Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

вас 129 зас
застопориться [Праця над романом чомусь
застопорилася (Смол.)].
засторога редк. см. застереження 1.
засторонок, -ику боковое отделение в риге,
в амбаре [Винесли снопи з застороиків,
чисто ^вимели всю клуню (Н.-Лев.)].
засторчйти, -чу, -чйш обл. воткнуть [
Рибалонька, митець усе в воді ловити,
Бажаючи піймать в'юнів, В Болото Вершу
засторчив (Греб.)].
застосовапий применённый;1 прилбженный;
употреблённый. Ср. застосовувати.
застосовний применимый; приложймый. Ср.
застосовувати.
застосовність, -ноеті применимость;
(употребление) применяемость 1..щодо сучасних
капіталістичних країн історія підтвердила
застосовність закону [вартості] Маркса
до землеробства, а ніяк не спростувала
його^ (Ленін)].
застосовуваний применяемый; прилагаемый;
употребляемый. Ср. застосовувати.
застосовування применение; приложение;
употребление. Ср. застосовувати.
застосовувати, -совую, -совуєш, застосувати,
-сую, -суєш применять, применить; (в
отдельных выражениях — еще) прилагать,
приложить (что), употреблять, употребить
(что), воздействовать (чем) (соверш. и не-
соверш.) [..діалектичний матеріалізм Маркса
і Енгельса іде далі енциклопедистів і
Фейербаха, застосовуючи матеріалістичну
філософію до галузі історії, до галузі
суспільних наук (Ленін)\ Колгоспне
селянство все ширше застосовує досягнення
агрономічної науки (Хрущов)]; псувати
вплив употребить влияние [Олена
Андріївна: Ви постараєтесь, ви
застосуєте весь ваш вплив, щоб я і чоловік
виїхали відсіля (перекл. з Чехова)]]
псувати грубу силу применить
(употребить) грубую силу, воздействовать
грубой силой.
застосовуватися, -совується применяться;
прилагаться; употребляться [На земснаряді
широко застосовуються передові методи
земляних робіт (Рад. Укр., 1952, VIII)].
Ср. застосовувати.
застосування применение; (о
распространённости факта — ещё) применяемость;
приложение; употребление [Укрупнення
колгоспів створило сприятливі умови для
широкого застосування першокласної
сільськогосподарської техніки (Рад. Укр.,
1953, XII)]. Ср. застосовувати.
застосувати см. застосовувати.
застоюватися, -стоююся, -стбюєшся,
застоятися, -стбюся, -стоїшся застаиваться,
застояться; (соверш. — сделаться затхлы н —
ещё) промбзгнуть [Висаджувати софору
треба в місцях, де не застоюється холодне
' повітря (Коле, вироби, енцикл.); Молод
козак^ розпивсь-розгулявся, А його кіиь
в стайні застоявся (народна пісня)].
засгоялий застоявшийся; спец стоялый;
обл. застоялый [Вона ходила за ними по
вузепьких провулках з за стоялим теплом
(Коцюб.)].
застояний застоявшийся, спец. стоялый; (о
лошадях — ещё) застоялый; промбзглый
[Сміливіші здобували бодай якусь зброю,
пробували свої застояні сили (Ле)]\ ~на
вода застоявшаяся (стоялая) вода; ~пі
коні застоявшиеся (застоялые, стоялые)
лошади [Іржуть застояні коні (Скляр.)].
Ср. застоюватися.
застояність, -ності промозглость.
застоятися см. застоюватися.
застрайкувати, -кую, -куєш забастовать [У во
ресні [1905 р.] в Москві почався страйк
друкарів, потім застрайкували
залізничники (Важан)].
застрахати, -рахаю, -рахаєш разг.
запугать; разг. застращать [Застрахали мепе —
куди пак!.. (Мирн.)].
застрахований застрахованный.
застраховувати, -ховую, -ховуєш,
застрахувати, -рахую, -рахуєш застраховывать,
застраховать [Павлюк говорив надто серйозно
і переконливо. Здавалося, хотів своїми
словами дійсно застрахувати Раю від
хвороби (Коп.)].
застраховуватися, -хбвуюся, -хбвуєшся,
застрахуватися, -рахуюся, -рахуєшся застра-
хбвываться, застраховаться.
застрахувати см. застраховувати.
застрахуватися см. застраховуватися.
застрашений запуганный; застращанный. Ср.
застрашувати.
застрашити см. застрашувати.
застрашливий 1) (служащий для устрашения)
устрашительный; 2) (наводящий страх)
устрашающий.
застрашування запугивание; застращивание._
Ср. застрашувати.
застрашувати, -шую, -шуєш, застрашити,
-ту, -гайні разг. запугивать, запугать;
разе застращивать, застращать.
застрашуючий устрашающий.
застрекотати, -кочу, -кочеш и застрекотіти,
-кочу, -котиш застрекотать [Чути — далеко
застрекотали кулемети... (Корн.)\ На одній
з платформ застрекотіли зенітні кулемети
охорони поїзда (Донч.)].
застрелений см. застрілепий.
застрелити см. застрілювати.
застрелитися см. застрілюватися.
застрелювати см. застрілювати.
застрелюватися см. застрілюватися.
застрибати, -баю, -баєш запрыгать; (реже)
заскакать [Машина незграбпо застрибала
по ріллі (Пере.)].
застрягати, -гаю, -гаєш, застригти, -рижу,
-рпжёш разг. застригать, застричь.
застріл, -лу охоти, застрел.
застрілений, застрелений застреленный
[Учора була голубка моя, А нииьки нема,
вже застрілена (Чуб.)\ Зрання голубка
Убита лежить, Застреленая, Загубленая
(перекл. Первомайського)]. І
застрілювати, -люю, -люєш, застрілити,
-лю, -лиш и застрелювати, застрелити
застреливать, застрелить; спец., охотн.
отстреливать, отстрелять [Станете в лави,
де кожен робочий, Де кожен засмаглий
в боях рудокоп Навчить вас дивитися
ворогу в очі, Навчить вас застрелити
ворога в лоб (Важан)].
У-38Л

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)