Яач 38 бдж ^~читб (г^чили) (как вводное слово) извб- •лите [ли] видеть; 2) (иметь зрение, обладать способностью зрения) видеть [Зараз він зовсім погано бачить„тільки тримається так, ніби нічого особливого немає (Коп.)]; 3) (приходить к заключению) видеть, на~ ходить; (что в чем — ещё) усматривать !Л є в: Тепер я бачу сам, чия^гр, справа Л. Упр.)\ Що бачить він поганого в асамблеях? (перекл*** Пушкіна)]. ~^ бачитися, -чуся/^чишся 1) видеться у разг. ви діться [Одного разу проситься^ вона ^о матері в гостц бо давненько не бачилась (Вовч.)]\ 2) (грезиться) видеться [Тільки, ^мені не спалося^ Все мені бачилася висока постать (Боеч.уіі 3)і вчиться уст.% бачся разг., (прош. ер.) вчилось кажется, (проги^ ер.) казалось; (вводное слово наст. вр% разг. — ещё) кажись [— Чи в тебе що болить? — литає мати. — Не знаю, мамо]^ Бачиться, нічого (Квітка); Нащо б, бачся, те згадувать, Що давно минуло, Будить бознає-колишнє? (Шевч.)\ У сні зайшов я в дивную долину. Було так ясно, тихо,легко в ній, Що бачилось мені; не йду, а лину т №>¦>]• бйчки, -ків уменыи. разг. бачки. ббчний обл. осмотрительный, осторбжныйч бачність, -ності обль осмотрительность, осто- рбжность [— Бачність І — скрикнув Зіакт, сим,—Звір наближається І^ф/^]. ь ббчно нар. обл. осмотр отел ьно^сторбжно. бачбк, -чкй уменыи. бачок. *^*2> бачся см. бачитися 3. *&ш" баша фольк. паша [У туркені яничари Г баша на, лаві (ШевчЛІ ^*г^^~^ г^ ^аш, АРСР Ваш» Д(?СР; см^ Бащвврська ^Двтонбмна Радянська Соціалістична Рес~ мпІОліка^ башибузук ист,, перен. башибузук [Без жертв ' де може бути боротьби, і на звіряче цьку- ванця царських башибузуків ми відповідаємо спокійно- революціонери загинули — да.й живе революція Ц (Лещн)]. башкир, -ра, башкирця башкир, башкйрин. Башклрія Башкирия^ сП башк* рка башкирка^ Башкирська Автонбмна Радянська Соціалістична Республіка Башкирская Автономная Советская Социалистическая Республика. башкирський башкирский. башлик, -ка башлык [Закутав башликом голову (Шиян)]. башмак, -кй техн+»»бьшм?ц [Через кілька днін з уральських заводів прибувають перші И башмаків. Це — підвалини для металічних колон (Ком.х 1939, VII)]. башмачнпй /пехн, ^шмачныйАф^|^ башмачниБ^тпсзн, башмачник/^ башта башня [Оплесками гримить землянка, коли на фоні „башт. Кремля з!являється організатор перемо і ^великий, Сталін (Шер.)\ Капітан стояв, висунувшись, до груди з Т башти, і поглядав загшляхом, за^ рухом, за повітрям (І1ерв.))ур баштан, -тана бахча, бакча; обл. баштан [Самай тільки баштан ^приніс колгоспові * 80 гис* карб, чистого прибутку (Вісті, Гі9м; і)і, г баштанний бахчевбй [Збільшити і поліпшити асортимент, овочевих та баштанних культур (Резол^ XVI з'їзду КП(б)У)]. баштанник бахчевник; (занимающийся бахчеводством*—ещё) бахчевбд [От-от настигне... близько, чую^. $1 до баштаннику в курінь АГл.)]. баштанництво бахчевбдотво, баштановий см. баштйнний^, баштовий башенный [Цагорі бухали важкі баштові ^гармати {перекл^ Цовикова-Цри* башточка уменыи. башенка, ба юра лужа [Ступав широким кроком по баюдах^роз^ризкуючи воду ЧР^цЩ бая текст, ддт. байка [Д^зробив собі^длащ з баї (Сл± Гр.I баядерка баядерка;^ * баян баян [Сонце тщьки^пр зайшло^Черво- ніють хвилі. Хто-небудь грає на баяні 1«оп.)ї. баяніст муз. баянист [Заграв баяніст, і гості парами пішли по вулиці (Панч)]^^ баяння фольк. рассказывание. ' *^ баяти (бйю, ббеш) фольк% баять, рассказывать [Казали б ми казку, баяли байку до самого світу (Л* Укр.)]. бганка <?§л^складка [Треба^перекачати рушник, а то довгр^іежав згорнутий та рн які бганки поробились [Ііирящ.л* —- Сл^Гр.)]. бгати (бгаю/ бгаєш) 4) комкать, ^іять^сучпть [Входить [доктор].,, бгцючи в руці зім'яту телеграму і лист Щоч,\][ 2) складывать, свёртывать [Він^лючина бавитись папірцем, бгаючи його в човник (Коцюб.)]; 3) ІР гнезде) витьріепйть [Не бгай же гніздечка у діброві ^ЦЧуб.у] ^ 4) втискивать, впихивать [Смирний, хоч у вухо бгай (погов. — Сл. Гр.)]\ 5\ (делать из теста, пироги и пр?) лепить [3 тіста [дівчата] бгали шишечки \ Олово топили (Боро§.)]. бгатися (бгаюся, бгаєшся) і) комкаться, мяться; 2) складываться, свёртываться; съёживаться, ёжиться [Хома в куточку бгавсь (Воров )]; 3) страд, з. кбмкаться, мяться; сучиться; складываться^ свёртываться; виться; втискиваться, впихиваться; лепиться^ ср. бгати 1—5^ бджілка уменыи., ласк* пн?лка [Золоті бджілки гули, метушилися в пелюстках^Гонч^]. бджільпий пчельный. ^ бджільництво пчеловбдетво [Вжити заходів ^о підвищення продуктивності бджільництва (Зак, п'ят. план)]. бджільницький пнедов6дческий| (предназначенный для пчеловодства«-— ещё) пчеловбд- ный; ~кий інвентар пчеловодный инвентарь. бджолй пчела [В ярках^шищпина червоніє* Летить бджола, і квітне мак (Сос%)]. бджолиний пчелиный ХВдалині^ як бджолиний рій, ГУДІВ табір (Вериіі)]^ бджолині, -них $нт. пчелиные, бджолозапилення ^от^пчелоопылёние* бджолозапилювання бот. пчелоопылёние [Кон* че необхідне бджолозапилювання (Рад, Укр., 1945, /)]. **И0** бджолоїдка орн. щурка. *^ ^ бджоляний 1) пчелиный [В одному місці зі*
|