Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ЗЛЇІ 'ф кави та часнику (Коцюб.); Серце зачало битися "так живо, Що йому аж дух заперло в грудях (Фр.)]\ г^ти [в собі] дух (дихання, віддих) затаивать, затаить дыхание [Ліси заперли в собі дух і надслухали (Черемш.)]. запирати2, -раю, -раєш, запрати, -перу, -переш (о белье) застирывать, застирать. запиратися1, -раюся, -раєшся, запертися, -пруся, -прешся 1) запираться, запереться [Зійшло сонце; Україна—Де палала, тліла, А де шляхта, запершися, У будинках мліла (Шевч.)]\ ер. запирати1; 2) (перєн.: не сознаваться) запираться, запереться. запиратися2, -рається, запратися, -переться застирываться, застираться. Ср. запирати2. запирхати, -пирхаю, -пирхаєш зафыркать [Нарешті попереду щось зарухалося, запирхало, — грузовики рушили (перекл. з Інбер)]. запис, -су запись [Колумб робив записи у дві книги: в одній для себе, в другій — для команди (Риб.)]\ г рити на —с : карт, играть на запись; разг. играть на мелок. записаний записанный [Право на працю записане в конституції нової демократичної народної Польщі (Дмитр.)]. записати см. записувати. записатися см, записуватися. записка, (реже) записка записка [Мені пере- дали^ від слідчого записку з проханням негайно зайти до нього (Трубл.)]. запискотати, -кочу, -кбчеш и запискотіти, -кочу, -котиш запищить. затісний 1) записной [Вона вирвала з записної книжки аркушик і подала мені (Донч.)\\ 2) (рьяный) разг. редк. записной [Не спали тільки записні гуляки (Мирн.)]. запясувапня записывание. записувати, -сую, -суєш, записати, -пишу, -пишеш записывать, записать [Шевченко любив народне слово, збирав і записував народні казки, пісні та легенди (Корн.)\ Доки Юрій прибирався, директор встиг записати йому в блокнот майже всі завдання (Собко)', Ці два спомини навіки записала його пам'ять (Рил.)]. вапйсуватися, -суюся, -суєшся, записатися, -пишуся, -пишешся записываться, записаться [Чотирма машинами, прикрашеними стрічками та сосновими гілками, покотили [молоді] записуватись (Коп.)\ Після сніданку Даша пішла на курси, записалась складати іспит (перекл. з О. Толстого)]. запит, -ту • 1) запрбс [Уряд СРСР або Міністр СРСР, до яких звернено запит депутата Верховної Ради СРСР, зобов'язані не більше як у триденний строк дати усну або писану відповідь у відповідній палаті (Конст. СРСР)]) 2) (только мн. ч. — духовные потребности, интересы): ^>ти запросы; 3) (обычное обращение, требующее ответа) редк. см. запитання 1. запитальний 1) вопросительный; спец. вопросный [Увечері Камнєв зустрів Гаркавого запитальним поглядом (Собко)]; 2) (за- | включающий требование официального разъ' яснения) канц. уст. запросный. запитальник вопросник. запитально нар. вопросительно [Всі дивилися на Гібсона запитально (Собко)]. запитаний спрошенный [— Щура каменотеси побили! — нашвидку оповідав запитаний І знову повертав голову до гурту (Вас.)]. запитання 1) вопрос [Його дратувало., кожне материне запитання (Коцюб.)\ Вирішено на писані запитання відповідати в кінці зборів (Ле)]\ д о ^ня (о корреспонденции) до востребования; 2) (требование разъяснения, обращенное к правительству) запрбс. запитати см. запитувати. запитатися см. запитуватися. запити см. запит 2. запити см. запивати. запитливий вопросительный, испытующий [Дівчина, впіймавши на собі запитливий погляд Павлуші, зашарілась і соромливо поточилася в натовп (Ьаш)\. запитливо пар. вопросительно, испытующе [Десятки пар очей запитливо дивилися на нього (Ле)]. запитпйй канц. уст. запросный. запитування 1) (официальное обращение) запрбс; мн. ч. запрбсы; 2) (учащихся) опрос. запитувати, -питую, -пйтуєш, запитати, -пи- -таю, -питаєш спрашивать, спросить; уст. вопрошать, вопросить; (об официальном обращении) запрашивать, запросить; (собирать сведения о ком-нибудь) наводить справки, навести справки [3 Намангана щодня запитували телефоном, коли повернеться [Саїд] з роботи в управління (Ле)\ —Петрик! Петрик!—тихо, але па- 1 стирливо казав Клим, — ось підожди, я [ щось тебе запитаю (Вас.)]. запитуватися, -пйтуюся, -пйтуєшся, запитатися, -питаюся, -питаєшся 1) разг. спрашивать, спросить [Юда: Як я знайшов його, я запитався, що маю я робити (Л. Укр.)]\ 2) обл. пробовать, попробовать, пытаться, I попытаться [Запитайся ж заняти її (Квітка)]', 3) (только несоверш. страд, з. и безл.) спрашиваться. ^ запитувач, -ча спрашивающий; уст. вопрошатель [Відповідь, видимо, не зовсім задовольняє, або, певніше, зовсім не задовольняє запитувачів, бо запитання не припиняються (Вишня)]. запихати, -пихаю, -пихаєш, запхати, -пхаю, -пхаєш и запхнути, -ну, -нёш разг. запихивать, запихать, запихнуть, засовывать, засунуть; (в тесное место — ещё) затискивать, затиснуть; (силой — ещё) заталкивать, затолкнуть [Брянський на ходу запихав папери в планшетку (Гонч.); Роман підвівся з лави і зробив такий рух, наче він глибше запхнув гроші в кишеню (Коцюб.)]; ^хати рот набивать, набить рот [Він з великим апетитом., запихав рот кренделями (Н.-Лев.)у запихатися, -пихаюся, -пихбешея, запхатися, -пхаюся, -пхаєшся и запхнутися, -нуся, -иешся разе. 1) затискиваться, затиснуться [Очевидно, небіжчик, прокинувшись серед І огню, хотів сховатися під піч* але не встиг Т-480 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)