Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зач 160 заш монії на балу и глянула на Балабуху дуже сердито (Н.-Лев.)]. зачужа нар. вчуже [Зачужа жаль (Ном.)]. зачукикати, -кйкаю, -кикаєш разг. начать подбрасывать ребёнка, забавляя и приговаривая: чуки! чукй! [Марина подає звістку: або стихепька пісню заспіває, або зачукика малого ^Мирн.)]. зачумакувати, -кую, -куєш уст. начать чу- маковать. зачумлений 1) зачумлённый; 2) (одуревший) редк. очумелый [Чіпка стояв, як зачумлений... (Мирн.)]. зачути см. зачувати. зачутися, -чується послышаться; разг. заслышаться [У коридорі зачулися тихі кроки, і Юлька, підвівшись на лікоть, застигла (Шиян)] Зачулися кроки. Підвів голову (Риб.)]. зачуханий разг. запущенный; (плохой) паршивый [Погляпь, дорогий товаришу, які корячкуваті вони [сосни], зачухані (Донч.)]. зачухати, -чухаю, -чухаєш зачесать. зачухатися, -чухаюся, -чухаєшся зачесаться. зачучверений, зачучверілий разг. захирелый, „чахлый [До Настиних воріт чустрою, зачуч- вереною конячкою під'їхав на драбиняку сусід Матвій (Вас.)]. зачучверіти, -рію, -рієш разг. захиреть, зачахнуть [Я тут в Деркачівці незабаром занидію, зачучверію, як трава в спеку (Н.-Лев.)].^ зачхати, -чхаю, -чхаєш зачихать. зашавкати, -каю, -каєш и усилит, зашавкотіти, -кочу, -котиш разг. зашамкать [Зашавкотів старий (Свидн.)]. зашалювати, -люю, -люєш плоти, зашале- вать. зашамкати, -каю, -каєш и усилит, зашамкотіти, -кочу, -котиш зашамкать [Бабуся старенька підійшла до чоловіків, зашамкала старечо губами (Головко)]. зашамотіти, -мочу, -мотйш зашелестеть, зашуршать [Затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів (Коцюб.); Жита зашамотіли, піднімаючи догори свої похилені колоски (Мирн.)]. зашареииії (реже), зашарілий зардевшийся, покрасневший (сильно или густо) [Всі задивилися на її хорошую вроду, на заша- ?>еяе личко, що за ніч мов помолодшало... Мирн.)', Стахурський дивився на зашаріле від збудження обличчя дівчини (Смол.)]. зашаріти, -рію, -рієш зардеть, закраснеть. зашарітися, -рїюся, -рієшся зардеться, закраснеться; (покрыться румянцем — ещё) покраснеть (сильно или густо) [її личко, що від такої несподіваної тривоги зашарі- лось, здається—пашіло полум'ям (Мирн.)] Гафійка зашарілась вся, навіть поночі видко було (Коцюб.)]. зашаркати, -каю, -каєш разг. зашаркать. зашарпаний задёрганный; издёрганный. Ср. зашарпати 2. зашарпаність, -ності задёрганность; издёрганность. Ср. зашарпати 2. зашарпати, -паю, -паєш 1) задёргать; 2) пе- рен. разг. задёргать; (измучить до болезненного состояния — ещё) издёргать; (утомить — ещё) затрепать, (приставаньем) затормошить, затеребить. зашарпатися, -паюся, -паєшся задёргаться; издёргаться; затрепаться. Ср. зашарпати 2. зашарудіти, -джу, -дйш зашуршать [Максим ізсунувся з печі, зачапав швидко по хаті, зашарудів нетерпляче у запічку (Вас.)]. зашахраювати, -раюю, -раюєш разг. зажулить [Зашахраював Харитоненко селянську землю (Горд.)]. зашвартований спец. зашвартованный. зашвартовувати, -ртовую, -ртовуєш, зашвартувати, -ртую, -ртуєш мор. зашвартбвы» вать, зашвартовать. зашвартовуватися, -ртовується мор. зашвартовываться. зашвартувати см. зашвартовувати. зашвидкий быстроватый; быстрый; (в большей степени) слишком быстрый, разг. чересчур быстрый. зашвидкувати, -кую, -куєш разг. заспешить [Він пустив його руку і зашвидкував, постукуючи поперед себе палицею (Риб.)]. зашелестіти, -лещу, -лестиш зашелестеть, зашуршать [Раптом налетів вітер, колихнув, зашелестів верхів'ям дерев (Собко)]. зашемрати, -раю, -раєш, зашемріти, -рію, -рієш зашуршать [Лиш вітер не втих І, шумно сковзнувши по срібному віттю, Зашемрав стрічками знамен бойових (Бажай)] Зашемрів, захрустів вогкий пісок, і човен легко плюснув у воду (Ст.)]. зашепелявити, -влю, -виш зашепелявить. зашепотати, -прчу, -почепі и зашепотіти, -почу, -потйш зашептать [Юзя щось зашепотіла їй на вухо (Л. Укр.)] Зашепотіли збуджені листочки (Коцюб.)]. зашепотатися, -почуся, -пбчешся *и зашепоть тися, -почуся, -потйшея зашептаться. зашепотіти см. зашепотати. зашепотітися см. зашепотатися. зашептати, -шепчу, -шепчеш зашептать. зашептатися, -шепчуся, -шёпчешея зашептаться. зашерехтіти см. зашерхотіти. зашерхати, -рхає, зашерхнути и зашерхти, -хне 1) подёргиваться (тонким слоем льда), подёрнуться (тонким слоем льда); (о земле) засыхать, засохнуть, разг. скорбнуть, за- скбрбнуть; (о горле, губах) пересыхать, пересохнуть [Уже вранці то й водиця у кориті, де напувають товар, зашерхає (Греб.)] Язика не можна було повернути — він зашерх і задубів (Смол.)]] річка /^хла река подёрнулась (реку подёрнуло) тонким слоем льда, реку стянуло ледком; 2) перен. леденеть, заледенеть, черстветь, очерстветь [Німіють жалі, зашерхає думка (Вас.)] Мовчанням колючим зашерхли серця (Бажан)]. зашерхлий 1) подёрнутый ^тонким слоем льда), стянутый (ледком); засохший; заскбрбльш; пересохший [Завзято мотала [Оленка] сапачкою, розпушувала міжряддя, стругала зашерхлу землю (Горд.)] Він щоразу обводив язиком зашерхлі губи (Риб.)]; \ 2)^ заледенелый, очерствелый. Ср. зашерхати 1—2. | зашерхнути см. зашерхати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)