Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зап 96 зап -(Чуб.)]; О впитії могорич разг. распить магарыч [Запили могорич. Пішов чоловік, взявши гроші, додому, а циган на коня та й поїхав (народна казка)]. запиватися, -ваеться запиваться. запйкуватпся, -куюся, -куєшся, запйкатися, -каюся, -каєшся и запикнутися, -нуся, -иёшся разг. запинаться, запнуться; заминаться, замяться; заикбться, заикнуться [—Вибачайте, будьте ласкаві, що я знехотя... ненавмисне... розсипав ваші вишні, — промовив Радюк, запикуючись (Н.-Лев.)\ Він став казати та й запинавсь (Черк. у.—Сл. Гр.)]. Ср. запипатися2 1. запилений 1) запылённый; пыльный [Йшли бійці запилені з походу — Дарувала [береза] хлопцям прохолоду (Мал.)]) 2) бот. опылённый. запилення бот. опыление [Було проведено розпушування міжрядь соняшника та кукурудзи і додаткове штучне запилення цих рослин (Рад. Укр., 1949, VIII)]. запилити1, -лю, -лиш (покрыть пылью; под- нять пыль) запылить. запилити2 см. запилювати. запилитися1, -люся, -лйшся запылиться [Чи це ви, свахо, запилились? (Н.-Лев.)]. запилитися2 см. запилюватися. запилювання бот. опыление. запилювати, -люю, -люеш, запилити, -лю, -лиш бот. опылять, опылить. запилюватися, -люється, запилитися, -литься бот. опыляться, опылиться [Після кастрації [озимої пшениці] материнські рослини, перебуваючи в оточенні батьківських форм, вільно запилюються сумішкою пилку, що носиться в повітрі (Колг. вироби, енціїкл.)]. запиляти, -ляю, -ляєш разг. запилить. запильник бот. опылитель. запинало 1) покрывало; поэз., перен. покров; киижн. пелена [Ясне сонце випливає на небо, зриває з землі темне запинало мороку (Коцюб.)]; 2) (в помещении) занавес; (поменьше) занавеска [Повз шкіряне запинало, що заміняло двері, в ярангу вдерся холодний вітер (Трубл.); Запинало знову впало на вікно, і по паузі прочинилися двері (Панч)]. запинання 1) завешивание; задёргивание; 2) запахивание. Ср. запинати 1, 3. запинати, -паю, -наєш, запнути и разг. зап'ясти, -пну, -пнёш 1) (занавеской и т. п.) завешивать, завесить, занавешивать, занавесить; (дёргая — ещё) задёргивать, задёрнуть, разг. запахивать, запахнуть [Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.); З серцем Михайло Михайлович зачинив вікно і запнув його фіранкою (Сміл.)]; ^*ти, **-»тй голову чим покрывать, покрыть голову чем; 2) (собой) закрывать, закрыть; (о поверхности — ещё) застилать, застлать [Мжичка запинає світ за вікном (Сміл.); Його обличчя запнули пасма густих чорних кучерів (перекл. з Горького); Ось ставок. Його затягло мулом, очерет і ряска запнули його срібне лице (Янов.)]; 3) (полу одежды, одежду) запахивать, запахнуть; (на^ пуговицы и т. п.) застёгивать, застегнуть. запинатися1, -паюся, -п&вшся,^запнутися и разг. зап'ястися, -пнуся, -пнёшся (чем) 1) завешиваться, завеситься, занавешиваться, занавеситься; задёргиваться, задёрнуться; (надевать платок и т. п.) повязываться, повязаться, покрывать голову, покрыть голову [Схопилась. Керсетину на себе, запинаюсь, чепурюсь, не знаю й як уже (Тесл.); Дівчина ж підвелась і хусткою червоною запнулася (Головко)]; 2) закрываться, закрыться; застилаться, застлаться [Полотном запнулись білим Полонини Чорногори (Шер.)]; 3) запахиваться, запахнуться; застёгиваться, застегнуться [— Я ще доберусь до тебе! — загрожує йому Очумєлов і, запинаючись у шинелю, продовжує свою путь базарним майданом (перекл. з Чехова); Солдат на всі ґудзики запинається (Сл. Гр.)]. Ср. запинати 1—3. запинатися2, -наюся, -наєшся, запнутися, -нуся, -нёшся 1) (говорить негладко) запи* наться, запнуться; (подыскивая нужное слово] сбиваясь — ещё) заминаться, замяться; (останавливаться на полуслове — ещё) заикаться, заикнуться [— А опісля... чце одне... — Бенедьо запинався в мові (Фр.)\ Магда на хвилину запнулась, пильно і проникливо глянула просто в очі Готовому (Козач.); — Я хотів би купити селян... — сказав Чичиков, запнувся й не скінчив мови (перекл. з Гоголя)]; 2) (останавливаться) обл. прерываться, прерваться [Розмова на який час запнулася (Мирн.)\ Дівчина почула, як тільки чують дівчата, чого в нього запнувся голос (Мирн.)\\ дух, дихання знається дыхание прерывается [Серце як не вискочить, б'ється, дух запинається в грудях (Мирн.)]. зашипіти см. запипяти. затінитися см. затінятися. запинка запинка, заминка. затіняти, -няю, -няєш, затінити, -пишб, -пйшіш обл. останавливать, остановить [Стали скрізь греблі гатити, Воду заииняти (Руд.); Заспівав, і юрба велц- чезна Мов життя на той час запинила (Л. Укр.)]; ^ти кому дорогу ц т. п. загораживать, загородить кому дорогу и т. п. [Сплетені вусиками лози за- пиняють йому дорогу (Коцюб.); Тільки що Тихович наваживсь увійти в двір, як йому запинила дорогу гусяча череда (Коцюб.)}. затінятися, -няюся, -няєшся, затінитися, -пииюся, -пйнишся обл. останавливаться, остановиться; (кончаться) прекращаться, прекратиться [Воздвиженський встав з-за стола, пройшовся по хаті й запинився коло картини (Н.-Лев.); Розійшлися чорні хмари, і грім запинився (Руд.)]. запирання запирание. запирати1, -раю, -раєш, заперти, -пру, . -п -прёш (на крючок, замок и т. п.) запирать, " запереть [Скриплять ворітонька, Не можу заперти (Чуб.)]; О ^тп дух (дихання, віддих) (безл. и личные формы) разг. спирать, спереть (захватывать, захватить) дыхание [Що воно воняєу вас там ¦:• смалятиною? Дихання просто запира (Го- іі>оеио)^ Запирав 'віддих у грудях дух шкури, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)