Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бас 36 бат бастібнний, бастіоновий воєн, бастионный. І бастр, -ру спец, бастр. бастувйти, -стую, -стуеш бастовать [На станції був. Бастують (Коцюб.)]. басувйти, -сую, -суеш резвиться; (вставать на задние ноги) подниматься (подыматься) на дыбы, станоЕЙться на дыбы; (в беге) скакать, мчаЧься галбпом; (ударяя ногами) бить [Басують під козацтвом коні, мов змії ті, повигинали шиї (Коцю&.); На шляхах басують коні, В землю б'ють копита (перекл. Бажана); Коло ґанку басувала копитами Яхонтова «Вакша» (ІІІиян)]. Батйвіа Батавия, баталёр, -ра мор, баталер [Загін очолював флагманський крейсер 1-го рангу «Мінін», на якому я проплавав баталером літню кампанію 1904 року (перзкл. з Новикова- Прибоя)]. баталіст жив. баталйст. баталія уст.у шутл. батблия [Тимчасом до кінця доходила страшна Баталія. Бійці лишили місце бою (перекл. Рильського); Христя сиділа як на вугіллях і ждала, що ось незабаром і здійметься баталія (Мирн.)]. батальйбн, -ну воен. батальон [Батальйон вишикувався (Смол.)]. батальйбнний воєн. 1) прил. батальбнный [Вдарили литаври батальйонних мінометів {Верш.)]; 2) (род. батальйбнного) сущ. батальбнный. батальний жив. батальный [Одне*з централь^ 1 них місць на виставці займав батальний живопис (Прол. пр., 1941, /)]. батарбець, -рбйця воєн, батареец [Півдесятка німецьких підбитих машин тепер стояло в балці перед самою дамбою. Це був наслідок славної роботи батарейців (Гонч.)]. ' батарейка уменьш. батарейка. батарейний воен.^ техн. батарейный. батарея воен., техн. батарея [Батареї разом відкрили вогонь по берегу (перекл. з Фурманова); Ліхтарик більше не світив. Батарея виснажилась (Трубл.)]. батенько, ббтечко ласк. 1) батенька, папенька, батюшка [Дитино моя! Донечко! Чи ви ж доглядали її, батеньку? (Вовч.)* Прости мені, мій батечку, Що я наробила! (ПІевч.)]; 2) (в обращении к постороннему мужчине — звательный п. батечку) разг. фам. батенька, батюшка, отёц$ голубчик [Батечку, ..не знаю, як вас величати? (Квітка)]', ~ку м і й, бйтечки! (восклица- ни° изумления или испуга) разг. обже мой!, батюшки [мой]! [А на столах страви — страви, так батечку мій! (Квітка); Батечки! чого там не подавали? (Квітка)]. батир, -ря обл. батырь [Після вечері Джамбул ще довго розповідав про., легендарних батирів казахського народу (Вісті, 1938, V)]. батист, -ту батист. батистовий батистовый. батіг, -тотй 1) кнут; (м перевитых ремней или верёвок — ещё) плеть, плётка [У нього довгий батіг, він ним над кіньми помахує (Вишня); Обуха батогом не перебити (Гл.)]; 2) бот. плеть; 3) : п є т р б в і ~тогй ] (мн. ч.), редк. петрів ~г (род. Петрового батоги) бот. цикорий [Обік нього виганяв сіре та вузлувате стебло нетрів батіг (Коцюб.)]. батіашик бот. (їїегиіа Ь.) смолонбеница. батіжок, -жкй уменьш., ласк, кнутик; плёточка [Гафія Цьвохнула батіжком, коні рушили (Козач.)]. Ср. батіг 1. батова уст. батава"*!— Готово! до бою! — кричить Тиховйч. 1 от наближаються ба- тови війська, усе по парі (Коцюб.)]. батожистий с длинными стеблями [Батожиста квасоля (Н.-Лев.)]. бат 6ж йти, -тож у, -тбжищ бичевать, бить кнутом. батбн батбн, батр&к, -кй батрбк [Безкінні селяни, бідняки ї взагалі маломіцні змушені були віддавати землю куркулям і йти в наймити, в батраки (Іст. ВКП(б)); Оспіване в пісні, сподіване свято, І стали, нарешті, людьми батраки, Взялись до роботи і дружно й завзято (Воскр.)]. батракувйння батрачество. батракувати, -кую, -куєш батрачить [Батракував, поневірявся по куркулях і поміщиках разом з батьком і я (Прол. пр., 1937, /)]. батрйцтво собир. батрачество. батрйцький батрацкий, батраческий. батрбчнти, -чу, тчиш батрачить [Готуя батрачив у поміщика Зелшського (Ком., 1939, X)]. батр&чка батр&чка [Всьому світу відома героїчна біографія колишньої батрачки По- ліни Осипенко, відважної льотчиці, вірної дочки радянського^народу (Ком., 1939, V)]. батр&чний батрачный. батувйти (батую, батусш) разг. 1) резать (большими кусками); (небрежно) кромсать (кусками) [Трактор з плугом на стерні батуб лемешами чорну, аж масну землю (Головко)]; 2) обл. связывать (повбдьями). Батумі нескл. Батами, батумський батумский. батюшка 1) церк. батюшка; 2): п о ~шці разг. уст. по батюшке [Його звали Кузьмою, а по батюшці Трохимович (Квітка)]. б?тя уменьш. редк. батя. батьки, -ківі) родители [Повністю забезпечити виховання в дитячих будинках сирітг що втратили батьків у період Вітчизняної війни (Зак. п'ят, план)]" 2) см. бйтько. б&тьків, -кова, -кове отцов, отца (род. п. от отец), отцбвекий [Пригадалось їй згірд- не батькове слово (Коцюб.)]. батьківство отцбвство. батьківський отцбвекий, отеческий: уст. 6т- ческий; (отца и матери) родительский; (заботливый) отеческий [Карпо був широкий в плечах, з батьківськими карими го* стрими очима (Н.-Лев.); Я стара, щоб мала звичай батьківський ламати (Л< Укр.); Замовкли батьки, затаївши смуток у серці, однак не тратили надії, що час або який випадок звернуть їм дитину, притулять її знов до чулого батьківського лона (Коцюб.)] Я щиро вдячний радянському урядові і особисто товаришеві Сталіну за батьків» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)