Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
без 42* без* як справжнє свое безголов'я (Головко)! Згдівчину зустрів я. Ой яка ж вона хороша— не знайду і слів я., тільки глянув, то й зав'янув — моє ж безголів'я! (Тич.\уг на мое «~в'я к. моему несчастью. безголбеий безголбсыи [Де там »йому співати — він зовсім безголосиим[Сл. ?&)]. безголбео нар. безголосо. безголбеся безголбсица. безгоміння безмблвие [Безгоміння могутньо стискає серце (переклад Горького)^ О, снігів голубе безгоміння І холодці покірні вуста! (Сос)]. безгосподарний бесхозяйственный. безгосподарність, -ності бесхозяйственность [Посилити увагу господарських організацій до., рішучої ліквідації втрат від безгосподарності (Зак. п'ят. план)]. безгосподарно нар. бесхозяйственно, [Це неважко помітити, щоб своєчасно попередити тих людей, які безгосподарно ставляться до використання кормів (Рад, Укр.^1946, І)]. безготівкблий фин. безналичный. безграмотний безграмотный [Розглядаю папір. В кінці незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис: Дувид Волинський (Вас.)]. безграмотність, -ності безграмотность [Далекі національні окраїни, що були вогнищами безграмотності, найдикішої, варварської експлуатації і національного пригнічення, стали передовими індустріальними республіками (Прол. пр., 1937', ЛІІ)]^ безграмотно нар. безгр6мотноГ~ безгранйчний редк. безграничные [Дай теплоти, що розширюб груди, Чистить чуття **і відновлює кров, Що до людей безгранич- ' ную будить, Чисту любов! (Ф/>?)]. безгранично нар. редк. безгранично [Але коли я його., безгранично любила, то це була одинока заслуга його гарної душГ ?Коо.)]. безгранний безгранный. безгр&нність, -ності безгрешность. безгрйвий безгрйвый. безгріховний уст. безгрехбвный. безгрішний уст. безгрешный. безгрішність, -ності уст. безгрешность. безгрішно нар. уст. безгрешно. безгрішшя безденежье [Позував йому і один з його учнів, якого довелося взяти через те прокляте безгрішшя (Ільч.)Ь безгрошевий фин. безденежный, безналичный, безгрошів'я безденежье. безгрошовий фин. безденежный, безналичный. безгрунтовний беепбчвенный, несостоятельный [Тепер ми можемо сказати, що війна розбила всі ці твердження іноземної преси, як безгрунтовні (Сталін)]. безгрунтовність, -пості беспочвенность, несостоятельность. безгучний беззвучный; (не проиїводящийшума) бесшумный [Серед тихої, безгучної ночі встають перед нього давні спогади, пригадується життя ціле (Коцюб.)\ Здалека чорніє ліс Зубчастим муром, а туман на нього Безгучним тцхим морем напливає (Л. Укр.)]. безгучність, -пості беззвучность, беззвучие; бесшумность. Ср. безгучний. безгучно нар. беззвучно; бесшумно [Лукаш відстає від дядька, стискає мовчки обидві руки Мавці, безгучно її цілує (Л". УкрМ. Ср. безгучний« \ бёздар, -рі собир. бездбрь. бездарний бездарный [Війна [з Японією 1904—1905 рр.] ще. більше розхитала царизм. Погано озброєна і навчена, керована бездарними і продажними генералами, російська армія стала зазнавати поразки за поразкою (Істщ ВКЩб))]^ бездарність^ -ності бездарность^ (лишенный таланта человек <— ещё) бездарь [В наші дні буржуазія всього світу ^ чнаочно виявляючи безсилля? бездарність, демонструє єдину силу свою — політичний ^цинізм (переКЛ. 9 ГоррКО?0)]„ бездарно нар. бездарно. бездержавний безгосуд?рственный. бездефіцитний бездефицитный. бездимний бездымный [В середині 70-х років минулого сторіччя скрізь запроваджується «бездимний порох», що має багато цінних якостей (Прол. пр., 1939, IV)]. бе з дипломний бездиплбмный [Шляхи до його [до університету], єдині доступні мені шляхи, юнакові бездипломному* — хащами позаростали непролазними (Вас.)]. бездиханний бездыханный [Кругом тебе простяглася Трупом бездиханним Помарнілая пустиня (Шевч.)]. бездиханно нар. бездыханно, ,. ^ бездієслівний лингв, безглагбльный.*5 ч безділля1 (праздность) безделье [,,Щоб~*час визволу не застав тебе ^ сні ганебнім, соромнім безділлі (Л. Укр.); Вона поспі- шада надолужити раніше в безділлі прогаяні дні (Ряб.)]. безділля* (несчастье) см. бездблля, бездільпий1 (праідньш) редк. 1) бездельный; бездейственный [Уперше зрозумів я, що як-то тяжко, склавши руки, ждати, чи вернеться одважний друг додому,. Мов ганьба, так гнітить оця тривога бездідьна і безсила!.. (Л. Укр.)\і 2) ленивый. бездіїьний* {неечастньміїредк. см. бездбль- бездільник редк. бездельник [За друзями рушили й більшість бездільників, що стояли довкола чума (Ільч.)]. бездітний бездетный [Лука^. Митрофанович одружився вдруге з бездітною вдовою До- кією (Козац.)]. бездітність, -ності бездетность [Старість у бездітності — то гірка, година (Фр.)]. бездіяльний бездеятельный; бездейственный; (не заполненный делом) бездельный, праздный; г^не життя пр&здная жизнь. бездіяльність, -ності бездеятельность; без- дёйствие^ праздность [Данило тоді тішився із свого спокою. Та сам знав, що бездіяльність не тішить його {Коп.)\. Ср. бездіяльний. ~**<?з* бездовідний бездоказательный, несостоятельный. бездбдіт,нїсть, -ності бездоказательность, несостоятельность. бездбвідно нар. бездоказательно. бездоганний безупречный, безукоризненный; (о деятельности, поведении человека — ещё) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)