Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зба 166 збе збагиітувати, -йітую, -нітуєіп обл. 1) испачкать; испбртить [Нащо я його надіну, щоб ^збагиітувати одразу? (Сл. Гр,)]; 2) перен. втоптать в грязь, опорбчить; (сильнее) обесчестить [У сусіди впросилась до такої ж, як сама, яги, аби хоч сим свого старого вбагяітувати (Барв.)]. збагнути, -ну, -нбш постичь, постигнуть, понять, уразуметь, проникнуть (во что); (мног. — ещё) охватить; (догадаться) сообразить І Виростеш, сину, тоді все сам збагнеш (Мирн.); Дано труду Збагнути світ, пізнати і змінить " (Бажан)\ Він сидів і намагався збагнути, що сталось (Козач.)]; не ^пу не постигну (не пойм^, не охвач^у, раза. ум? не приложу, не возьму в толк [Цих казок так багацько в, що.. їх і не збагнеш усіх ^Рудч.)].^ збадьоритися, -рюся, -рйщся подбодриться [Потім збадьорився на коні, на сотника показав рукою (Ле)]. збадьорювати, -рюе бодрить [Босі ноги ку- иаються в холодній росі, що освіжа, збадьорює (Горд.)]. збайдужілий 1) охладелый, охладевший; равнодушный; 2) безразличный. Ср, збайдужіти Ч—2. збайдужіння охлаждение. збайдужіти, -думаю, -д&кісш и збайдужніти, -нїю, -нїеш 1) (при подлежащем — названии лица) охладеть, стать равнодушным, потерять интерес [Як мое бажання не справдиться, я збайдужнію до всього (//.-Лее.)]; 2) (при подлежащем —- названии предмета и т. п.) стать безразличным; щ о <**дужіло к о м $ что стило безразличным ком^, кто к чем# охладел, кто к чем^ потер йл интерес [Коли я пізнала на собі, в живому житті, що то в горе і як приносяться людські жертви, мені якось одразу ^збайдужіли мої ролі (Л. Укр.)]. збайдужнілий см. збайдужілий. збайдужніти см. збайдужіти. збалшеати, -каю, -кавш раза, сговорить 1С т а ршина: Та я знаю, що ти дуже розумний, з тобою не эбалакаеш! (Тоб.)]. збаламутити, -мучу, -м^тиш 1) смутить; (встревожить, взволновать) взбаламутить (раза.); (подстрекнуть) возмутить; (соблазнись) обольстить [Не дати . говорити зараз— тільки парод збаламутити (Головко); Несподівана розмова стурбувала, збаламутила товариство (Горд.)]; 2) (о воде) разг. взбаламутить (раза.); вамутйть, взмутить. збаламутитися, -мочуся, -мутишся 1) смутиться; взбаламутиться} возмутиться [Опа- сувалась небога держати їх [кріпаків] у місті, щоб не, збаламутились за вільність проти неї (Вовч)]\ 2) взбаламутиться; замутиться, взмутиться. Ср. збаламутити 1-2. Ґ збаламучений 1) смущённый; взбаламученный; возмущённый; обольщённый; 2) взбаламученный. Ср. збаламутити 1—2. збаламучення смущение; возмущение. Ср. збаламутити 1. збалансбвапий буха. сбалансированный. збалансування бухг. сбалансирование [Збалансування прибутків і видатків вдійснимо тільки при правильній постановці товарообміну..^ (Ленін)]. збалансувати, -сую, -суєш бухг. сбалансировать. збалансуватися, -суеться бухг. сбаланейро- ваться. збан см. дзбан. збапкрутитися, -ручуся, -рутншся уст. обанкротиться [У Кованька згорів свічний завод, і він трохи не збанкрутився (Н.-Лев.)]. збанкрутілий, збапкрутбвапнй обанкротившийся [Цілком збанкрутілі в очах народу націоналістичні іуди бояться нині людських очей (Козл.)]. збанкрутувати, -рутую, -рутуєш обанкротиться. збанок, -пка, разг. збапятко уменыи. от збан [Він сонні очі протирав, В руках збанок пустий держав І до керииці йшов помалу... (Руд.); Коло баби стояв на землі кусень хліба та й збанятко з водою (Стеф.)]. См. дзбанок, дзбан. збаса нар. басом. збасаманений обл. иснолосбванный[Остап охоче піднімає сорочку й показує збасаманений синій хребет, до списаний, як він каже, його життєпис (Коцюб.)]. збатбваний обл. уст. связашшй (поводьями) [Ступаю, розгортаючи терен, та й каменію: серод вовківні збатовано двоє коней, а на колоді хтось сидить і курить люльку... (Вовч.)]. збатувати (збат^ю, абатугли) обл. связать (по- вбдьями). збезводіти, -діє спец обезвбдеть. збезвбднити см. збезвбднюпати. збезводнювання спец. обезвоживание. збезвбднювати, -нюю, -шовні, збезводнити, -ню, •нині спец. обезвбживать, обезводить. збезволити см. збезволювати. збезволіти, -лію, -лібщ книжн. обозвблеть. збезпблювати, -люю, ~люсш, збезполити, -лю, -лиш обезвбливать, обезволить. збезлистити, -лйщу, -лйстніп обозлйствиТь, збезлистілий обезлиственный. збезлистіти, -стіе обезлйстветь. збезлГсепий спец. обезлёсепный. збезлісення спец. обезлесение (действие). збезлісити, -лішу, -лїсищ спец. обезлесить. збезлісіння спец. обезлесение (состояние). збезлісіти, -сів спец. обезлесеть, обезлеситься. , збезлюдити, -джу, -диш обезлюдить. збезлюдіти, -дів обезлюдеть; опустеть [Збезлюділи станиці й хутори, спека і тиша панували на вулицях (перекл. $ Бабаввського)]. збезпбжити, -жу, -жпш разе, обезнбжить. збезнбжіти, -жію, -жієш раза, обезножеть. збезчестити, -чещу, -честищ обесчестить. збезчещений обесчещенный; рит. поруганный. збезчещення обесчбщение; рит. норугйние. збентежений 1) взволнбванный; встровбжен- ный [Гості помітили, що дівчинка чимось эбентежена (Трубл.)]\ 2) смущённый; обескураженный; озадаченный; (находящийся б состоянии Крайневе замешательства, вол* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)