Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бат 37 бач ське піклування (Київська пр., 1948, VI]]] ~кий дім (~ка хата) родительский (отцовский, отчий) дом (кров); ~кий комітет родительский комитет; н а ~ких ра г. шутл. на своих двоих, по образу пешего хождения. батьківщина1 родина, отечество, отчизна [Єдина в світі батьківщина, яку ми любим,—кріпко. неприховано, — Країна Рад! (Тич.)]\ СРСР — наша соціаліст й ч н а ~на СССР — наша социалистическая рбдина; любов до ~ни любовь к рбдине; туга за ~ною тоска по рбдине. батьківщина2 1) отцовское наследство, отцово наследство, наследство от отца [Раявся з жінкою, прибувши додому, спродати батьківщину (Мирн.)]', нам ^ни не д і л й- т и перен. разг. нам наследства не делить, нам не из-за чего ссориться; 2) родовое имущество; перен. наследие предков [Дізналися, що він задумав відкупити батьківщину (Фр.)]. батько отец; (только прям. уст. — ег$) Р°~ дйтель; (хозяин) уст. разг. сам [Як їй було вісім років, помер батько (Коцюб.)', Ленін був найкращим другом молоді, батьком і вихователем молодих робітників і селян (Вюгр. Леніна)]', п о ~кові отчество; разг. по батюшке; хрещений ^ко уст крёстный отец, крёстный; церк. восприемник. батьковбивець, -вця отцеубийца. батьковбивство отцеубийство, батьковбивця м. и ж. р. отцеубийца. батьковбйвчий отцеубийственный. батьковбійниця отцеубийца. бйтько-мати (род. бйтька-мйтерї) разг. родители [Батька-матері не зазнаю: сиротою зросла я, між чужих людей (Вовч.)]. батьку вити, -кую, -куєш разг. 1) бранить [А потім доберем, кому дякувати, а кого батькувати (Головко)]', 2) редк. быть отцом [Ой, важко батькувати, маючи таку гарну та вродливу дочку, як Одарка в Юхима (Лр)]; ~ти на весіллі быть посаженным отцом, баул баул. Баффінова Земля Баффинова Земля, бах межд» бах; (оля обозначения звука выстрела — ещё) паф; (для обозначения хлопающего звука — ещё) хлоп; (для обозначения короткого и резкого звука — ещё) бац. ббхатп (б?хаю, бахает), бахнути, -ну, -неш ра?г бахать, бахнуть, бацать, бацнуть [Панас приклав рушнипю мало не до обличчя і бахпув (Коцюб.)"). бахатися (бйхаюся, бйхаєшся), бйхнутися, -вуся, -нешся разг. хлопаться, хлбппуться, бахнуться, бахкало обл. хлопушка. бахкання хлопанье. бахкати, -каю, -каеш, бахнути, -ну, -неш хлопать, хлопнуть [Порожня чарка бахкає, як паперове бахкало (Н.-Лев.)\ Затички бахнули; шампанське полилось у чарки річкою (Н -Лев.)]. бахматий разг мешковатый [Братова ватянка, правда, на ньому дещо бахмата, але це нічого (Козач.)]. бахматість, -тості разг. мешковатость. бахмато нар. разг. мешковато. бахнути см. бахати и бахкати. бахнутися см. бахатися. бахрома бахрома [Борода в нього росла бахромою з самої шиї (Ільч.)]. бахрбмчатий бахромчатый. бахур, -ра 1) (грубо, бран.) х?халь [Квартал був цілий волоцюг, Моргух, ..ярижниць, п'яниць 1 бахурів на цілий плуг (Котл.)]\ 2) обл. мальчуган, ребёнок [Лиш небіжка Доця за мною йшла, а бахурі полетіли, як вітер (Стеф.)]. бахурка (грубо, бран.) хахальница. бахурувати, -рую, -руєш (грубо) прелюбодействовать [3 другими бахурують, свої ж жінки нехай горюють (Котл.)]. Бахчисарай Бахчисарай. бацила бацилла. бацилярний мед. бациллярный. бач 1) межд. вишь; разг. ишь, йшь-ты, во, фу-ты; (вот ещё) разг. поди ГБач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (Коцюб.)', Бач, нащо здалися карі оченята: Щоб під чужим тином сльози виливать! (Шевч.)]; бач яка справа! разг. вишь (подй) какое дело!; см. ещё ач; 2) (как вводное слово) разг. видишь ли, слышь [А дуже Вовкові не хочеться умерти (Бо ще він пе нажився, бач!) (Гл.)]. бачений виденный; разг. виданный [1 земля, і села пішли знайомі, ніби вже бачені колись давно (Гонч.)]. бачення видение. бачити, -чу, -чиш 1) видеть; разг. видать"; (друг друга—кто кого) видаться, видеться (кто с кем); (часто, не раз) разг. видывать [Пригноблені народи на Заході і Сході бачать в Радянському Союзі зразок розв'язання національного питання і ліквідації національного гніту Aст. ВКП(б))\ Кажуть: Ленін. 1 я бачу знову Змах легкої, владної руки (Мал.): — Ти бачив Андрія? — Хтось чужий поспитав (Коцюб.)]', ~ти все в рожевому світлі видеть всё в рбзовом свете, смотреть на все радужно; ~ти на власні бчі видеть собственными глазами [А сам Наум таку колись пригоду На очі власні бачив (Рил.)]', ~чит (как вводное слово) вйдишь, видишь ли; ~чите (как вводное слово) видите, видите ли [їй пояснюють. «Він, бачите, був в апаратній» (Коцюб.)]', ~чачн вйдя; (перед сущ. —ещё) при виде (когб, чего) [Бачачи, що її не слухають, сестра Аркаді я криво всміхнулась (Коцюб.)]', ви багато чого ~чили в своему жит- т і вы много видели (перевидали, видали) в своей жизни; де ви ~чили? где вы видели?; де ви ~чили' разг. как можно!; і на бчі не <^чив разг. и в глазб не видал; о т ~чиш, що робиться! (для выражения удивления) вот гйдлшь, что делается!; подй-ка вот, что делается!; та от ~чите! (для выражения удивления) да вот видите, да вот подите же!; тільки й о г б й ~чили разг. тблько егб и видели, и был такбв; (чи) <^чите! (для выражения удивления) смотрите!; (чи) ви |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)