Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зап 99 зац це чим что стиснуло сбрдцо [І жалем серцо запеклось, Що нікому мене згадати (Шевч.% запіклуватися, -луюзя, -луєшся (ким, чим) разг. позаботиться (о ком, о чём) [Нема кому тебе пожалувати, ані тобою запіклуватись (Вовч.)]. запіл, -полу разе, пола [Гетьман широкими ступнями пошкандибав по кімнаті. Потім у заполі кунтуша дістав Наливайків лист., і при світлі свічок знов перечитав його (Ле)]. запілля редк. подполье [Ольга починала новий день тільки цією думкою: «Де Ользі знайти запілля?» {Смол,)]. запільний1 редк. подпольный [Стару Желіз- нячиху знали в партійній організації як активну запільну діячку дожовтневого Донбасу (Ле і Левада)]. запїльпий2 с.-х. запольный [Багаторічні злакові трави можуть давати насіння 3—4 роки підряд, тому насінники їх необхідно закладати переважно в кормових сівозмінах або на запільних ділянках на родючих землях (Колг. вироби, енцикл.)]. запільний редк. подпбльщик [Ольга ходила по вулицях і вдивлялась в обличчя кожному стрічному. Як розпізнати запільника? (Смол.)]. запінений вспененный, вспененный; запенившийся [Ревуть запінені пороги, Як сірих турів табуни (Рил.); Надвечір, стримуючи запінених вороних, прямо з ярмарку, підкотив до його воріт Карно (Ст.)]. Ср. запінитися, запінити, -то, -ппш запенить, вспенить. заліпитися, -ниться вспениться; (о начальном моменте — ещё) запениться [«Грай же, море!» Заспівали, запінились хвилі (Шевч,); Коні повитягались, як змії, запінились (Коцюб»)]. запірка разе, запбрка. "^ запірпйй (служащий для вапирания) запбр- ішй; г^нйй кран техн. запорный кран. запіти, -пїю, -пієш уст.к обл. см. затяти. запітнілий запотелый, запотевший, потный [За трохи запітнілим вікном квіткового магазина стояв у кришталевій вазі пишний букет червоних троянд (перекл. з О. Толстого)]. запітніти, -н?ю, -пієш запотеть. запічний разе, запечный. запічок, -чка 1) место за печью; і з ^-*чка из-за печи; у п*чку за пёчыо [Десь у запічку шаруділа миша (Куч.)]; 2) место на печи; і з ~*чка с пёчи [Дивимось: із запічка злазить хлопчик у лахмітті в якомусь (Тесл.)]. зашяти, -шю, -пієш обл. запеть [В курнику заціяв когут, а за ним обізвалися и другі геть там у селі (Фр.)]. заплав, -ву гидр., мор, ззллавь, запонь. заплава, заплавина пбйма [В Дніпровській заплаві буде вирощуватись насіннєва картопля випробуваних сортів (Шиян)]. заплавний пойменный, поёмный; заливной [Забезпечити широке використання в кожній області й районі заплавних земель для посіву картоплі (Резол. XVI з'їзду ДП(б)У); Які череди племінної молочної худоби паслися на заплавних луках по Сейму! (Ковпак)]. заплазувати, -зуіо, -зуєш заползать; перен. начать пресмыкаться, начать низкопоклонничать. __ заплаканий заплаканный [В уяві світили сині заплакані очі (Ільч.); Маленьке, сіре, заплакане віконце. Крізь його видко обом — і Андрієві і Маланці, як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (Коцюб.)]. ^ заплакати, -лзлу, -лачеш заплакать; (воруг— ещё) удариться в слёзы (разг.)\ (тихо, незаметно — ещё) всплакнуть; (совсем не* много) прослезиться [I довелось колись мені В чужій далекій стороні Заплакать, що немає роду, Нема пристанища (Шевч.); Русалка: ..Як я заплачу на малу хвилинку, то мусить хтось сміятися до смерті! (Л. Укр.)]. запланований запланированный. запланувати, -ную, -нусш запланировать [Звечора полковник запланував для себе ще раз у час партзборів побувати вранці^ у всіх своїх полках (Ле і Левада)]. заплата разг. 1) плита, вознаграждение [Будеш ти нам у дорозі грати.. За се маєш три заплати з мене (Фр.)\ Власне я тепер бажаю Дать йому за них [вірші] 8а- плату (Л. Укр.)]; 2) (вовмездие) отплбта [Багачі кричали: «Дождавсь Кармелюк! Отже й заплата Кармслюкові!» (Вовч.)]. заплатити, -лач^, -л&тиш заплатить; (прям.— ещё) уплатить [К и лин а: ..Чого сюди прийшла? Тобі не заплатили за роботу?- (Л. Укр.)\ Ми зуміли перейти рубіж, за кожен камінь заплативши кров'ю (Дмитр.)]; ^ти по рахунку заплатить (уплатить) по счёту. заплачений заплаченный; уплаченный; плаченный (только о деньгах). Ср. /заплатйти. з&плачка этн. запл&чка. заплескати1, -лещу, -лёщеш разг. 1) (о воде, водой, по воде) заплескать; (о волнах — ударяться — ещё) захлестать; 2) (трепеща в воздухе — о парусах, знамёнах и т. п.) заплескать; 3) (о людях) захлбпать, ударить (в лад бши); уст. заплескать [Діти загомоніли радо. В долоні заплескали (Риб.)]. заплескати2 см. заплюскувати1. заплеск?тися, -лещуся, -лёщешся разг. заплескаться. заплескотіти, -кочу, -котиш и заплескотати, -коч^, -кбчеш усилит. 1) заплескать; захлестать [Вода заплескотіла, зашуміла, і на зломах хвиль блиснули золоті вогники сонячних промінців (В. Василевська — переклад)]; 2) заплескать, заплескаться. Ср. заплескати1 1—2. заплеснути см. запліскувати3. заплести см. заплітати. заплестися см. заплітатися. заплетений заплетённый [І коса заплетена дрібненько, і сорочка на мені біла (Вовч.)]. заплив, -ву спорт, заплыв [Радянські спортсмени здобули перемогу в усіх запливах (Рад. Укр., 1954, 111% запливання заплывакие. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)