Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зап 102 зап жбние (уст. чью милость), добиться чьего расположения [Він підходив під смак старого, щоб запобігти ласки в його (Н,-Лсв.)]. запобігливий 1) предупредительный [Нікого не скривдив запобігливий капітан (Три- піл.)]\ 2) заискивающий; уст. искательный [На тонких вустах 8'являється запобіглива усмішка (Іван.)]. Ср. запобігати 1-^2, запобігливість, -вості 1) предупредительность; 2) заискивание; уст: искательство [В його поведінці поступово зникла деяка запобігливість і острах (Гонч.)]. Ср. запобігати 1 — 2. запобігливо нар. 1) предупредительно [Залізні ворота шлюзу в контрольній свердловині хіось запобігливо спустив (Ле)]\ 2) заискивающе; унижённо [Скільки разів він підкочувався до мене і запобігливо починав розмову зо мною (перекл. а Но* викова^Прибоя)]. Ср. запобігати 1—2. запобігти см. запобігати, запобіження предотвращение, предупреждение; предохранение. Ср. запобігати 1. запобіжний предупредительный; предохранительный; ^ні з а х 'о д и а) предупредительные меры, меры предупреждения, меры предосторожности [Своєчасне і доброякісне збирання врожаю також є запобіжним заходом боротьби з бур'янами, бо насіння їх не встигав обсипатися (Йоле, вироби. ещикл.)]\ б) юр. мера пресечения. .запобіжник техн., мед. предохранитель [Товариші вже ставили зброю на запобіжники, і Макове й вробив та ж саме (Гонч.)]. запбвзати, -заю; -заєні вапблзать. заповзати, -збю, »з?вш, заповзти» -зу, •зёш заползать, заползти [Ревність поволі заповзала в груди Афоньки (Скляр.); Присмерк вже давно заповз у хату (Коп.)]. заповзятий ом. завзятий. • заповзятися, -візьмуся, -візьмешся задаться целью, задаться мыслью; (начать что- нибудь) взяться [Василько будь-що заповзявся наловити йому на юшку бобирів (Донч.)}. заповзятливий предприимчивый. заповзятливість, -вості предприимчивость. заповзятливо нар. предприимчиво* заповзято см. завзято, заповзяття рвение, задбр, заповідальний завещательный. заповіданий завещанный. заповідати, -д&ю, -д&єш, заповісти, -вїм, -вісй 1) заповедовать, заповедать; (выра- жатъ предсмертнф) волю и перен. *— обычно) завещать (несоверш. и соверш,), уст. принизывать, приказать [І навчимося ми землею володіти, Як Маркс заповідав, як Ленін учить нас (Важан); Тиснучи розчуленому Хомі руку, [Багіров] весело заповів: «Тримай, друже, кермо, не відхиляйся від гвардійського курсу!» (Гонч.)]; 2) (только несоверш.) обл. предсказывать, предвещать, обещать [її талант і замилування до музики заповідали їй уже тепер ясну будучність (Коб.)]. заповідатися, -дається обл. предвидеться; (о предикативным определением ¦— ещё) обещать быть; (кому — ещё) предстоять [Справді ярмарок заповідався незвичайно великий (Фр*)', їх молодший син, якому заповідалася найкраща військова кар'єра, сам свою долю покалічив (Коб.)]. заповідач, -відані завещатель, заповідачка завещательница. заповідний заповедный [Ой, "гори, гори, золоті верхів'я!.. Невже мені не суджено дістатись на ваші заповідні високості? (Л. Укр.); На заповідній ділянці росли столітні дуби й сосни (Донч,)]. заповідник заповедник [Ботанічний сад АН УРСР мусить бути центральним республіканським заповідником видових, а по багатьох рослинах — і сортових скарбів (Тр. Бот. саду, 2949, 1I заповідь, -віді релп перен. 8&поведь [«Хто не працює, той нехай не їсть» — ось практична заповідь соціалізму (Ленін)]. ' заповісти см. заповідати. заповіт, -ту завещание; (наставление последователям ч- ещё) здвёт (рит.) [Ми здійсним Ленінський величний заповіт і зробимо, як ще ніколи в світі, таким просторим і щасливим світ! (Дмитр.)]; ^тп Л ё н і- н а заветы Ленина. заповітний 1) заветный [Перед нею стелилося чисте поле, її давня заповітна мрія (Куч.)]; 2) (выражающий предсмертную волю) завещанный; уст. заветный. заповітрений обл. заражённый; (больной чумой) зачумлённый [Люди дивилися на нього як на заповітреного, обминали його склеп (Фр-)\ В одному місці млосна, заповітрена важким духом тиша враз роздерлася криком (ианч)]. запбвнений заполненный; запруженный, за* пружённый; занятый [Вулиці міста були заповнені численними колонами трудящих Грузії, одягнутих в барвисті національні вбрання (Рад. Укр.% 1946, III)]. Ср. заповнювати. заповнення заполнение [У приміщенні для виборів виділяються окремі кімнати або устатковуються окремі кабіни для заповнення виборцями виборчих бюлетенів (Полож. про вибори)]. заповнити см. заповнювати» заповнитися см. заповнюватися. заповнювання заполнение. запбвшовати, -июю, -пюевд и заповняти, *нлЮ| -ниєш, заповнити, -ню, -пиш заполнить, заполнить; (переполнять какую-нибудь территорию — ещё) запруживать, аапружбть (уст.), запрудить; (всецело по- глощать — о мыслях, чувствах и т- и. — ещё) занимать, занйть [Кімнату заповнювали його найближчі сусіди, друзі й родичі (Лв); 3 Серьожкою Іллєвським Ляля вчилася в одній школі, де він заповнював усю стінгазету своїми віршами (Гонч.); Вранці дим всю хату заповняє (Фр.)і Натовп викотився із станції, заповнив невеличкий перон (Десн,)]; ^ти прогалини заполнять, запблнить (восполнять, воепблнить) пробелы. заповнюватися, -пюбться и заповиЛтпся, ^нясться, заповнитися, -питься запол- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)