Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
защ 164 зая защібати, -баю, -баєш и (реже) защїбувати, -бую, -буєш, защебнути, -щебиу, -щёбнеш обл. застёгивать, застегнуть [Защібуючи на ході білу ранішню блузу, вона тихо і наче з страхом поспитала: —Ви ще не одчиняли віконниць? (Коцюб.)]. защібатися, -баюся, -баєшся и (реже) за- пцбуватися, -буюся, -буєшся, защебпу- тися, -щебнуся, -щёбнешся обл. застёгиваться, застегнуться. защїбувати см. защіб&ти. защїбуватися см. защібатися. защіпання запирание (на крючбк). защіпати, -паю, -паєш, защепнути, -щепну, -щепнеш запирать (на крючок), запереть (на крючбк), брать на крючбк, взять на крючбк; (о запоре) защёлкивать, защёлкнуть [Кинулась до дверей, защепнула двері (Вовч.)]. защіпатися, -паюся, -п&єшся, защепнутися, -щепнуся, -щёпнешся запираться (на крючбк), запереться (на крючбк); защёлкиваться, защёлкнуться [Защепнувся і став його розпитувати (Квітка)]. Ср. защіпати. защіпка 1) крючбк; затвбр; разг. запбрка [Чути, як щось підходить до вікна і пробує защіпку (Туд.)]; відкинути (з н я- т и) <^ку (з ч б г о) отбрбсить (снять) крючбк (затвбр; залбрку) (с чегб); разг. отщелкнуть, отщёлкнуть (что) [В двері обережно постукали, мати швидко підбігла, зняла защіпку,—увійшла Сашенька (перекл. з Горького)]; 2) (на футляре, переплете и т. п.) застёжка [Мефодієв подав Гордієві найсправжні- сінький бінокль в чохлі, з полірованим ремінцем і з блискучою защіпкою (Коп.); Перед його очима манячів не жінчин жупан, а здорові гарні книжки з жовтими защіпками (Н.-Лев.)]. защічний анат. защёчный. защулитися, -люся, -лишся разг. начбть > ёжиться; разг. заёжиться. заюрйти, -рю, -рйш обл. зашалить [Дидона кріпко заюрила, Горщок з вареною розбила (Котл.)]. заюшений разг. окровавленный [Увійшов старий у хату обшматований, побитий, заюшений (Грин. — Сл. Гр.)]. заюшити, -іну, -шйш разг. 1) (о крови) потечь; 2) (изранить) искровенить; разг. искровавить; (залить кровью) окровавить. заюшитися, -шуся, -шйшся разг. залиться (кровью); окровавиться; (израниться) искровениться [Макар заюшився кров'ю, голосно заплакав (Скляр.)]. заява заявление; (кани. редк. — ещё) представление [Хачатурян подав заяву з просьбою прийняти його в кандидати партії (Борз.); — Так на ремонт, значить, дасте? —Моментально. Заяву напишете, оформим діло (Шиян)]. заявити см. заявляти. заявитися см. заявлятися. заявка заявка. заявлений заявленный. заявляти, -ляю, -ляєш, заявити (заявлю, заявиш) заявлять, заявить [Візник Йосель.. таки перекричав усіх і заявив, що молодь поклала оборонятись (Коцюб.)]; ~вйти І про своє бажання заявить о своём желании, изъявить своё желание; '^ти скаргу заявлять, заявить жалобу, приносить, принести жалобу. заявлятися, -ляюся, -ляєшся, заявитися (заявлюся, заявишся) 1) разг. заявляться, заявиться [Коли в сутінках заявився до нього Степан, дядько Савка зрадів (перекл. з Горбатова)]; 2) страд, з. (несоверш.) заявляться. заявник заявитель, заявщик. заявниця заявительница, заявщица. заявочний заявочный. заядлий разг. заядлый [Пантелеймон був заядлий преферансист (Смол.)]. заяловіти, -віє и заяловитися, -виться ояловеть [Як заяловіє корова, то продам (Черк. [ у. — Сл. Гр.)]. заяложений, обл. заялбзений 1) грязный; засаленный, сальный, замасленный, обмасленный; (со следами рук) захватанный, замусоленный, измусоленный, обмусблен- ный; (об одежде, книгах) затасканный; залоснённый [Саливон, щоразу слинячи пальці, відраховував сплавщикам заяложені, брудні кредитки, срібні гривеники й мідні п'ятаки (Риб.); От зараз підійде, стане, вийме з кишені заяложений зшиток і прочитає громаді, скільки зорав, засіяв та що, продав (Коцюб.); Ще далеко до базару "стрівали їх., швидкі заялозені перекупки (Мирн.)]; 2) затисканный, пбшлый, плбский, избитый; затрёпанный; разг. заезженный; заигранный [Ні, розмова з таким заяложеним початком закінчиться моментально (Шовк.); Мова твору бідна, сіра, сповнена заяложених епітетів (Літ. газ., 1939, VIII)], Ср. заяложувати 1—2. заяложеність, -ності затасканность, пошлость, плоскость, избитость. заяложення опошление. заяложено нар. пошло, плбско. заяложування 1) загрязнение; засаливание, замасливание, обмбсливанпе; 2) опошление; заигрывание. Ср. заяложувати 1—2. заяложувати, -жую, -жуєш, заялозити, -ложу, -лбзиш 1) загрязнять, загрязнить, (только соверш.) завозить; (чем-нибудь жирным — обычно) засаливать, салить, засалить, замасливать, замаслить, обмасливать, обмаслить, разг. высаливать, высалить, обсаливать, обсалить; (грязными руками разг. — ещё) замусоливать,замусолить, измусбливать, измусолить, (только соверш.) обмусблить, обмуслить; (долгим употреблением) затаскивать, затаскать; (только соверш.: довести до блеска) залоснить [Я побоявся, що папірець так заялозять, що літери зовсім зітруться, нічого не розбереш, і звелів переписати зведення (Ковпак)]; 2) перен. опошлять, опошлить, разг. затрёпывать, затрепать; (о театральной или музыкальной пьесе — ещё) заигрывать, заиграть, і заяложуватися, -жуюся, -жуєшся, заялозитися, -ложуся, -лозишся 1) загрязняться, загрязниться; засаливаться, салиться, засалиться, замасливаться, за* | маслиться, обмасливаться, обмаслиться; за- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)