Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зби 168 зби збивання 1) сбивание; разг. сбйвка; спшба- пие; ропяпие; осаживание; запутывание; 2) сбивание, сколачивание; сплачивание, сплочение; 3) сколачивание; 4) редк. поднимание; подымание; взбиванце; 5) взбивание; 6) сбивание; пахтанье. Ср. зби- вбти 1—6. збивати, -ваю, -ваєш, збити (зіб'ю, зіб'єш) 1) сбивать, сбить; (с силой, ударом разг. — ещё) сшибать, сшибить; {нечаянно опрокидывать или сталкивать какую-нибудь вещь редк. — ещё) ронять, уронить; (только соверш. — привести в негодность — ещё) избить; (о лошадях или запряжке — подавать назад, заставлять попятиться — ещё) осаживать, осадить; (нарушать ход мыслей, приводить в замешательство, в затруднение — ученика, допрашиваемого и т. п. — ещё) путать, запутывать, запутать [Його вітри збивали з ніг, — Із ніг, А не з путі (Воронько); Вітер збиває білий цвіт з дерев (Л. Укр.); Механік-водій давав повний вперед, збиваючи полум'я зустрічним вітром (Гонч.); Хлопець легко біжить до хати і ледве не збиває з ніг невеликої метушливої дівчинки (Ст.); І наглий вітер збив з чола назад їх непокірне, звихрене волосся (Бажан); Рота Федорен- ка збила перед собою посилений вночі заслін ворожої піхоти (Кач.); І на тридцять рублів рівно Ціну тую збили (Руд.)\ Оце заїхав, — і завернуться ніяк: треба, мабуть, збити коня (Черниг. у. — Сл. Гр.)]; ^ти з (д б б р о г о) шляху, з (д б б- !) о ї) путі перен. сбивать, сбить с доброго) пути, совращать, совратить с истинного пути [Напевно й тут, дома, * Іван Довгий стане тепер добрим солдатом у колгоспному господарстві, і вже ніяка сила, ніякі випробування не зіб'ють його з путі (Коп.)]; збитії пиху з кого (кому) разг. сбить спесь с кого, сббвить спеси кому [Старшина: ..Як зіб'ю Бурлаці пиху, то знову буду панувать (Тоб.)]; т р б х и збйти пйхи з кого (кому) разг. убавить (поубйвить) спеси кому, немного сбить спесь с кого, посбить спесь с кого; 2) (соединять, составлять и т. п.) сбивать, сбить, сколачивать, сколотить; (объединять кого — обычно) сплачивать, сплотить [Він розколював ножем сухі очеретинки, збивав їх гвіздочками, а потім кожну очеретинку обмотав червоним папером (Донч); Бійці кинулись у воду і за уламками човнів і барж почали збивати плота (Куч.)\ Руднев енергійно почав збивати загін, впроваджувати дисципліну (Верш.); З соснових дощок він збив ящик. Приробив до нього колесо. Прибив ручки. Вийшла тачка (перекл. з Горбатова)]; 3) (о деньгах, имуществе: собирать) разг. копить, скопить; разг. сколачивать, сколотить [За чотирнадцять років порядкування він збив тисяч до десяти капіталу (перекл. з Чер- нишевського)]; ^в&ти маєтки составлять (разг. сколачивать) состояние [Панки збивали маєтки на дурних наших процесах, а ми пеклися по судах, як оті нетлі у каганцях (Козл.)]; 4) (в соединении со словами пил, курява, крик, галас и т. п.) поднимать, подымать (разг.), поднять; (о пыли и т. п. — ещё) взбивать, взбить [Вона сидить на лавці, і перед її очима вітер збиває легку хвильку на озері (Риб.); Проходила піхота? збиваючи пил кованими чобітьми (Пере.); Леся вирвала руку і, збиваючи снігову куряву, побігла вперед (Козач.); Стара циганка збила бучу, розворушила всіх (Коцюб.)]; 5) (делать пушистым, рыхлым или мягким; о жидкости: делать пенным) взбивать, взбить [Зінаїда Данилівна вкладала дітей спати. Надійна збивала подушку на своєму ліжку (Бойч.); На березі купались діти і збивали воду, аж піна стояла на ній (Коцюб.)]; 6) (оелать масло) бить, сбивать, сбить; спец., обл. пахтать, напахтать; 7) (ранить руку, ногу и т. п.) разг. ссаживать, ссадить [Де є камінь такий на шляху, щоб на нього не збили ми ноги? (Л. Укр.)]; 8) с.-х. разг. смолачивать, смолотить [ Не одному хазяїну поміг пліт городити, скільки кіп хліба ціпом збити: на усі руки був наш Денис (Квітка)]; 9) (бить, колотить кого) редк. избивать, избить [Професор, видимо, протверезився трохи і почув, що лихо зробив, збивши так хлопця (Фр.)]; 10) (о хлебах, травах и т. п.) разг. а) (градом)'выбивать, выбить [Град у всім селі збив поле (Фр.); Збило ту пшеницю [градом], зосталась сама стерня (Сл. Гр.); Всі жита грозою збило; Полягла трава... (Граб.)]; б) (ногами и т. п.) вытаптывать, вытоптать; 11) (настраивать, подстрекать) разг. подбивать, подбить [То ви нас на грабіж збиваєте? (Ле); X р а п к о: ..Як же його було й не вигнати? Він же ворог мій... сім'ю мою проти мене збив... (Мирн.)]. збиватися, -ваюся, -ваєшся, збитися (зіб'юся, зіб'єшся) 1) сбиваться, сбиться; (только соверш.— собраться толпой — ещё) столпиться; (объединяться) сплачиваться, сплотиться; (изнашиваться—ещё) подбиваться, подбиться; (сворачиваться в комок— ещё) скатываться, скататься [Збилась набік коса, рухи буйні, сильні (Вас); Нечесане волосся у клоччя збилось і аж пожовкло (Мирн.)]; ^-тися [к у- пою, в купу] сбиваться, сбиться (в кучу), скучиваться, скучиться; (только соверш. разг. — ещё) сгрудиться [Низько стеляться хмари, ростуть, збиваються в купу і опадають (Коцюб.); В одному місці зібралась юрба, переважно жінки. Вони збилися круг візка, як чорний бджоляний рій (Коцюб.); Збившись окремим гуртком, вони обмірковували свої справи (Вас.)]; 2) (отклоняться от правильного пути и перен. — ошибаться) сбиваться, сбиться; (в рассказе, объяснении и т. п. — ещё) путать, путаться, запутаться [Щоб не збитися з напрямку, вони стежили за тим, аби сонце весь час було їм з правого боку (Панч); Василько постеріг, що збився з дороги (Коцюб.); Самій не довго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті (Л. Укр.); Заводський гудок врізався в роз- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)