зем 218 >зем печити в достатніх розмірах підготовку агрономів, інженерів, зоотехніків, ветеринарних лікарів, землевпорядників (Зак. п'ят, план)]. землезнавець, -вця землевед. землезнавство землеведение. землекоп землекбп; разг., обл. грабарь [Землекоп швидкий Аж до небес підкидував грудки (перекл. Бажана)]. землекопний землекбпный; грабарный, грабарский. Ср. землекбп. землекористування землепбльзование [Аме- . рика особливо наочно підтверджує ту істину, яку підкреслив Маркс у III томі «Капіталу», а саме, що капіталізм у землеробстві не залежить від форми землеволодіння. і землекористування (Ленін)]. землекористувач спец. землепользователь. землемір, -ра землемер [На горбочку працювали землеміри (Ільч.)]. землемірний землемерный. землерийка воол. землербйка [Степовий тхір і ласка знищують шкідливих гризунів, а їжак, землерийка^ кажан — безліч комах—шкідників с.-г. рослин (Коле, вироби, енцикл.)]. землерийний землербйный [По волзькому берегу далеко чути гудіння землерийних машин (Рад. Укр., 1951, VIII)]. землероб земледелец, землербб; уст. землепашец [У країні, де величезна більшість населення — дрібні землероби, говорив Ленін на [X] з'їзді, соціалістичне будівництво можна здійснити тільки цілий рядом особливих перехідних заходів (Віогр. Леніна)]. землеробство земледелие; землепашество [Дальше піднесення сільського господарства вимагає підвищення культури соціалістичного землеробства (Хрущов)]* Ср. зем- * лербб. землеробський земледельческий [Населення Країни з слабо розвиненим (або зовсім нерозвиненим) товарним господарством є майже виключно землеробським.. (Ленін)]. землесос техн. землесбс [На трасі' Волго- Донського каналу успішно застосовуються землесоси, виготовлені московським заводом імені Калініна (Рад. Укр., 1951, VIII)]. землесосний техн. землесбсный [Ескадра потужних землесосних снарядів намиває щодня десятки тисяч кубометрів грунту (Літ. газ., 1951, VII)]. землетрус, -су землетрясение [Вночі почався такий землетрус, що здавалося — все не тільки хитається, а просто перевертається (Іван.)]. землеудобрення с.-х. землеудобрёние. 1 землеуд6брювальнийс.-а:.землеудобрйтельный. землеустрій, -рою ж. землеустрбйство [Мене цікавить, та й громаді, я думаю, цікаво буде знати, по-перше: в якому стані приговор земельних громад про землеустрій, що шість місяців тому в сільраду поступив? (Головко)]. землечерпалка техн. землечерпалка [Вдень і вночі гуркоче потужна землечерпалка — цей плавучий завод, обплетений рядами вогнів (Рад. Укр., 1946, IV)]. землечерпальний техн. землечерпательный, землечерпальный. землечерпання техн. землечерпание. землистий землистый [Кремезна Варвара здивовано підняла на неї своє широке, землистого кольору, обличчя (Коцюр.)]. землиця ласк. разг. вемлйца [Мати-землице, рятуй свою бідну дитину! (Л. Укр.)]; абияка (поганенька] ^»ця плоховатая землйца; прен. землишка. землюка разг. земля [Чоловік усміхнувся й рукою в землюці, що на ній кров запеклася, провів по голівці білявій (Головко)]. земля земля [З тої ночі, як сходились в лісі і поклали забрати панову землю, минув цілий тиждень (Коцюб.); Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила (Шевч.)\ Після возз'єднання всіх українських земель Радянська Україна стала однією з найбільших держав Європи (Тези про 300-річчя)]; е^пі не чути під собою перен. землй под соббй не чувствовать [Землі під собою не чують, що Меласі лучилося таке щастя (Квітка)]; крізь —лю провалитися (піти), (реже) в <млю ввійти (исчезнуть вдруг) сквозь землю провалиться [Мов крізь землю провалився Той співець, утік од лиха (Л. Укр.)\ А вона як крізь землю пішла (Головко); Дивляться,— нема старої Орлихи, якч у землю ввійшла! (Вовч.)]; лицем до »чіії (как) лицбм к земле; (при непереходных глаголах — еще) ничком; н а г**ию (в значении обстоятельства) на землю; разг. нйземь; [нє х а* й] —ля пербм (пухом) над ким (ком у)! мир праху чьем^І [Я зазнала ще того коваля Ляща і жінку його знала, — нехай над обома земля пером! Добрячі були люди покійнички! (Вовч.)]\ о б ~лю о (об) землю; разг. бземь [Хома випив душком пиво і кинув склянкою об землю (Коцюб.)]; поклін иДо ~*лї поклбн до землй; (чаще) земнбй поклбн. Землй астр. Земли. Земля Франца-Иосифа геогр. Землй Фраяца- Иосифа. земляк, -ка земляк, уст. сорбдич; (уроженец той же страны — ещё) соотечественник [Вони були з одного повіту, навіть села їх були близько. Це їх з'єднало, і з того часу Івац не розлучався* з земляками (Коцюб.)]. земляний землянбц [Андрій ледве посувався в темному й вузькому земляному коридорі (перекл. а Гоголя)]; —ний горіх бот. (АгасНіз Нуро§аеа І*.) землянбй орех; ~па і г р ^ ш а бот. (НеІіапіНи$ іаЬегозиз Ь.) земляная гр^ша; ~нйй з а* є ц ь см. заєць 1. земляний (член сельского общества) уст. крестьянин; уст. поэз. поселянин [Кругом столу обсідали другі гласні — горожани й земляни (Мирн.); Ми сюди на селище прийшли, у земляни пишемось любчівські (Вовч.)]. землянка1 (помещение) землянка [Лісова землянка партизанського зв'язку була зовсім близько (Смол.)]. І зем липка3 (лягушка) воол. чеснбчница.
|