Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
без 41 без книги, які майстерно змальовують життя і і побут навіть тих племен, які жили без- І вісно (перекл. з Горького)]. безвісти нар. неизвестно где (о пребывании), неизвестно куда (о направлении); (как) бесследно [Вітер ..безвісти листя односить (Бас); Пропав чоловік безвісти (Сл. Гр.)]. безвість, -вісті, безвісті, -тей неизвестность; (без определения — ещё) неведомые места, безвестные места; нєизеєзтньіє места [Я дивлюсь у небо, дальнє та широке, де летять у безьість зоряні світи (Сое.)]; н а ~ті в неведомых (безвестных, неизвестных) местах [Де тебе мають шукати на безвісті, Милий мій, думи мої бистрокрилії? (Л. Укр.)]. безвітрий безветренный [Торік була безвітра весна (Дніпропетровщина)]. безвітря безветрие [Ще в безвітрі всміхалися далі, Ще бринів тихо струнами лан (Ст.)]. безвітряний безветренный [Вечір був задушливий, безвітряний (Козач.)]. безвітряність, -ності безветренность. безвітряно предик, безветренно [Надворі тихо, безвітряно, в небі ясно світять зорі (Риб.)]. безвічний вечный; уст. вековечный [Твої сестри — зорі безвічнії попід небом попливуть, засяють (Шевч.)]. безвладдя безвластие, безначалие, безвладний безвластный; (лишённый силы) бессильный; (лишённый воли) безвольный; (неспособный себе помочь) беспомощный [Оддаль безвладною масою лежав недужий (Коцюб.); Поки вони стояли в тих самих позах в безвладному очікуванню чогось лихого й непоправного, серед мертвої тиші стукнули двері, пробігло щось по сходах (Коцюб.)]. безвладність, -ності бессилие; беспомощность [Моя пам'ять., записує і сю безвладність тіла серед цвіту яблуні, і гру світла на посинілих лицях, і мій дивний настрій (Коцюб.)]. Ср. безвлйдний. безвладно нар. безвластно; бессильно; безвольно; беспомощно [Ноги висіли в нього безвладно, як перебиті (Коцюб.); Перелесник спиняється і випускає Мавку з рук, вона безвладно спускається на траву (Л. Укр.); Довгий час лежав безвладно й стогнав (Фр.)]. Ср. безвладний, безводдя безводье, безвбдие. безводий, безводний безводный [Над морем Каспійським — за рядом у ряд — В безводній пустелі розвинувся сад (Криж:.); Деінде біля вирв сивіє безводний полин (Гонч.)]. безволля безволие. безволбсий безволосый. безвбльний, (реже) безвітьний безвольный [Ніхто не мучив мене так, як один мій шкільний товариш, безвольний до краю (Л. Укр.)]. безвбльність, -ності безволие [Він багато прощав дружині, ніколи не дорікав за роз- христаність, за безвольність (Коп.)]. безвбльно, (реже) безвільно нар. безвольно [Сизий стріпнув крильцями й безвільно повис у повітрі (Козач.)]. безвусий безусый [Бровебійники під орудою безвусого єфрейтора розіклали багаття (Гонч.)]. безвухий безухий [Чого це ваша собака безвуха? (Полт. — Сл. Гр.); Безвухий горщик. Безвуха голка (Сл. Гр.)]. безгаражний безгаражный [Ми збудуємо ряд площадок для безгаражного зберігання машин (Ком. г 1939у X)]. безгласний безгласный. безгласність, -ності безгласность. безгласно нар. безгласно. безглуздий бестолковый, глупый, разг. безмозглый (только о человеке), дурацкий; (взбалмошный разг. — ещё) блажн й; (лишённый смысла) бессмысленный, нелепый, несуразный, несообразный, вздорный, смешной, ра г. чепуховый; (ложный) уст. завиральный [Що вона говорить? Щось неможливе, безглузде (Коцюб.); Сонні очі його були безглузді й смішні (перекл. з Фурманова}]; ~дий жарт глупая шутка; ~ді мрії нелепые мечты; досить [-таки] ~дий довольно бестолковый, глуповатый, довольно глупый; довольно бессмысленный; ставати, стати /^дим делаться, сделаться бестолковым (глупым и т. д.); (терять смысл) обессмысливаться, обессмыслиться. безглуздість, -дості бестолковость, глупость; безмозглость; бессмысленность, нелепость, несуразность, несообразность. Ср. безглуздий. безглуздіти, -дію, -дієш разг. глупеть [Щоразу він усе безглуздіє (Сл. Гр.)]. безглуздо 1) нар. бестолково, без толку, глупо; безмбзгло; бессмысленно, нелепо,, несуразно, несообразно, смешно [Що дружба наша з Петром., не може отак безглуздо обірватись, — це я знаю (Голівко)]\ 2) (в значении сказуемсго) глупо; бессмысленно, нелепо, смешно [Надя: Чому мені забороняють знайомитися з робітниками? Це безглуздо! (перекл. з Горького)]. Ср. безглуздий. безглуздя бессмыслица, нелепость, несуразность, песуразица, несообразность, безрассудство (о безрассудном поступке); (в значении сказуемого — ещё) глупо [..всяке явище в усякій галузі природи може бути перетворене в безглуздя, якщо його розглядати поза зв'язком з навколишніми умовами, у відриві від них.. (Сталін); ..соціалістичне виробництво в СРСР не знає періодичних криз перепродукції і зв'язаного з ними безглуздя (Іст. ВКП(б))]. безгнівний безгневный. безголів'я см. безголбв'я. безголбвий 1) (не имеющий головы) безголб- вый; (тгсз?. — ещё) безглавый; 2) (глупый) безголовый, бестолковый; (только беї сущ. для ед. и мн. ч. ра г. — ещё) бэстолочь [Тут Микита зірвавсь: — Усі ви безголові! (Тич.)]. безголов'я, (реже) безголів'я несчастье, горе, бедствие; погибель [Нехай же лютує, поки сам загине, Поки безголов'я ворон прокричить (Шевч.); Вітрова Балка ждала завжди князя й териіла його з гістьми* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)