Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ЗІМІ 101 38ЙЇ заплутуватися, -лутуюся, -лутувшся, заплутатися, -лутаюся, -лутаєшся запутываться, запутаться; замешиваться, замешаться [Не поет, у кого думки Не літають вільно в світі, А заплутались навіки В золотії тонкі сіті (Л. Укр.)]. Ср. заплутувати, заплювати см. запльовувати, заплюскати см. заплюскувати1. заплюскотіти, -кочу, -котиш и заплюскотати, -кочу, -кбчеш усилит, заплескать; (о волнах, парусах, знамёнах и т. п. — ещё) заплескаться [Далі пішла до дверей, заторохтіла горщиками, водою заплюскотіла (Вое.)]. заплюскувати1, -кую, -куєш, заплюскати, -каю, -каєш 1) (забрызгивать) разг. заплёскивать, заплескать; 2) (только соверш. — о начале действия) заплескать. заплюскувати2, -кує, заплюснути, -пе (о вол- не: обдавать, заливать всплеском, докатываться) заплёскивать, заплеснуть [У човен хвиля заплюснула (Сл. Гр.)]. заплющений закрытый; сомкнутый [Гнат лежав із заплющеними очима, але заснути не міг (Борз.)]. Ср. заплющувати. заплющити см. заплющувати. заплющитися см. заплющуватися. заплющувати, -щую, -щуєш, заплющити, -щу, -щиш закрывать, закрыть; книжн. смыкать, сомкнуть [Бекір грав. Бив струни, торсав, тупав ногами, крутив головою, заплющував очі (Коцюб.); Занедужає Чіпка — Мотря сама не своя. Цілу ніч очей не заплющить: сидить над ним, плаче (Мирн.)]; г^ти очі на що перен. закрывать, закрыть глаза на что [Кажи, % Гордію. Що вже не є, гарні чи недобрі вісті — розповідай. Адже не малі діти, щоб на страшне очі заплющили (Головко)]. заплющуватися, -щуюся, -щуєшся, заплющитися, -щуся, -щшпся 1) (о глазах) закрываться, закрыться; смыкаться, сомкнуться [У втомленої Лари очі самі собою заплющувались (Шовк.)]; ср. заплющувати; 2) (о человеке) закрывать глаза, закрыть глаза [Надія Григорівна прочитала листа і па мить заплющилась, ніби їй потемніло в очах (Гонч.)]. заплямити см. заплямувати. заплямитися см. заплямуватися. заплямкати, -каю, -каєш разг. 1) зачмбкать [Сашко «спить». Зітхнув уві сні, заплямкав {ютом і знову затих (Головко)]] 2) (во время еды) зачавкать. заплямований, заплямлений 1) запятнанный; замаранный; опороченный; 2) заклеймённый. Ср. заплямувати 1—2. заплямування опорбчение. заплямувати, -мую, -муєш и разг. заплямити, -млю, -мйш 1) запятнать, разг. замарать; (перен.— ещё) опорочить [Так заплямив, що й не відмиється (Сл. Гр.)]; 2) (осудить) заклеймить [Ленін заплямував американський імперіалізм як ката і душителя російської свободи, як жандарма народів Європи (Віогр. Леніна)]. заплямуватися, -муюся, -муєшся и заплямитися, -млюся, -мйшся разг. замараться. запльований заплёванный. запльовувати, -льбвую, -льбвуєш, заплювати, -люю, -любш заплёвывать, заплевать. записний см. запнутий. запнути см. запинати. запнутий, записний 1) завешенный, зана- ч вешенный; задёрнутый; запахнутый; (о человеке) покрытый, повязанный [В кімнаті за запнутими вікнами теж відчувалась прохолода (Козач.); Данило помітив, що до нього наближається висока жінка.., запнута великою хусткою (Коп.); Між двома вішалками висіло запнене ^дзеркало (Ільч.)]; 2) закрытый; застланный [В небі, запнутому півпрозорою запоною сірих хмар, швидко плинув місяць (Пере.)]; 3) запахнутый; застёгнутый. Ср. запинати 1—3. запнутися1 см. запинатися1. запнутися2 см. запинатися2. запобігання 1) предотвращение, предупреждение; предохранение; 2) заискивание; уст. искательство, ласкательство [В ньому [Маєвському] химерно змішувались поважність і запобігання перед співбесідником (Шовк.)]; підле (низьке, огидне) ^ня низкое заискивание (искательство), пбдличание. Ср. запобігати 1—2; 3) обл. старания [Рифка і її тітка (Герман жив у їх домику) дивилися на його невсипуче запобігання і тішились (Фр.)]. запобігати, -гаю, -гаєш, запобігти, -біжу, -біжиш 1) (чому) предотвращать, предотвратить (что), предупреждать, предупредить (что); предохранять, предохранить (от чего) [З бур'янами треба провадити боротьбу в двох напрямах: запобігати їх з'явленню на оброблюваних землях і знищувати органи розмноження, які є в групті — насіння, корені, кореневища і іп. (Колг. вироби, енцикл.); Червона Армія визволила Краків і запобігла його руйнуванню (Дмитр.)]; г^гти горю, лихові предотвратить (предупредить) горе, беду; разг. помочь горю, беде [Хліб стоїть у полі невижатий, осипається... І вже не знаю, як мені, бідній, недужій, запобігти лихові... (Коцюб.)]; щоб ^>гтп чому! для предупреждения (предотвращения) чего, чтобы предупредить (предотвратить) что, чтобы избежать (избегнуть) чего, во избежание чего; 2) (только несоверш. — перед ким, редк. до кого — подольщаться) заискивать (перед кем; у когб); разг. лебезить (перед кем), юлить (перед кем); уст. финтить (перед кем); (терять достоинство) унижаться (перед кем) [Сучасники письменника., розповідають, що Панас Рудченко [Мирний] ніколи не запобігав перед начальством (Іст. укр. літ.)]; 3) (коґо, чого — преим. соверш.) редк. добывать, добыть (кого, что, чегб), доставать, достать (что,' чего); (соверш.—ещё) достичь (чего), получить (что), фам. заполучить (кого, что), разг. нажить (кого, что, чего) [Слави шукав по світах він усюди — І запобіг і знайшов (Л. Укр.); Чого ти хотіла, Того й запобігла (Чуб.)]; 0 ^гати ласки у кого искать (добиваться) чьего расположения (уст. чьей милости); ^гти ласки у к 6 г о снискать (приобрести) чьё располо- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)