зби 169 зби мову різким дисонансом, і Микита збився, загубив не лише чергову думку, а й слово (Коп.)]; зватися на що (походить на что; приходить к чему) сбиваться на что; збитися з пуття перен. разг. сбиться с толку (с пути); 3): «^тися на що равг. собирать деньги (средства) на что, соор&гь деньги (средства) на что; копить деньги (средства) на что, скопить деньги (средства) на что; (приобретать) обзаводиться, обзавестись чем [Поберемося і будемо збиватись на своє господарство (Квітка); Збився Пилип і на хату—свою-таки хату!.. (Мири.)]; 4) (появляться; возникать) подниматься, подыматься, подняться [У хаті піднялось щось надзвичайне; збилася така курява, що не видно було ні одного лиця (Вас.); Така буча збилася, що ледве розняли їх (Вовч.)]; ер. збивати 4; 5) взбиваться, взбиться; ср. збивати 5; 6) (вверх) обл. подниматься, подыматься (разг.), подняться; взвиваться, взвиться [Високо плаває самотній орел, то широкими розмахами крил вгору збиваючись, то знов спокійно легкими закрутами тонучи вдолину (Фр.)\\ 7) страд, з. (несоверш.) сбиваться; сшибаться; осаживаться; сбиваться, сколачиваться; сплачиваться; копиться; сколачиваться; подниматься; подыматься; взбиваться; взбиваться; сбиваться; выбиваться; вытаптываться; ср. збивати 1—6, 10. збивачка мутовка. збидлитися, -люся, -лишея и збидліти, -лпо, -лїєш разг. презр. оскотиниться. збиральна с.-х. 1) прил. см. збиральний 1; 2) (род. збиральної) сущ. уборочная [В гарячу пору збиральної робота на токах не вщухає круглу добу (Гонч.)]. збиральний 1) с.-х. уборочный [Поряд з простими збиральними машинами в роботу пущені комбайни (Рад. Укр., 1951, VI)]; '--'на кампанія убброчная кампания [Добре йде підготовка до збиральної кампанії (Київська пр., 1948, VI)]; 2) техн. собирательный; ^ні кільця эл. собирательные кольца; ^*ний цех сборочный цех [Татко робить інженером У цеху збиральнім (Мур.)]. збиральник спец. сборщик [Збиральник повинен навчитися однаково добре збирати бавовну лівою і правою рукою (Колг. вироби, енцикл.)]. збиральництво собирательство [У пастушачих племен скотарство не було єдиним джерелом існування. Поряд з ним існували і інші види господарської діяльності — рибальство, збиральництво, мисливство і землеробство (Архл., 1953, VIII)]. збиральниця спец. сборщица [Біля великого намету — група збиральниць бавовни (Рад. Укр., 1950, IX)]. збираний 1) прич. собираемый [Зауважимо, що питання про групування матеріалу, збираного сучасними сільськогосподарськими переписами, зовсім не є таким вузько- технічним, вузько-спеціальним питанням," яким воно може здатися на перший погляд (Ленін)]; 2) (о молоке) прил. снятой [Збираним молоком слід випоювати телят не менш як до чотиримісячного віку (Коле, вироби, енцикл.)], збиранина разг. 1) всё собранное; 2) (о людях) скопление; толп6; разношёрстная толпб; прен. еббрище. збирапйця обл. сбор; собрание, коллекция [Люльок чи не з півсотні Розвішано в ста- ого на стіні: І прості, і химерні та чудні, куці, й довгі — ціла збираниця За довгий вік (Рил.)]. збирання 1) собирание; (с.-х. — ещё) сбор, уборка, снятие; (коллекционерство — ещё) собирательство; составление; накопление; сколачивание; взимание [Збирання матеріалів для складання Діалектологічного атласа української мови розпочалося влітку 1948 р. (Мовозн., 1948, VI); Колгоспники поспішали закінчити збирання буряків, доки стоїть ясна погода (Донч.)]; ~*ня врожаю сбор (уббрка) урожая [На весняній сівбі, на збиранні врожаю молодь артілі показала свою любов до праці (Рад. Укр., 1946, XII)]; ер. збирати; 2) (машины, механизма) собирание, сборка; составление; 3) социол.,эк. и пр. собирательство; 4) (приготовления людей в путь и т. п.) сборы [Очевидячки, це питання всіх цікавило, бо по проваллю пройшов шепіт: пора, пора... І почалося збирання (Коуюб.)]. збирати, -раю, -р&єш, зібрати (зберу, збереш) собирать, собрать; (о полевых культурах—сжав, увозить с поля; о парусах — ещё) убирать, убрать; (о хлебе в поле, о плодах; о верхнем слое чего-нибудь — ещё) снимать, снять; [срывать плоды — ещё) обирбть, обобрать; (о грибах, о ягодах несоверш. —- ещё) брать; (организовать, подбирая соответствующих людей, а также складывать что-нибудь из разных частей — ещё) составлять, составить; (сберегая, постепенно увеличивать, делать запас — ещё) копить, накоплять, накопить, скоплять, скопить; (при указании суммы или наличии слов капитал, состояние и т. п. — ещё) сколачивать, сколотить; (только несоверш. — о налогах, дани и т. п. — ещё) взимать; (сзывать собак охотн. — ещё) случать, случить [Невтомно і наполегливо збирав Ленін інтернаціоналістські елементи в міжнародному робітничому русі (Біогр. Леніна); Над простором сивим моря вітер гори хмар збирає (перекл. з Горького); Художник збирає з підлоги важкі фоліанти і, витираючи, складає стопкою на стіл (Гонч.);—Буде буря! — обізвався він, не обертаючись. — Вітер дужчає — он на човні збирають вітрила.^. (Коцюб.); Стиснувши уста й підсмикнувши втомленим рухом на голові хустку, вона пішла збирати сина в дорогу (перекл. з Поповкіна); Сопсчко було вже над заходи. Сергій і мати його груші само в садку у себе збирали (Тесл.); Прибігли в ліс діти збирати гриби (Іван.); Не збирай синові худоби — збери йому розум (прислів'я); Зібрала Наталка свою ланку і вийшла в поле буряк копати (Козач.); Попрацювали руки і походили ноги, поки зібрали таке багатство (Коцюб.); Дід швидко, звичними рухами зібрав вечерю (Собко)];
|