Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
збе 167 нения) в смятении, уст. смятенный [Як вона вийшла, розмова урвалася; всі були збентежені і змовкли (перекл. з Вовчка); Він дивився на неї збентеженим, недевпим поглядом (В. Василевоька — переклад)). Ср. збентежувати 1—2. збептсжешія 1) волнение; тревога [3 почуттям прикрого й неприємного збентеження ішов Сергій понад берегом (Козач.)]; 2) смущение, замешательство; книжн. смятение [Руфін від збентеження не знаходить одразу, що сказати (Л. Укр.)]. Ср. збентежувати 1—2. збентежено нар. смущённо [Наталя густо почервоніла, відповіла бовсім тихо, збентежено (Козач.)]. збентежити см. збентежувати. збентежитися см. збентежуватися. збентежувати, -жую, -жуєш, збентежити, -жу, -жиш 1) волновать, взволновать; (внушать беспокойство) тревожить, встревожить [Його стурбували нові ідеї, привезені сином, його збентежила палка синова розмова (II.-Лев.); Андрій, щоб не збентежити її ще більше, не обмовився жодним словом про погоню, від якої тікав (Панч)]; 2) (заставлять чувствовать неловкость) смущать^ смутить, приводить в смущение, привести в смущение, приводить в замешательство, привести в замешательство; (лишать уверенности в себе — ещё) обескураживать, обескуражить; (вызывать недоумение — ещё) озадачивать, озадачить [Збентежила ся річ Латина (Котл.); Ця гнітюча мовчанка збентежила Оксану (Ваги)]. збентежуватися, -жуюся, -жуєшся, збентежитися, -жуся, -жишся 1) (только соверш.) взволноваться; встревбжиться; 2) (только соверш.) смутиться (чем), прийти в смущённо (от чегб), прийти в замешательство (от чегб), смешиться (от чого) [На його всі сердито загукали, та не збентежився ні крихти хлопець (Л. Укр.)]. Ср. збентежувати 1—2;,3) страд, а. (несоверш.) смущаться; озадачиваться; ср. збептежувати 2. зберегти см. зберігати. зберегтися см. зберігатися. збережений 1) прич. сохранённый; . сбереженный; удержанный; запрчатлёпный; уст. заиечатленныи; ср. зберігати; 2) прил. сохранившийся; запечатлевшийся; уцелевший; ср. зберігатися 1; О д б б р е. "*іш& текст хорошб сохранённый текст; ср. зберігати; хорошб сохранившийся текст; ср. зберігатися 1. збереження сохранение; сбережение; удержание [Головною метою обробітку парів є боротьба з бур'янами, а також нагромадження й збережепня вологи в грунті та поживних речовин для рослин (ІІолг. вироби, енцикл.)]; закбц г**ня енергії! физ. закби сохранения энергии. Ср. зберігати. зберігання хранение; сберегбние, сбережение [Найкраща температура для зберігання буряків 1—3° тепла (Коле, вироби. енцикл.)\% Ср. зберігати. зберігати, -гаЧо, -гаещ, зберегти, -режу, -режёш сохранить, сохранить; (не уни- чтожать\ держать где-нибудь — ещё) хранить; (не давать расходоваться, тщательно охранять — ещё) беречь, сберегать, сберечь; (не терять чего-нибудь иногда—ещё) удерживать, удержать; (закреплять в сердце, 'памяти и т. п. — ещё) запечатлевать, запечатлеть [На виконавчі комітети Рад депутатів трудящих покладається обов'язок зберігати виборчі бюлетені аж до вказівок Президії Верховної Ради Української РСР (Полож. про вибори); Били ж, били гайдамаків, гетьмана, Петлюру, Зберігали хлопці зброю вдень і в нічку хмуру (Мал.) і Льотчик повинен уміти зберігати напрям на зльоті (Ільч.); * Дівчатка но завжди спромагались перекладати їхні слова, зберігаючи точні ню- апси думки (Ільч.); Молоді партизани дали слово зі зброєю в руках відстояти і зберегти завоювання Жовтня (Шер.); Конче прпшлю Вам коректуру та уважатиму своїм обов'язком зберегти всі особливості Вашого письма (Коцюб.); Петренко і справді побачив Леніна на мітингу і навіки, на все життя, зберіг у серці його світлий, незабутній образ [Донч.)]; гагати г р б ш і в ощадкасі хранить (сберегать) деньги в сберкассе; ^гати пам'ять про к б г о хранить, память о ком; ^гатп перше місце за соббю удерживать ^сохранять) первое мбсто^ «за собой; ~*гати про (на) чбрний д е п ь беречь (сберегать) про чёрный день; <^»гати т & й н у (таємницю) хранить тайну [Люба напрочуд чосно уміла вберігати таємниці (Гонч.)]; <^гйти т р а д й- ц і Ї хранить традиции [Це були святі традиції його роти, його честь, його слава, і старшина зберігав їх недоторканно чистими в своєму серці (Гонч.)]. зберігатися, «гбюся, -гаєшся, зберегтися, -режуся, -режещся 1) сохраняться, сохраниться, разг. сберегаться, сберечься; (закрепляться в сердце, в памяти и ті п. — ещё) запечатлеваться, запечатлеться; (только несоверш.-*- находиться на хранении — ещё) храниться; (только соверш.—-остаться неповреждённым —. егцё) уцелеть (Оригінал списків виборців зберігається відповідно у виконавчому комітеті Ради депутатів трудящих, у військовій частині або» у військовому з'єднанні (Полож. про вибори); У Нальчику є сім'ї, в яких свято зберігаються живі перекази про Марка Вовчка (Літ. гаа., 1952, VIII); В бібліотеці Пушкіна збереглась значна кількість примірників «Телескопа» (Літ. газ., 1949, VI); Збереглося в його пам'яті кілька знайомих з дитинства імен (Сміл.)\; текст, який (що)дббре ~рїгся хорошб сохранившийся текст; текст, ко- тбрый хорошб сохранился; чоловік (мужчина), що д б б р є г^рігся хорошб сохранившийся мужчина; 2) страд, з. (несоверш.) /'сохраниться; храниться; сберегаться; ср. зберігати, збішалка сбивалка. збивальний спец. сбивочный; (относящийся к сбиванию масла — ещё) дахталыщй. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)