Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зяс 130 зас застрілюватися, -лююся, -люєшся, застрілитися, -люся, -лишся и застрелюватися, застрелитися 1) застреливаться, застрелиться ІЯк покинеш в сю хвилину Ти мене хоч би на жарт, — Я застрелюсь, я загину (перекл. Л. Українки)]] 2) страд, з. (не- соверш.) застреливаться; отстреливаться; ер. застрїлювати. застріляти, -ляю, -ляєш разг. застрелять. застрільник застрельщик [Російські робітники виступали застрільпиками в боротьбі проти поміщицько-буржуазного ладу (Тези про Ш-^іччя)]. застрільниця застрельщица [В Петрограді почалися виступи робітників. Застрільницями були жінки, які знімали всіх з роботи з криками: «геть війну» і «хліба» (ІІанч)]. застрільщик см. застрільник. застрільщиця см. застрільниця. застрбсний редк. застрбенный. застромити см. застромлювати. застромитися см. застромлюватися. застромлепий заткнутый; воткнутый. Ср. застромлювати. застромлювати, -люю, -люєш и застромляти, -ляю, -ляєш, застромити, -ромлю, -ромиш затыкать, заткнуть; (во что-нибудь —обычно) втыкать, воткнуть; (только соверш. мног. — ещё) позатыкать [Застромляли сокиру за пояс, мішок під плече і тягли через поле в сусідні села (Коцюб.); Потім [Скиба] застромив вила в гній., і рушив од саней (Головко)]. застромлюватися, -люється и застромлятися, -ляється, застромитися, -ромиться затыкаться, заткнуться; втыкаться, воткнуться. Ср. застромлювати. застромляти см. застромлювати. застромлятися см. застромлюватися. застрочити см. застрочувати. застрочитися см. застрочуватися. застрочувати, -чую, -чуєш, застрочити, -рочу, -рочиш 1) (зашивать) застрачивать, застрочить; 2) (только соверш. — о начале действия) застрочить [Бійці оглушливо застрочили з автоматів (Гонч.)]. застрочуватися, -чується, застрочитися, прочиться застрачиваться, застрочиться. заструг, заструга стол, и пр. заструг, заструга [Після шторму над закрижанілим морем постали тисячі снігових застругів (Трубл.)]. заструганий 1) застрбганный, заструганный [Колгоспники вже познімали деякі ящики додолу, на заструганий і заметений тік (Ле)]; 2) очинённый; отточенный [Чапаев сидів посередині лави. Обидві руки поклав па стіл: в одній — циркуль, у другій — заструганий гостро олівець (перекл. з Фурманова)]. Ср. застругувати 1—2. застругати см. застругувати. застругатися см. застругуватися. застругування 1) застрагивание; 2) очйнка; разг. чинка; оттачивание. Ср. застругувати 1—2. застругувати, -гую, -гуєш, застругати (застру- жу, застружеш и застругаю, застругаєш) 1) застрагивать, застрогать, застругать; 2) (о карандаше и т. п.) чинить, очинять, очинить; (остро—ещё) оттачивать, отточить. І застругуватися, -гується, застругатися {застругається и застругається) 1) разг. оттачиваться, отточиться; 2) страд, з. (несоверш.) застрагиваться; чиниться; оттачиваться; ср. застругувати 1—2. заструменіти (заструменйть и заструменіє) и заструмувати, -мус заструиться [Над полями заструмувала прозора синювата пара (Козач.)]. заструміти, -мйть и заструмувати см. заструменіти. заструпіти, -пію, -пієш покрыться струпом, покрыться струпьями; обл. заструпеть. застрявати, -ваю, -в&сш, застряти, -ря- ну, -рянеш застревать, застрять; (в топком, липком, сыпучем; о пище в зубах — ещё) вязпуть1 завязать, завязнуть; (только в топком, липком, сыпучем) увязать, увязнуть [Одна нога його застряла в стремені І (Шиян)]. і застрягати, -гаю, -гаєш, застрягти, -піу, -гнеш и застрягнути застревать, застрять; вязнуть, завязать, завязнуть увязать, увязнуть [Кашель застрягав у горлі (Смол.); Конячка билася, застрягши у вибоїнах мостової, падала на передні ноги (Ільч.)]. Ср. застрявати. застряглий застрявший; завязший; увязший [Довго чув ще [Лазар] у зморшках обличчя чужий застряглий погляд (Коцюб.)]. Ср. застрягати, застрявати. застрягпути, застрягти см. застрягати. застряти см. застрявати. застувапня заслонбние (света). застувати, -стую, -стуєш и застити (защу, застиш) разг. 1) застить (разг.), заслонять (свет) [Голос: Вже ведуть пантеру! Голоси: Де? де? Не бачу! Та не застуй! Геть! (Л. Укр.)]; 2) (о слезах и т. п.) застилать [Сльози зір мій застять... (Со'с.I застугоніти, -ню, -нйш загудеть (глухо); застучать (глухо) [Опівночі земля застугоніла І силует їздця відбився у ріці (Бажай); Шию на полу та тільки застугонить що надворі, так і дивлюсь у вікно, чи не йдуть... (Тесл.)]. застуда простуда [Колись і я так "співала... поки голос не пропав од застуди... (Коцюб.)]. застуджений простуженный; застуженный [Застуджений Василько з кожним днем усе І дужче кашляв (Панч)]. Ср. застуджувати. І застуджувати, -джую, -джуєш, застудити, -туджу, -тудиш простужать, простуживать, простудить; разг. застуживать, застудить застуджуватися, -джуюся, -джуєшся, застудитися, -туджуся, -тудишся простужаться, простуживаться, простудиться; застуживаться, застудиться [Десь, мабуть, застудилась та вже таки давненько кашля (Н.-Лев:)]. Ср. застуджувати. застудити см. застуджувати. застудитися см. застуджуватися. застудливий разг. простудливый. застудний простудный. застуканий застуканный; застигнутый* захваченный; накрытый [Застуканий * зненацька ворог оборнувся лицем до козацької |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)