ламався, був смішний, басовитий (Ільч.)]. басбк, -ска басок [Вони реготались, мов діти: вона тонко і дзвінко, як молода дівчина, він — грубше, передчасним баском двадцятилітнього парубка (Коцюб.)]. басоля муз. редк. виолончель [Теїіер мені не до сояі, коли грають на басолі (Чуб.)]. басон, -ну текст, басон. басбнний текст, басонный [Ґноти виробляє Київська басонна фабрика (Ком.,1938,XIІ)]- басбнник т°кст. басошцик. басбнниця текст, басонщица. басоновий текст, басонный. баста мемсд. раз?, баста; і <*-та! и баста\ бастібн, -ну воєн, бастибп [На бастіонах спалахнули в різпих місцях, ніби перебігаючи, білі димки пострілів (перєкл. & Л. Толстого)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)