Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
^ЇЙ5 гш ждающий [Серед лоцманів, чулися застережливі вигуки (Б аги)]. Ср. застерігати 1. застережливо нар. предостерегающе; предостерегая; предупреждающе [Він рвучко сів і застережливо посварився пальцем (Ваги)]. Ср. застерігати 1. застережний: ^пі заходи меры предо- сторбжности. застерігати, -гаю, -гаєш, застерегти, -режу, -режеш 1) предостерегать, предостеречь; (реже) предупреждать, предупредить [Розсудливі дівчата застерігали хлопців — ще біди накличуть тими розмовами (Горд.); Вона була ладна летіти до його, зараз-таки застерегти його (Н.-Лев.)]; 2) (давать попутное разъяснение, уточнение) оговаривать, оговорить; 3) (обусловливать в договоре) оговаривать, оговорить; (добиваться чего-нибудь в чью-нибудь пользу) разг. выговаривать, выговорить. застерігатися, -гаюся, -гаєшся, застерегтися, -режуся, -режёшея 1) (давать попутное разъяснение) оговариваться, оговориться; 2) страд, з. (несоверш.) предостерегаться; предупреждаться; оговариваться; оговариваться; выговариваться; ср. застерігати 1—3. застигати1, -гаю, -гаєш, застигнути и застигти, -гну, -гнеш (без дополнения) застывать, Застыть [До обрію схиляється сонце і немовби застигає (Шиян)\ Куди не глянь, на всі боки ¦— сніг застиг (Коп.); Два курсанти дивізійної школи застигли на варті (Скляр.)]. застигати2, -гаю, -гаєш, застигти, -гну, -гнеш (кого, что) застигать, застичь; разг. застигнуть; захватывать, захватить [Біжить вона [лисичка], біжить. Стала її ніч застигати (народна казка); Злива застигла садовода Остапа Рубанюка у розсаднику, на дніпровському острові (перекл. а ЇІоповкіна)]. застиглий застывший [Висіли в ятках баранячі туші, з синіми жилами, з білим застиглим салом (Коцюб.); Вона сиділа замкнена, застигла і наче байдужа до всього (Коп.)]. застигнути см. застигати1. застйгнутий застигнутый; захваченный. Ср. застигати2. застигти1 см. застигати1. застигти2 см. застигати2. застилатися, -даюся, -даєшся застыдиться; (без дополнения — ещё) смутиться, прийти в смущение, разг. засбвеститься; (реже) сконфузиться, законфузиться. застидити, -джу, -дйш разг. застыдить; см. также засоромити, засоромлювати 1. заслідитися, -джуся, -дишся устыдиться; застыдиться. Ср. засоромитися, засоромлюватися 2. застил, -лу покрбв [Надходить важка біла хмара і починає йти сніг. Хутко крізь білий застил сніговий не стає нікого видко (Л. Укр.)]. застилання застилание, застилка (спец.); заволакивание. Ср. застилати. застилати, -лаю, -лаєш, заслати, -стелю, -стелеш застилать, за стлать; (чем-нибудь сверху — еще) покрывать, покрыть; (делать невидимым и о глазах — ещё) заволакивать, заволочь [Я мовчала. Важкий туман застилав мені очі (Риб.); Безшумна, кошлата й глуха оболона Заслала півнеба (Бажай)]. застилатися, -лається, заслатися, -стелеться застилаться, застлаться; покрываться, покрыться; заволакиваться, заволочься [Очі застилалися зеленим туманом (перекл. з Новикова-Прибоя)]. Ср. застилати. застилка застилка. застити см. застувати. застібати, -баю, -баєш, застебнути, -стебну, -стёбнеш застёгивать, застегнуть [Микола Іванович, не поспішаючи, статечно застібає кожушка (Козач.); Матвійко надів сорочку, і мати сама застебнула її на грудях на всі ґудзики (Донч.)]. застібатися, -баюся, -баєшся, застебнутися, -стебпуся, -стёбнешея застёгиваться, застегнуться [Не застібаючись, слідом за Тамарою вилетіла вона в сіни (Літ. газ.. Ш9, VI)]. застібка застёжка; (у переплёта книги — ещё) створка (уст.) [Марія нахилилась, поправила металеву застібку на гумових ботах (перекл. з Поповкіна)]. застібувати, -бую, -буєш и застьббувати обл. застёгивать [Порається біля нього чубатий товариш, галстука чіпляє, обсмикує, застібує... (Вас); Рудий розгортав іще мокрі вуса., та застьобував свою безбарвну піджачину (Коцюб.)]. застіжка застёжка; (у переплёта книги — ещё) створка (уст.) [А яка на йому сорочка! неначе золотом шита; а яка застіжка! (Н.-Лев.); [Генерал] взяв альбоми, акуратно закрив широкі позолочепі застіжки і поклав усі-три книжки одна на одну (Собко)]. застій, -тою застой [Місяці революції скоріше і повніше виховують іноді громадян, ніж десятиліття політичного застою (Ленін)]. застійний застбйный. застійність, -пості застбйность. застілка застилка. застілля разг. место за столом; уст. застолье; з "^ля из-за стола [Як же почне мене годувати, то геть своїх дітей розжене^ застілля (Вовч.)]. застільний см. застольний. застовпити, -плю, -пйш горн. ист. застолбить [Промисловці всіляко намагалися розвідати й застовпити чукотські золоті родовища (перекл. з Сьомушкіна)]. застогнати, -тогну, -тогнеш застонать [Він застогнав і розплющив очі (Козач.); Босфор аж затрясся, бо зроду не чув Козацького плачу; застогнав, широкий (Шевч.)]. застольний застольный [Заводимо славної картвельської застольної пісні про коханих друзів па дорозі війни (Янов.)]. застопорити см. застопорювати. застопоритися см. застопорюватися. застопорювати, -рюю, -рюсш, застопорити, -рю, -риш застбпоривать, застбпорить [Тапк поверпувся боком і застопорив (Гонч.)]. застопорюватися, -рююся, -рюєшся, застопоритися, -рюся, -ршпея застбпориваться, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)