Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
43 без беспорбчный [Десятки ремонтників перевищують денні норми виробітку, забезпечуючи бездоганну якість роботи (Рад. Укр., 1948, /)]. бездоганність, -ності безупречность, безукоризненность [Сербии і Кульчицький проробили всю путь з віртуозною швидкістю і бездоганністю (Смол.)]. бездоганно нар. безупречно, безукоризненно; беспорочно [Після тривалої вимушеної стоянки в снігах матеріальна частина літака працювала бездоганно (Вісті, 1938, /)]. Ср. бездоганний. бездбглядний безнадзорный, беспризорный. бездоглядність, -ності безнадзбрность, беспризорность [У справі боротьби з бездоглядністю і безпритульністю почесна роль належить комсомолові (Рад, Укр., 1946, VI)]. бездоЕазбвий бездоказательный, несостоятельный. бездоказбвість, -вості бездоказательность, несостоятельность. бездоказбво нар. бездоказательно. бездблля, (реже) безділля разг. бездблье [Усім людям хороше живеться, А я плачу на бездоллі (Чуб.); Як безталання, то и безділля (Ном.)]. бездбльний разг. бездольный [Я не літав в надзоряні країни, А все державсь бездольної землі (Граб.); Ти прийшла, ти зглянулась на муки? Ти згадала мене, бездольного? (Л. Укр.)]. бездбм інший беспримесный. безд6мпий бездомный [Нажахана ще з дому, Галина нервово сприймала найменше непорозуміння в нашому бездомному житті (Ле); Десь кричить бездомний ворон (Терас )]. бездомник, редк. бездбмок, -мка бездомник, бездомовник; (одинокий — обычно) бобыль [Це — бездомок Мигун (перекл. з Горького)]. бездбмниця бездомница, бездомбвница. бездбмок см. бездбмник. бездонний бездонный [Мерехтять у бездонному небі маленькі зорі (Куч.)]. бездбнність, -ності бездонность. бездоріжжя бездорожье; (порча дорог от таяния сн»га, ра лина рек\ время, когда дороги делаютсн непроходимыми — ещё) распутица [Країна, що до революції терпіла від бездоріжжя, тепер вкрита густою мережею впорядкованих шляхів (Прол. пр., 1937, XII); Ми поспішали, бо починалося вже весняне бездоріжжя (Верш )]. бездоріжній бездорожпый [Радянські танки, пробиваючись лісисто-гірською бездоріжньою місцевістю на північ від Будапешта, догяїнули Дунаю (Гонч.)]. без до ход ний бездоходный. бездохбдпість, -ності бездоходность. бездощевий бездождный. бездощів'я бездождье, бездождие. бездощовий бездбждішй. бездротовий беспроволочный [На допоміжному крейсері «Урал» був удосконалений апарат бездротового телеграфу (перекл. з Новикова-Прибоя)]. безд)жний редк. бессильный [Сумно позирають на те вогненне море, бездужні що- небудь зробити, як-небудь запомогти горю (Мирн.)]. бездумний бездумный [Театр., зумів перейти від формального і бездумного руху до руху людських почуттів (Прол. пр., 1939у VII)]. бездумність, -ності бездумье [Після нападу болів заступав спокій та бездумність (Смол.)]. бездумно нар. бездумно [Стомлено й бездумно, наче гуляючи без мети, стоять підхмарні дуби (перекл. з Гоголя)]. бездушний 1) бездушный; (не принадлежащий к животному миру — ещё) неодушевлённый [І Ремула по лобу хвись! Хвастун бездушний повалився (Котл.); Може і я обернусь тоді у бездушний предмет, який нічого не почуває, в «ніщо» (Коцюб.)]; 2) (бессердечный) бездушный, бесчувственный, чёрствый [О бездушний пташе! Чи це не ти розп'яття душі людської Століття довбав? (Тич.)]. бездушність, -ності бездушие, бесчувственность, бесчувствие, чёрствость. бездушно нар. бездушно, бесчувственно, чёрство. бездушшя бездушие. безе нескл. сущ. 1) ср. р. кул. безб; 2) м. р. (поцелуй) уст. безе [Актриса розкланювалась на всі боки,., посилала в залу кокетливі безе (Смол.)]. без' б якісний техн. безъёмкостный. безжалісний безжалостный [Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч.. (Л. Укр.)]. безжалісність, -пості безжалостность. безжалісно нар. безжалостно. безжальний безжалостный [Страшні і безжальні звичаї гір (Собко)]. безжально нар. безжалостно [Паліїв війни проклятих ми навік безжально скосим, ми підкосим як бур'ян (Тич.)]. безживний безжизненный [Пригадувались вірші сліпих і старців і багато красивих, але безживних образів (перекл. в Горького)]. безживність, -ності безжизненность. безживно нар безжизненно. безжурний беззаботный; (не омрачённый печалью — ещё) беспечальный; (о человеке — ещё) неунывающий [Івітер по садках шпурляє жовтий лист... Він теж із нами йде, з піснями по дорозі, Безжурний, як і ми (Сос); Очі її знову засяяли, блиснули безжурним вогником (Ряб.)]. безжурність, -ності беззаботность [Ти надто вже в добрі й безжурн< сті виховувалася і виростала, щоб на житті розумітися (Коб.)]. безжурно нар беззаботно; беспечально [Живу собі, як пташка та, безжурно (Мирн.); Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева (Сос.)]. Ср. безжурний. беззаборбнний беспрепятственный; (не запрещённый, дозволенный — еще) беззагрётный, невозбранный, уст. безвозбрапный. беззаборбнно нар. беспрепятственно; невозбранно; безвозбранно. Ср. беззаборбнний. беззавітний беззаветный [Героїчне життя Леніна і Сталіна, їх беззавітне служінпя |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)