Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
без 40 без обличчя Мордвина.. сердито скривилось (перекл. а Горького)], безборбнний 1) беспрепятственный; (не запрещённый, дозволенный — еще) беззапрёт- ный, невозбранный, уст. безвозбранный [Сталінський виборчий закон забезпечує право кожній організації, яка намітила кандидата; безборонної агітації за нього на зборах, у пресі й іншими способами (/Гол*., 1937* XI)]', 2) (лишённый защиты) редк. беззащитный [і знову На місто безборонне вдарить ворог (Л. Укр.)\ Здавалося, розбурхане море вогню кипіло.. ї йшло сердитими хвилями на чорні безборонні плавні (Коцюб.)]. безборбпно нар. беспрепятственно; невозбранно; безвозбранно. Ср. безборбнний"!. безббязний безбоязненный. безбоязність, -ності безбоязненность. безббязно нар. безбоязненно [Ні повернути назад, ні спинити колеса історії не можна— можна і повинно безбоязно йти вперед.. (Лешн)]. безбрбвий безбрбвый [Безброві ^повіки секретаря, запопадливого угорця Імреда, здригаються (Риб.)]. безбурний безбурный. безбурно нар безбурно. безвйдппй беспорочный. безвадно нар. беспорочно. безверхий 1) не имеющий вершины [Летів ворон через безверхе дерево (Ном.)Ух*2\ (о здании) не имеющий крыши, непокрытый; редк. не имеющий трубы [Мене поховала Та бабуся, що осталась На тій пожарині, Та ще й мене привітала В безверхій ха- *^ тині (ІЦевч.)] безвигідпий безвыгодный. безвигідність, -ності без выгодность. безвйгідно нар. безвыгодно. без їж гл я дно предик, обл беспросветно, безотрадно [Мені так тяжко на душі! Так сумно... Так безвиглядно якось (Коб.)]. безвиїзний безвыездный. безвиїзно нар. безвыездно. безвинний безвинный; невинный, неповинный [Там, попрощавшися з землею І дужий вірою своєю, Безвинний їхав Кочубей (перркл. з Пушкіна)]. безвинність, -ності безвинность; невинность. безвинно нар. безвинно; невинно, безвиїзний невыразительный [Голубі, звичайно безвиразні очі палали гарячим вогнем (Коб.)]. безвиразність, -ності невыразительность. безвиразно нар. невыразительно. безвихідний безвыходный; (не имеющий исхода, конца) безыехбдный, уст. неисходный [Він напам'ять, знає скупі, сповнені безвихідної гіркоти речення (Риб )]; потрапити в ~не становище попасть в безвыходное положение. безвихідність, -ності безвыходность; безыс- хбдность. Ср. безвихідний. безвихідно дар. безвыходно, безвихідь, -ході безвыходное положение; тупик [Марія сміялась завжди, навіть у хвилини нещастя й безвиході (Смол.); Армія вандалів, загнана в безвихідь, залишалась і тут вірною собі (Гонч.)]Т зайти в ~дь стать**втупйк; ~*~п ггт"р а тг итг и в ~дь попасть в безвыходное- положение. безвіддя*беЗвбдье*, "безводне [Він тебе занапастив би тільки, ..біле тіло понівечив та й кинув би самотню десь на безвідді (Л, Укр.)]', я а г^ді Г р~а тс трпбгб а поел. (Ном.) на безрыбьи и рак рьіба.^ безвідкйзний безотказный. безвідк&зність, -ності безотказность. безвідкатно нар. безотказно, без отказа [Танки працювали точно і безвідказно (Собко)]. безвідлучний безотлучный. безвідлучно нар^ безотлучно. безвідмбвний X) безотказный [Щоб забезпечити безвідмовну роботу матеріальної частини.., необхідно було^сі агрегати., зібрати, відрегулювати і ..випробувати (КоМ., 1936, Х)]\ 2) обл. безответный. безвідмбвність, -ності 1) безотказность ~2) безответность [Усе хлопчик, приймав мовчки. Здається, що тая безодмовність дражнила хазяїна ще більш (Вовч.)]. Ср. безвідмбвний 1—2. безвідмбвно нар. 1) безотказно, без отказа [На найбільших підприємствах і будовах країни безвідмовно працюють машини (Ком., 1938, XI)]; 2) безответно. Ср. безвідмбвний 1—2. безвідносний безотносительный, безвіднбеність, -ності безотносительность. безвіднбено нар. безотносительно. безвідплатний безвозмездный. безвідплатність, -ності безвозмездность. без в ідплйтно* нар. безвозмездно, безвідповідальний безответственный [Самодержавство є верховна, безконтрольна, безвідповідальна, невиборна влада однієї особи (Ленін)"]. безвідповідальність, -ності безответственность. и безвідповідально нар. безответственно. безвідрадісний редк. безотрадный [Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання (Мирн.)]. безвідрадісність, -ності редк. безотрадность, безвідрадісно нар. редк.^ безотрадно. безвідрадний безотрадный. безвідрадність, -ності безотрадность. безвідрадно нар безотрадно. безвідривний безотрывный, неотрывный. безвідривний разг. безотрывний. безвідривно нар. безотрывно, неотрывно. без вік: на ~к на вечные времени [Пішов десь на безвік (Сл. Гр:)]. безвілля безвблие. безвільний см. безвбльний. безвільно см. безвбльно. безвірний безверный. безвірник безбожник. безвірниця безббжница. безвірницький безббжнический, безббжный. безвір'я безверие, безвёрье. безвісний безвестный [Я живий^ правдивий, дійсний, А ти мій привид, ти мара свавільна, Нервової гарячки твірг безвісний! (ФрМ безвісність, -ності безвестность. безвісно нар. безвестно [Ми маємо чудові |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)