Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бдж 39 без бралась юрба, переважно жінки. Вони зби- І лися круг візка, як чорний бджоляний рій (Коцюб.)]; 2) (связанный с разведением пчел) спец. пчельный; ~нё господарство пчельное хозяйство. бджоляник, -кй омшаник [Одним-одне віконечко, мале, як оддушина в бджоляниках (Мирн.)]. бджолйр, -ра пчеловбд; обл. пчеляк. 66: ні 66 ні ме разг. ни бельмеса. бебЄх межд. бух; разг. шлёп, хлоп; трах [Інший рветься З усієї сили За долею... От-от догнав... І— бебех в могилу! (Шечч.)]. бёбехи, -хів разе. 1) прен. манатки, пожитки [Сині стіни, в кутку бебехи, за- ' литий пивом стіл (Коцюб.)]; 2) внутренности ; ~хи відбити (надсади- т и) отбить бока [Йдіте швидше Сюди на кулаки лиш ближче! Я бебехів вам надсаджу (Котл.]\\ 3) : ~хами годувати разг. дубасить (фам.), колотить [А Хома знай його бебехами годує (Квітка)"]. бебехнути, -ну, -неш разг. 1) кинуть (с силой) [Як бебехнув його об землю! (Сл. Гр.)]; 2) (ударить) стукнуть, трахнуть; 3) (упасть) шлёпнуть, шлёпнуться, ляпнуться; фам. грохнуться, ковырнуться, бухнуться, грянуться, чебурахнуться; (ударившись носом — ещё) клюкнуться [Погасив світло та й бебехнув на ліжко (Квітка)"]; 4) редк. выстрелить. бебехнутися, -нуся, -нешся разг. шлёпнуться, шлёпнуть, ляпнуться; фам. грохнуться, ковырнуться, бухнуться, грянуться, чебурахнуться ; (ударившись носом — ещё) клюкнуться, бебряний ррдк. уст. бобровый [Понад Дунаєм полечу! Рукав бебряний омочу В ріці Каялі (Шевч.)]. бевзень, -зня, (чаще) бевзь, -зя фам.9 бран. простофиля; фам. фофан; разг. презр. фе- тюк, фалалёй; бран. болван [Іди, бевзню, проґавиш! (перекл. з Гоголя); Який-бо ти бевзь і справді! (Шевч.)]. бевка обл. 1) пойло из муки; 2) (род кушанья) болтушка [Коби якого борщику або бевки (Стеф.); 3 житньої муки не вийде затірка.. Можна засипати бевку на окріп, з картоплею це не погано (Кач.)]. бёвкання звон (в один колокол), бевкати, -каю, -каєш. бевкнути, -пу, -неш 1) звонить, зазвонить; 2) разг. говорить чепуху, сказать чепуху, бегембт зоол. бегемот [Т бегемот, як бог звірин річних, Шумів похиленою осокою (Рил.)]. бегонія бот. бегония, бедлам, -му разг. бедлам. бедратий редк. бедрйстый [Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі, бедраті воли (Коцюб.)]. бедринець, -нця бот. (Рітріпеїіа Ь.) бедренёц. бедро редк. бедро. бедуїн бедуйн [Там, на межі пустелі, бедуїна Зустрічати вийшли скелі кам'яні (перекл. Герасименка)]. бедуїнка бедуйнка. бедуїнський бедуинский, беж нрскл. прил. беж. бежовий разг. бежевый. без1 предл. с род. п. без; (перед косвенными падежами слов «весь» и «всякий» — ещё) безо [..для перемоги пролетаріату необхідне об'єднання всіх робітників без різниці національності (Сталін)]; ~з жартів (не шутя) разг. без шуток, кроме шуток; н е '¦^ того не без тогб; ц е зроблено ~з могб відома (~з мене) это сделано без моего ведома (без меня, помимо меня). без2, -зу бот. обл. сирбнь; обл. синель. безаварійний безаварийный. безаварійність, -пості безаварийность. безаварійно нар. безаварийно. безалкогольний безалкогольный. безапеляційний безапелляционный. безапеляційно нар. безапелляцибнно. безбандерольний без бандерольный. безбарвний бесцветный [Хмари пливли над островом. Вони не затримуючись проливались дощем і мандрували далі, безбарвні, як море (Риб.)]. безбарвність, -пості бесцветность. безбарвпо нар. бесцветно [Вона злякано здригнулась, потім, зітхнувши і вимовляючи слова, наче тяжко хвора — мливо, безбарвно і через силу — сказала щось химерне (перекл. з Горького)]. безбатченко 1) разг. уст. внебрачный сын, незаконнорождённый [сын]; 2) (не имеющий родителей) сироти [Він же справді пе знав своєї матері, не знав батька і був безбатченко, вихований у сирітському домі (Смол.)]; 3) презр. не имеющий родины. безберегий см. безбережний. безбережжя безбрежие [І земля її стрічала Хлібом, свистом солов'їним, Хмар веселим безбережжям, Морем росяних лугів (Мал.)]. безбережний, безберегий безбрежный [Припала вухом до безбережної ниви, як чайка грудьми до моря (Коцюб.); Безберегий простір наповнився блиском сліпучих барв (перекл. з Новиков а-Прибоя)]. безбережність, -ності безбрежность. безбережно нар. безбрежно. безбідний безбедный. безбідно нар. безбедно. безбілетний безбилетный. безбілетник разг. безбилетник. безбілетниця разг. безбилетница. безбілкбвий безбелковый. безбільний безбольный. безббжний разг безбожный; (нечестивый уст. —ещё) богомерзкий [Не вірю, шоб таку Безбожную ти ціну захотів (Коч.)]. безббжник 1) см. безвірник; 2) перен. безбожник. безбожниця 1) см. безвірниця; 2) перен* безбожница. безббжність, -ності безбожие. безбожно нар. рарг. безбожно. безбокий разг. безбокий. безбдлісний безболезненный [Ленін вчить, що Республіка Рад є «єдиною формою, здатною забезпечити найбільш безболісний перехід до соціалізму» (Ком., 1941, І)]. безболісність, -ності безболезненность. безболісно нар. безболезненно. безборбдий безбородый [Безбороде, безвусе |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)