Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
затт 98 зап це зробити. Запхався тільки половиною тіла; ноги й нижня частина тулуба стирчали з-під печі (Фр.)]\ спихатися чим (есть с жадностью) разе, уписывать что; впхатися (куди) (залезть) забраться [Беру прут, запхаюся десь у бур'ян і січу, січу всі листочки (Ф/>.)]; 2) страд, з. (не- соверш.) запихиваться, засбвьдваться; затискиваться; заталкиваться; ср. запихати. запихкати, -каю, *каєш запыхтеть [Мотор запихкав їдким димом, машина рушила, і всі студенти замахали руками, прощаючись з Богучарами (Куч.)]. залишати, -шаю, -шаеш обл. (пышно) расцвести [Мавка: Твоя краса на той рік ще буйніше залишає (Л. Укр.)]. запишатися, -шаюся, -щ&єшся 1) загордиться, возгордиться, книжн. преиспблниться. гордостью (мла гордости); (беэ дополнения — ещё) заважничать [Перевернуло старшинування й Максима.. Запишавсяг почав гордувати нижчими себе (Мирн.)]; 2) закрасо- ваться [Де кропива буйна Колись широкими кущами розросталась, — Братки з ' шавлією в розмові запишались (перекл. Рильського); Вранці озолочена сонцем відмолоджена прцрода запишалася сліпучозеленими хвилястими просторами ставківських бурякових плантацій (Кач.)]. заийшішй редк. гбрдый; вбжный [Стоїть вона перед ним запишна, горда, суворо вичитує йому (Вас.)]. запишнйтися, -нюся, -пйшся редк. загордиться, возгордиться; заважничать [Хазяїн., йому [Цапові] Дзвінок на шию намотав. Здурів скажений Цап.. І геть-то честію такою запишнився (Греб.)]. Ср. запишбти- * ся 1. запищати, -щу, -щйш вапищбть [Опинившися в знайомому місці, мавпочка радісно запищала й стала рватися з рук (Ільч.); Тонко запищав зумер у телефоні (Собко)]. запиячити, -чу, -чищ запьянствовать, запить. запівдарма нар. за полцены [Ліс і пасовисько осталися в панських руках, і ми мусили більшу половину' худоои як стій випродати запівдарма, бо не було чим годувати (Фр.I запідозрювати, -рюю, -рюеш, запідозрити, -рю, -рищ ваподбзривать, заподозрить [Пам'ятайте ж, спокійніш дивіться, щоб не запідозрили (Вовч.)]. запідозрюватися, -рююся, -рюєшся заподб- зриваться, подозреваться. запідпадьбмкати, -каю, -каєш и запідпідьомкати (о перепеле) закричить [Тихо навкруги. Тільки цвіркун цвіркоче в житі, шелестить сухий колос та інколи запідпадьомкає перепелиця (Коцюб.)]. запіжити, -жить разг. хлынуть, полить [Дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лее.)]. запГзнений запоздавший, раэе. запоздалый; (иногда — ещё) поздний [Залопотіли в коридорі поквапні кроки якихось запізненні школярів (Фр>)\ Мандруємо вогким туманом Назустріч сліпій сніговиці... Так линуть малим караваном У вирій запізнеиі птиці (Л. Укр.)]. запізненість, -ності запоздалость. запізнення запоздание; опоздание [Кур'єрський поїзд далекого маршруту наганяв останні хвилини свого запізнення (Ле)]. Ср. запізнюватися. запізнитися см. запізнюватися. запізній поздний; (в большей степени) слишком поздний, разг. чересчур поздний; (о том, что пришло после необходимого времени—обычно) запоздавший, разг. запоздалый [Вперше чув такі докори грізні, А знав, що недарма... і що жалі запізні (перекл. Рильського)]. запізшлий 1)-запоздавший, разг. запоздалый; (иногда — ещё) поздний [Почувши звуки вальса чи польки, запізнілі перехожі на хвилину зупинялися під вікнами (Панч)]\ 2)физл. запаздывающий;^лий рефлекс запаздывающий рефлекс. запізнілість, -лості запоздалость. запізно нар. ^ пбздно; слишком поздно; чересчур пбздно [Довести силу мого чуття могла б лише смерть. Мій труп. Та було б запізно, запізно (Коцюб.)]. Ср. запізній. запїзнюванпя запаздывание; опаздывание. Ср* запізнюватися. запізнюватися, -нююся, -нюєпіся и редк. запізнитися, -няюся, -няешся, запізнитися, -пізнюся, -пізнишся запаздывать, запоздать; (больше) опаздывать, опоздать [Час у дожиданні минав непомітно, і Васька запізнювався додому (Ільч.)\ На перший спектакль на прем'єру я вимушений був трохи запізнитися (Смол.)]. запій, -пою запбй. запійний редк. запбйяьш [Всі знали, що він— запійний ледар, як бувають запійні п'яниці (перекл. а Павленка)]. запікана, -ної (редк.) сущ., запіканка за-* пекЗнка [Славні були вареники, Густая сметана, Млинці 8 маслом, горілочка, Звісно — запікана (Гл.)]. запікати, -каю, -каєш, запекти, -печу, -печеш 1) запекать, запечь; (повреждать поверхность) обжигать, обжечь, опалять, опалить [Сонце не гріло, а запікало землю (Скляр.)]\ 2) (только соверш.: начать печь) запечь; (сильно) припечь [Та недовго сонце гріло.. Запекло, почервоніло І рай запалило (Шевч.)]у 3) (только соверш.— об ощущении жжения) начать жечь; раэе. зажечь [Неначе эгага запекла, Я ледве, ледве вийшов з хати (Шевч.)]\ 4) (о трубке) обл. раскуривать, раскурить [Тото у мене господар, діда ввечір роззуває, люльку дідові запікає (Черемш.)]. запікатися, -каюся, -каєшся, запектися, -печуся, -печешся 1) запекаться, запечься [Русалка Польова: Мак мій жаром червонів, а тепер він почорнів, паче крівця пролилася, в борозенці запеклася (Л. Укр.)]; 2) (на солнце) разг. пережариваться* пережариться; (обжигать себе кожу) опаляться, ' опалиться [Вона була ще молодою.. На сонці дуже запеклась. Та й занедужала (Шевч.)]\ 3) (только соверш. — о сердце) разг. ожесточиться; зачерстветь [Запеклося мое серце (Чуб.)]\ г^лбся сер- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)