зас 131 зас лави і так, скупчений, в німому здивуванні застнг на місці (Кач.)]. Ср. застукати2. застукати1, -каю, -каєш {начать стучать) застучать; (сильно — еще) заколотить; (о сердце — ещё) заколотиться [Застукали двері і каблучки по помості (Коцюб.); Гриць застукав кулаками (Фр.); Юрко відчув, як у нього швидко застукало серце (Донч.)]. застукати2, -каю, -каєш (кого, еде) разг. застукать (разг.); застичь; разг. застигнуть, захватить; (поймать) накрыть (разг.) [Отам- то милостивії ми.. Застукали сердешну волю Та й''цькуємо (Шевч.); Кажіть же, товариші бригадири, що ви зробили, щоб ворог не застукав пас зненацька? (Панч)]; ~кати на місці злочину (разг. на гарячому) застукать (захватить) на месте преступления; разг. накрыть. застукотіти, -кочу, -котиш усилит, застучать {сильно); заколотить (сильно); заколотиться [Говоримо собі таки про його, недобрим словом згадуючи, як застукотить у сінях (Вовч.)\ Серце в батька й матері швидше застукотіло (Н.-Лев.)]. Ср. застукати1. застум обл. глухое место; трущбба [Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього лісу блукати без нас? (Н. п. *— Сл. />.)]. заступ заступ [Бере [Максим] заступ і лопату, Шкандибає в поле (Шевч.)]. заступапня 1) заслопёние; преграждение; 2) защита; 3) замена; замещение; смена; 4) замещение; 5) заступание. Ср. заступати 1, 3 — 6. заступати, -паю, -паєш, заступити, -туплю, -тупиш 1) заслонять, заслонить; (несо- верш. — закрывать свет — ещё) збстить (разг.) [Коли хто заступав йому вікно, політрук зводив на переніссі руді брови і просив неголосно, але твердо, щоб відійшли від його вікна (Гонч.); Хмари, як димчаті килимці, заступали світ сонця (Мирн.); Заступила чорна хмара Та білую хмару (Шевч.); Зійшло колись і для мене сонечко, та заздрісно стало другим—і заступили... (Коцюб.); Я пирснув на землю, мов сніп, пітьма заступила очі (Фр,)]; ^ти дорогу (путь) заступать, заступить дорогу, преграждать, преградить путь [Заблукали діти в лісі, шляху-стежки не знайдуть. Чагарі кругом сплелися, заступають дітям путь (Забіла)] За хвилину [Катря] стала па порозі. Сава заступив дорогу (Головко)]] 2) (кто за что) разг. заходить, зайти за что [ївга заступила за тую стіну і виглядає в дірочку (Квітка)]] 3) (кого, что) перен. разг. защищать, защитить [Хто мене [без матері] буде .тепер заступать? (Мал.— Сл. Гр.); Зліталися поволі Сичі— ..Щоб бідне птаство заступить, Орлине царство затопить (Шевч.)]; 4) заменять, заменить, заступать, заступить; (кто кого — ещё) замещать, заместить; (приходить на смену кому, чему) сменять, сменить [Ці два види сп'яніння душі мені заступали книги (перекл. з Горького); Василько для дітей зараз наче заступив тата, що ніби повернувся з-за[ гір. Кожне хотіло біля нього ближче сидіти (Турч.); Молодь —наше майбутнє, наша надія, товариші. Молодь повинна заступити нас, стариків (Сталін)]; ^ти чиєсь місце заступать, заступить чьё-то место [Колись весела була й я, — тепер ви моє місце заступаєте (перекл. з Вовчка); Його місце па возі заступив Шостак (Ле)]; 5) (только несо- верги.—временно исполнять чьи обязанности) замещать [Коли шкіпера не бувало, його завжди заступав Левко (Трубл.)]; 6) (при- ступать к работе) заступать, заступить [Прийшов той день, що й у тютюн заступать. Позбирались. Пішла робота, аж душно (Тесл!); Заступила чергувати Настуся і вперше зайшла в палату (Коп.)]; 7) (приходить — о дне, событии, состоянии и т. п.) разг. наступать, наступить [Заступало свято (Мирн.); Побралась би й далі [дівчина], та вже смерть заступила й припинила (Вовч.)]; 8) (только несоверш.: появляться) редк. выступать [I передо мною Ніби море заступають Широки села (Шевч.)]. заступатися, -паюся, -паєшся, заступитися, -туплюся, -тупишся 1) (за кого) заступаться, заступиться, вступаться, вступиться (за кого); книжн. покровительствовать (кому), оказывать покровительство, оказать покровительство (кому) [Не заступайся за Макуху! (Квітка); Нікому було за нього заступитись і пораду дати (Квітка)]; 2) обл. заполняться, заполниться [Улиця упродовж людьми заступилася (Вовч.)]; 3) страд, з. (несоверш.) заслоняться; преграждаться; заменяться; замениться; сменяться; ср. заступати 1, 4. заступйлно, обл. заступепь, -ппя ручка заступа. заступити см. заступати. ¦ заступитися см. заступатися. заступления заступление. заступний заместительный. заступник 1) заместитель; (в названии некоторых дореволюционных должностей) товариш, [Рада Союзу обирає голову Ради Союзу і чотирьох його заступників (Конст, СРСР)]; ~нпк прокурора заместитель прокурора; (название должности в дореволюционной России) товарищ прокурбра; 2) заступник, защитник; книжн. покровитель; разг. ходатай; уст. ревнитель (только чего-нибудь); рит. уст. предстатель [Наталя: ..Не кажи мені нічого за його. Є і без тебе ті заступники, що мені ним уха протурчали (Мирн.); Самсон, заступник твій, надія та єдина, Відкрив чужинці свою міць таємну (Л. Укр.)]. заступництво 1) заместительство; 2) заступничество, защита; покровительство; ходатайство. Ср. заступник 1г— 2. заступниця 1) заместительница; 2) заступница, защитница; покровительница; ревнительница; предстательница [Заступнице міцна коханої Тавріди, Хвала тобі! (Л. Укр.)]. Ср. заступпик 1—2. заступницький заступнический; покровительственный. Ср. заступник 2. застяжка обл. лента для завязывания ворот-
|