Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зая 165 зоа мусбливаться, ^ замусолиться, измусоливаться, измусблиться; 2) опошляться, опошлиться; затрёпываться, затрепаться; 3) страд, з. (несоверги.) загрязняться; засаливаться, салиться, замасливаться, обмасливаться; высаливаться, обсаливаться; замусоливаться, измусбливаться; затаскиваться; опошляться; затрёпываться; заигрываться. Ср. заяложувати 1 — 2. заялозеппй см. заяложений. заялозити см. заяложувати. заялозитися см. заяложуватися. заяріти, -рїє, обл. засверкать; (сильнее) запылать [Сонце на заході, немов на прощання, ще затрималось на золотому вершечку лаврської дзвіниці і зайнялося, заяріло (Войч.)]. заярїтися, -рїється обл. загореться; (мгновенно) вспыхнуть; засверкать; (сильнее) запылать [Готлібові очі заярілися рішучим огнем (Фр.)]. заясніти, -нію, -нієш 1) засиять; просиять [Ігореве обличчя заясніло з радощів (Донч.); У очах втіха заясніла; Усмішка грав гордовита (Л.Укр.)]; 2) (сделаться светлее) засветлеть, засветлеться; (о небе — еще) проясниться, прояснеть [Спочатку темряву розсіювало лише мерехтіння зір. Аж ось над заледенілим морем заяснів обрій (Трубл.)\\ 3) (показаться, завиднеться — о чём-нибудь светлом) засветлеть, засветлеться [У ранковому промінні, Гостроверхі та круті, Заясніли гори сині (Мур.)]. заяснітися, -нїється засветлеться, засветлеть. заяснішати, -шае просветлеть, стать светлее. заятина см. заячина. заятритися, -риться (о ране) загноиться; растравиться. заячати, -чу, -чйш заячать, закричать [Ще хотів юнак їй щось промовить, та навколо турки обступили, заячали, наче хижі круки (Л. Укр.)]. заячий заячий [Небитий шлях перетинали заячі сліди на свіжому снігу (Ле)]; ~*ча губа мед. см. губа; <^ча капуста см. капуста; ^-»ча конюшина см. конюшина; гучнії холодок бот. (Азра- га§и$ оЦісіпаІіз Ь.) спаржа [Катя зірвала при дорозі кілька крислатих кущиків заячого холодку (Еозач.)]. заячина, заятина заячина, зайчатина [— Чого захотів — заятини, — сказав чоловічок, що сидів досі мовчки (Шиян)]. збабіти, -бію, -бієш фам. 1) (о ком) обабиться; 2) (о теле) сморщиться. збавити см. збавляти. збавитися см. збавлятися. збавлений 1) сбавленный; 2) погубленный; подбрванный; потраченный попусту; потерянный (напрасно); испбрченныи. Ср. збавляти 1 — 2. збавляти, -ляю, -ляєш, збавити, -влю, -виш 1) (уменьшать, снижать) сбавлять, сбавить [Хоч і вина твоя яка буде, то я за правду збавлю тобі пені (Квітка)]; 2) разг. губить, погубить; (о ксиле, здоровье — ещё) подрывать, подорвать; тратить пбпусту, потратить пбпусту; (о времени—егиё) терять (напрасно), потерять (напрасно); (ухудшать) портить, испортить [Мавка: ..Ти душу дав мені.. Л у к а ш: Я душу дав тобі? А тіло збавив! (Л. Укр.); Ліг горілиць на покоси. В лице дивилась зорями ..ніч. Одна з тих ночей, що її шкода стає збавляти марне, в самоті... (Вас); Очі, блакитно-сиві, великі, тепер повні сліз; тільки якісь жовті плями та темні смуги тропіки збавляли тої краси (Н.-Лев.); Вже ж усяк бачить, як я працюю... Та що моя праця? Силу витратила, здоров'я збавила (Мирн.); Все читаєш та й читаєш, ще очі собі збавиш (Н.-Лев.)]; 0 ^*ти віку (життя) кому лишать, лишить жизни кого; губить, погубить когб; укорачивать, укоротить век кому [Ся гадюка не з тих, що збавляють життя правовірним,—Гляньте, вона золота, в неї очі — коштовні рубіни (Л. Укр.); Чому мені злої долі, Чом віку пе збавиш? (Шевч); Ти ж збавиш собі віку! Ти зажуришся! (Квітка)]. збавлятися, -ляюся, -ляєшся, збавитися, -влюся, -вишся 1) убавляться, убавиться; 2) обл. портиться, испбртиться [Морально він не збавився, хоч і як він себе змарнував (Коб.)]; 3) страд, з. (несоверги.) сбавляться; тратиться пбпусту; теряться (напрасно); пбртиться; ср. збавляти 1—2. збагатити см. збагачувати. збагатитися см. збагачуватися. збагатіти, -гатію, -гатієш разг. разбогатеть. збагачений обогащенный [Василь Музика повертався на Україну, збагачений тяжким досвідом війни (Пере.); Гірники басейну достроково завершили квартальний план по видачі збагаченої руди (Рад. Укр.. 1946, III)]. збагачення обогащение [Майже заново створюється така галузь виробництва, як збагачення вугілля (Рад. Укр., 1946, III)]. збагачувальний техн. обогатительный [Поліпшення якості вугілля пов'язане з розширенням центральних збагачувальних фабрик (Рад. Укр., 1946, VIII)]. збагачувапість, -ності техн. обогащаемость. збагачування обогащение. збагачувати, -чую, -чуєш, збагатити, -гачу, -гатиш обогащать,1 обогатить [Кожний страйк збагачує досвід усього робітничого класу (Ленін); Молоді автори збагатили нашу драматургію й театр новими мотивами й образами (Літ. газ.у 1951, IV)]. збагачуватися, -чуюся, -чуєшся, збагатитися, -гачуся, -гатишся обогащаться, обогатиться [Історія культури вчить нас, що мова особливо швидко збагачувалася в епохи найбільш енергійної суспільної діяльності людей (перекл. з Горького); Після відмирання рослин верхній шар грунту збагачується органічними речовинами, що сприяє розвиткові рослинності і дальшому збагаченню грунту (Колг. вироби, енцикл.); Українська література за останні роки збагатилась новими художніми творами (Літ. газ., 1948, XII)]. збагачувач техн. обогатитель. збагненний постижимый. збагнення постижение. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)