Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зах 148 зах захитаний 1) указанный, закачанный; 2) поколебленный; потрясённый, сотрясённый; 3) поколебленный [Союз буржуазії може бути захитаний тільки союзом пролетаріату (Маркс)]. Ср. захитати 1—3. захитати, -хитаю, -хитаєш 1) (при качке) укачать, закачать [Щоб я поїхала на човні, та ще під вітрилами? ..Ні за що в світі! Мене захитає зараз (Л. Укр.)]; 2) (только соверш.: привести в движение) закачать; (головой сверху вниз—обычно) закивать; (о ритмическом движении — ещё) заколебать, поколебать; (о стоящем — ещё) зашатать; (сильно) потрясти, сотрясти [Бджола, злетівши, захитала квітку... (Тич.)\ Вона захитала сухеньким обличчям, на якому лягли нові вже тіні (Коцюб.,)]; 3) (только соверш.) перен. поколебать; пошатнуть [Немає такої сили в світі, яка могла б захитати нерозривний Союз Радянських Соціалістичних Республік (Рад. Укр., 1948, І); Ні заслання, ні переслідування царських сатрапів не могли захитати її [Крупської] волю (Літ. ваз., 1939, II)]. захитатися, -хитаюся, -хитаєшся 1) закачаться; заколебаться; зашататься; сотрястись; (о висящем) заболтаться [Захитавшись, пас упав з свистом плавким лінивим рухом, як мертва гадюка (Коцюб.); Пишні гілля яблунь захиталися, зашелестіли від легенького, теплого подиху вітру... (Кач.)]; ср. "захитати 2; 2) (потерять уверенность) перен. поколебаться, заколебаться [Наші дрібнобуржуазні демократи, явно втративши більшість у народі, захитались гігантськи, відмовившись від блоку, тобто від. коаліції, з кадетами (Ленін)]; ^*тися в своєму рішенні поколебаться (заколебаться) в своём решении. захихикати, -каю, -каєш разг. захихикать [Роман захихикав так противно та смішно, що аж малі діти зареготались (Н.-Лев.)]. захихотати, -хихочу, -хихочеш и захихота- тися обл. захохотать [Ослін упав, а з ним разом і Славко. Пазя випустила його руку и захихотала (Март.)] Заскиглила сова у верховіттю, а друга захихоталася жасно десь у дуплі під корою (Ф/>.)Ь захихотіти, -хихочу, -хихотиш разг. захохотать; (тихонько) захихикать. захищання защита; ограждение. Ср. захищати. захищати, -шДю, -щДєш, захистити, -хищу, -хистйш (когб, що) защищать, защитить (кого, что); (отражая нападение противника— ещё) оборонять, оборонить (кого, что); (только несоверш. — оказывать поддержку более слабому — ещё) покровительствовать (кому); (оберегать, охранять — обычно с указанием от чего — ещё) укрывать, укрыть (когб, что), книжн. ограждать, оградить (когб, что) [Нам в огні довелось захищати І в труді воскрешать Сталінград (Дор.); Нехай почнуть — тікати буде пізно Для паліїв останньої сійни, Бо захистять твій мирний труд, вітчизно, Твої озброєні сини! (Бажан)]; ^ти дисертацію защищать, защитить диссертацию [3 газет мені було відомо, що Барабаш недавно захистив свою дисертацію (Трубл,)]. захищатися, -щаюся, -щаєшся, захиститися, -хищуся, -хистйшся защищаться, защититься; укрываться, укрыться; ограждаться, оградиться [Всяка революція лише тоді чого-небудь варта, коли вона вміє захищатися, але не відразу революція навчається захищатися (Ленін); Росла в гаю конвалія Під дубом високим, Захищалась від негоди Під віттям широким (Л. Укр.)\ Василько загорнув в рукава руки., і схилив голову, щоб хоч трохи захиститись від холодного вітру та снігу (Коцюб.)]. Ср. захищати. захищений защищенный; укрытый; ограждённый [Для вишневого саду треба вибирати ділянки, захищені від сильних вітрів, які завдають особливої шкоди під час цвітіння (Колг. вироби, енцикл.)]. Ср. захищати. захищення защита; ограждение. Ср. захи- щати. захід1, -ходу (одна из четырёх сторон света) запад [Дихнуло з півночі і з півдня, з заходу і сходу (Тич.)]] и а ~д від ч 6 г о на загіад от чегб, западнее чего; північний ~д северо-запад; із схбду ва ~д с востбка на запад; уст. пбсолопь. Захід, -ходу (Западная Европа) 3?пад. захід2, -ходу (действие) 1) мера; (изредка—еще) шаг; (совокупность действий — обычно) мероприятие; (предпринятое дело — ещё) начинание, предприятие [Директора поважали в школі. Він рідко вживав різких, агресивних заходів (Коп.); Палка молодіж у живі очі сміється старому [Хо], кепкує з його заходів (Коцюб.)]] вжити} ^ходів до чбго принять меры (предпринять шаги) к чем^; вжити всіх входів принять все меры; разг. пустить в ход все средства; крайній <^д крайняя мера; суворі ~ходи строгие меры, стрбгости; 2) разг. хлбпоты; усилия [Зварив би я пивце... тільки що треба багато заходу (Вовч.); Бить камінням руїну стару? Шкода заходу й труду (Фр.)]; О за два, затри ~*ходи в два, в три приёма; разг. в два, в три счёта; за одним ~ходом в (за) один приём; (иногда — еще) в (за) один присест (разг.); (попутно) заоднб; не варта с п р & в а «*-»ду см. вартий. з5хїд3 (род. заходу) (о небесных светилах) захбд, закат; редк. захождение [По лісі грає червоний захід сонця, далі погасає (Л. Укр.)]; сбнце на заході заходящее солнце; (как обозначение времени) солнце заходит; милуватися (любуватися) заходом (н а ~д) с б н ц я любоваться закатом; н а заході життя на закате дней. західний западный [Тепер Семен служить на західнім кордоні і пише звідти листи (Янов.)]. західний 1) закатный [Гори багрянцем кривавим спалахнули, 3 промінням сонця західним прощаючись (Л. Укр.)]; 2) (о солнце) обл. заходящий [А сонце західне так мило На Сиракус місто світило (Федьк.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)