Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зах 147 2) (прийти в движение) заволноваться [В тій хвилі гладка поверхня озера зморщилася, захвилювала, і з нею разом захвилював також образ місяця, відбитий у воді (Фр.)]. захвилюватися, -лююся, -люєшся заволноваться [Несподівано для самого себе віп так захвилювався, що не зміг навіть закінчити фрази (Ле і Левада); Натовп радіспо загув, захвилювався (Куч.); Зашуміли круг його лани, захвилювалась стигла пшениця (Коцюб.)]. захвиськати, -каю, -каєш разг. захлестать. захвицати, -цаю, -ц&єш разг. залягаться. захворілий заболевший; захворавший. Ср. захворювати. захворїння заболевание. захворіти см. захворювати. захворюваність, -пості заболеваемость. захворювання заболевание [Гриби викликають різноманітні типи захворювань лісових порід (Бот. ж., 1953, X, 4)]. захворювати, -рюю, -рюєш, захворіти, -рїю, -рієш заболевать, заболеть; (только со- верш.) захворать (разг.) [Наприкінці зими важко захворів Омелько Котигорошок (Донч.)]. захеканий разг. запыхавшийся [До Тарасової майстерні захекана примчала Оленька (Ільч.)]. захекано нар. разг. запыхавшись [Катерина побігла. Пробігши кілька метрів, прикро спішилась і., захекано, похапцем видушила з вуст: «Не думайте про мене пога- по» (Коп.)]. захекатися, -каюся, -каєшся разг. запыхаться [Валерій захекався, гріб, одкида- ючись (Ільч.)]. захизуватися, -зуюся, -зуєшся разг. зарисоваться; (показывая шик) зафорсить. захіїлий редк. захирелый (разг.), хилый [Та дикий інколи кайзак Тихенько виїде на гору На тім захилім верблюді (Шевч.)]. захилитатися, -литаюся, -лптаєшся заколебаться, заколыхаться; (о стоящем) зашататься [Випустила зовсім стовп з обіймів. Відразу захилиталась, замахала, як вітряк, руками (Вас.)]. захилити см. захиляти. захилитися см. захилятися. захиляти, -ляю, -ляєш, захилити, -хилю, -хилиш 1) закидывать, закинуть; (голову назад— еще) ^запрокидывать, запрокинуть [Та як витягнеться [Тимоха], голову захилить, вона йому закрутиться, то він так і точиться (Квітка)]] 2) (дверь, окно и т. п.) закрывать, закрыть. захилятися, -лягося, -ляєшся, захилитися, -хилюся, -хилишся укрываться, укрыться; (кем, чем) заслоняться, заслониться [Дзенькнула куля, посипалось на долівку скло і Мефодій попередив: — Обережніше, Андрію, за стінку захиляйсь (Шиян); Захилившись за других, [дівчинка] очицями пильно, як не з'їсть, дивиться на Костя (Квітка); Ге р ц є л ь: ..Стривай, голубонько! Сьогодні силою візьму тебе, хоч би ти небом захилилась. У мене^все уже готове... (Тоб.)]. захирілий захирелый. захиріти, -хирію, -хирієш захиреть [По тій печалі зовсім захиріла, занепала Катря (Вовч;)]. захисний 1) защйтпый (предохраняющий); защитительный; книжн., спец. оградительный; ~->пе забарвлення гоол. защитная окраска, покровительственная окраска; ^нйй колір и т. п. воен. защитный цвет и т. п. [Кожна постать в захисній шинелі привертала її увагу, нагадувала Якова (Шиян)]; ~*ні засоби техн. защитные средства, ограждения; 2) (спокойный) укромный; разг. затишный [Заєць пухнастий шукає собі захисний куточок для відпочинку! (Коп.)]. захисник защитник; покровитель (уст., не- одобр.) [Табір захисників і поборників миру зростає з кожним днем (Літ. газ., 1950, VIII); Знамена й музика побідна! Червоний ранок заяснів... Стрічай, Москва — столиця рідна, Своїх захисників- сипів! (Мур.)]. Ср. захищати. захисниця защитница; покровительница. Ср. захисник. захисно предик, редк. пе дует (безл.); (спокойно) уютно; б у л 6 ^но пе дуло [На дорогу він одягнув шапку з наушниками, накинув поверх шинелі кожушок: було тепер тепло й захисно (Скляр.)]. захист, -ту 1) защита; покровительство; ограждение; уст. ограда [..необхідна най- непримиренніша боротьба проти всякого захисту відсталості.. (Ленін); Катерина йшла близько, поруч Данила. Шукала захисту, тулилась до нього (Коп.)]; <^т дисертації защита диссертации [Піс,-.. ля блискучого захисту дисертації Над є-" ждін дістав учений ступінь магістра фізики (Вісник АН УРСР, 1949, 5)]; під <^том под защитой; под покровительством; уст. под сенью; говорити на ^т ко г б говорить в защиту кого; стбти н а ^т стать на защиту; ср. захищати; 2) (место, где можно спрятаться) убежище; уст. прибежище; (реже) укрытие; (место отдыха) приют, поэз. кров [Кирила повели аж на край міста, де в певному захисті міг перебути (Коцюб.); — Я надіюся, що ви тепер, знаючи наш захист, заглянете коли- небудь у нього? — сказала вона, прощаючись (Мирн.); Перші краплі густого дощу, що з глухим гуком упали на землю серед раптової тиші, змусили мепе озирнутися навкруги, пошукати певного захисту від зливи (Коцюб.); Ми чужі вам, незнайомі, Ви ж під ніч у евбїм домі Захист нам дали, як вдень (Фр.)]. захистити см. захищати. захиститися см. захищатися. захисток, -тку 1) убёжпще; прибежище;укрытие; приют; уст. сень [В гної, в хліві коло скотини знаходила собі спокій Орина, ..від свекрушиних лютих слів, нападок знаходила захисток собі (Горд.)]; в <^тку самотини под покрбвом (уст. поэз. в сени) уединения; ср. захист 2; 2) редк. защита [Гервазій догадав: він лаву підіймає — Єдиний захисток! — і зпову до дверей Одходить (перекл. Рильського)]; 3) (благотворительное учреждение) дорев. приют. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)