Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зби 170 зби ~ти д о к^ пи (в к ^ п у, в к^пи) собирать, собрать в кучу (в кучи); скучивать, скочить; що посієш, те й ^реш поел, что посеешь, то и пожнешь. збиратися, -раюся, -рбєшся, зібратися (зберуся, зберешся) 1) собираться, собраться; (постепенно прибавляться, увеличиваться —ещё) копиться (редк.)г накопляться, накопиться, скопляться, скопиться; (делать приготовления к чему-нибудь — ещё) готовиться, прйготбвиться; (запасаться необходимым разе. — ещё) снаряжаться, снарядиться; (только несоверш. — намечать и т. п. — ещё) намереваться, иметь в вид$, предполагать, уст, располагать, разг. ладить [Оці будинки, покої, по яких перше блукала одна несита і загребуща людина — тепер підуть під школи. Тут будуть збиратись люди, там буде читання (Коцюб*); Нахмурив брови й уважно читав, а коло ока збираються зморшки (Коцюб.); Де ж ті люди, де ж ті добрі, Що серце збиралось З ними жити, їх любити? (іПевч.); Доки збиралась мати, Данило накинув шинель і вийшов з хати (Коп.); Андрій збирався на пошту: почепив па плече шкіряну торбу, взяв у руки ціпок (Коцюб.); В о й н и ц ь- к и й: Надворі гроза збирається (перекл. з Чехова)) Дівчата зібрались в Світлани (#еа?.); Сині ' нігті мутно блищали, як мертве око, пожовкла шкура зібралась в зморшки (Коцюб.)\ Після вечері тьотя Даша зібралася на всю піч чергувати на свинарник (Гонч.); Я зібрався й вийшов. ' Небо трохи-трохи проясніло (перекл. з Короленко)]; ~тися к^пою (в к $- п у, в купи) собираться, собраться в к^чу (в кучи); скучиваться, скучиться; <^тпся в силі (на силі) собираться, собраться с силами [Сильне море! зберися на силі! Ти потужне, нема тобі впину (Л. Укр.)]; врається на плач кому оезл. разг. хочется плакать ком^ (безл.); собирается плакать кто; (при словах со значением сейчас — обычно) заплачет кто [Стерня коле босі ноги, аж на плач збирається Хариті (Коцюб.)\ Його голос був пискливий, вираз лиця заляканий, очі вогкі, мов ось-ось йому збирається на плач (Фр.)]; педбв- г о граючись (в путь) недблго собираясь, без дблгих сббров; неначе врається на^дощ как будто собирается дождь; усі зібралися? все собрались?, все в сббре? [Входять офіцери. Адмірал: Усі зібрались? Мічман: Так точно, окрім лейтенанта Корна з міноносця «Керчь» (Корн.)]; 2) страд, а. (несоверш.) собираться; убираться; сниматься; обираться; составляться; копиться, накопляться, скопляться; взиматься; случаться; ср. збирати, збир&ч, -ча 1) собиратель [Тут гомін зблизився, і в гущині зеленій З'явилися грибів ретельні збирачі (перекл. Рильського); Ці [зернобобові] культури являють собою цін- шш продукт для харчування населення і є природними збирачами азоту (Звіт ЦК К1і(б)У XVII в.)]; ~ч народних І пісень собиратель - нарбдных песен; 2) (профессиональное название лица) еббр- щик; ^ч податків сббрщик налогов. збирачка 1) собирательница; 2) еббрщица. Ср. збирач 1—2. збитёиник, збйтеищин уст. сбитенщик [Іде збитонґцик (Квітка)]. збитень, -тшо уст. сбйтень [Про калачі гарячі, Про збитень гукають [па ярмарку] (Гл.)]. збити см. збивати. збитий 1)* сбитый; сшибленный; урбненный; уст\ уроненный; избитый; осаженный; запутанные [Умер давно той цар з лицем тирана, 'зоставсь по ньому — круг і збитий напис (Л. Укр.); Збитий з висот противник відкочувався все далі (Гонч.)]; 2) сбитый, сійлбчешщй; сплочённый [Од хвіртки до гапку й до комори лежали по землі стежкою збиті докупи дві дошки (Н.-Лев.)]; 3) поднятый; взбитый [За вітряком небо стало жовтогарячо, і збитий на вулиці порох був рожевий (Панч)]; 4) взбитый [Вітер зірвав моє привітання і кинув у море. Ось несеться воно • у збитій крилами піні (Коцюб.)]; 5) сбитый; 6) смолбчен- ный [3 півстіжка, чи збито, чи не збито, а забуто й покинуто... (Вовч.)]; 7) избитый [Коваль втомлений, наче збитий,., повернувсь додому та Й ліг на лайці (Вовч.)]; 8) выбитый; вытоптанный [Ой, у полі жито Копитами збито (народна пісня)]. Ср. збивати 1—-2, 4—6, 8—10. збитися см. збиватися. збитки1, -ків 1) убытки; (реже) убыток, ущерб, потеря, потери, урбн [..під час кризи фабриканти стараються звалити збитки на робітників (Ленін)]; завдавати, завдати <^>ків (к о м ^, чом % с п.р и ч и н гї т и, спричинити **ші (к о м ^, чомй причинять, причинить убытки (кому, чем^); раз», убыточить (когб, что) (только соверт.); наносить, нанести ущёро (урбн) (кому, чему); редк. ущерблять,^ ущербить (когб, что); 2) обл. шалости, проказы; **ка робити проказничать, озорпичать; 3): на ^ки (в роли обстоя- тельстш б причинно-целевым значением) обл. на зло [На збитки не загину (Федьк); Це він на збитки отак робить (Каменец, у. — С л. Г р.)]. Ср. збиток. збитки2, -ків обл. изобилие, избыток; излишество [Розкіш, навіть збитки були в усьому, як у потравах на обідах, так і в винах (Н.-Лев.)]. Ср. збиткуватися8. збиткування издевательство, издевка; измывательство; подтрунивание. Ср.' збиткувати и збиткуватися1. збиткувати, -кую, -к^ет (когб) обл. издеваться (над кем) [— Ти, марнотрате, — каже, — ти., ще мене хочеш збиткувати?! (Стеф.); Мене у тому війську ніхто не збиткував (Федьк.)]. збиткуватися1, -іфося, -куется (над ким, над чим) обл. издеваться (над кем, над чем); разг. измываться (над кем, пад чем); разг., фам. шпынять (кого), шпиговать (кого); (мягче) * трунить (над кем^ над чем); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)