Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

зем
218
>зем
печити в достатніх розмірах підготовку
агрономів, інженерів, зоотехніків,
ветеринарних лікарів, землевпорядників (Зак.
п'ят, план)].
землезнавець, -вця землевед.
землезнавство землеведение.
землекоп землекбп; разг., обл. грабарь
[Землекоп швидкий Аж до небес підкидував
грудки (перекл. Бажана)].
землекопний землекбпный; грабарный,
грабарский. Ср. землекбп.
землекористування землепбльзование [Аме-
. рика особливо наочно підтверджує ту істину,
яку підкреслив Маркс у III томі
«Капіталу», а саме, що капіталізм у
землеробстві не залежить від форми землеволодіння.
і землекористування (Ленін)].
землекористувач спец. землепользователь.
землемір, -ра землемер [На горбочку
працювали землеміри (Ільч.)].
землемірний землемерный.
землерийка воол. землербйка [Степовий тхір
і ласка знищують шкідливих гризунів,
а їжак, землерийка^ кажан — безліч
комах—шкідників с.-г. рослин (Коле, вироби,
енцикл.)].
землерийний землербйный [По волзькому
берегу далеко чути гудіння землерийних
машин (Рад. Укр., 1951, VIII)].
землероб земледелец, землербб; уст.
землепашец [У країні, де величезна більшість
населення — дрібні землероби, говорив
Ленін на [X] з'їзді, соціалістичне
будівництво можна здійснити тільки цілий
рядом особливих перехідних заходів (Віогр.
Леніна)].
землеробство земледелие; землепашество
[Дальше піднесення сільського
господарства вимагає підвищення культури
соціалістичного землеробства (Хрущов)]* Ср. зем- *
лербб.
землеробський земледельческий [Населення
Країни з слабо розвиненим (або зовсім
нерозвиненим) товарним господарством є
майже виключно землеробським.. (Ленін)].
землесос техн. землесбс [На трасі' Волго-
Донського каналу успішно застосовуються
землесоси, виготовлені московським
заводом імені Калініна (Рад. Укр., 1951, VIII)].
землесосний техн. землесбсный [Ескадра
потужних землесосних снарядів намиває
щодня десятки тисяч кубометрів грунту
(Літ. газ., 1951, VII)].
землетрус, -су землетрясение [Вночі почався
такий землетрус, що здавалося — все не
тільки хитається, а просто перевертається
(Іван.)].
землеудобрення с.-х. землеудобрёние. 1
землеуд6брювальнийс.-а:.землеудобрйтельный.
землеустрій, -рою ж. землеустрбйство [Мене
цікавить, та й громаді, я думаю, цікаво
буде знати, по-перше: в якому стані
приговор земельних громад про землеустрій,
що шість місяців тому в сільраду поступив?
(Головко)].
землечерпалка техн. землечерпалка [Вдень
і вночі гуркоче потужна землечерпалка —
цей плавучий завод, обплетений рядами
вогнів (Рад. Укр., 1946, IV)].
землечерпальний техн. землечерпательный,
землечерпальный.
землечерпання техн. землечерпание.
землистий землистый [Кремезна Варвара
здивовано підняла на неї своє широке,
землистого кольору, обличчя (Коцюр.)].
землиця ласк. разг. вемлйца [Мати-землице,
рятуй свою бідну дитину! (Л. Укр.)];
абияка (поганенька] ^»ця
плоховатая землйца; прен. землишка.
землюка разг. земля [Чоловік усміхнувся
й рукою в землюці, що на ній кров
запеклася, провів по голівці білявій (Головко)].
земля земля [З тої ночі, як сходились в лісі
і поклали забрати панову землю, минув
цілий тиждень (Коцюб.); Встала й весна,
чорну землю Сонну розбудила (Шевч.)\
Після возз'єднання всіх українських
земель Радянська Україна стала однією
з найбільших держав Європи (Тези про
300-річчя)]; е^пі не чути під
собою перен. землй под соббй не
чувствовать [Землі під собою не чують, що Меласі
лучилося таке щастя (Квітка)]; крізь
—лю провалитися (піти), (реже)
в <млю ввійти (исчезнуть вдруг)
сквозь землю провалиться [Мов крізь
землю провалився Той співець, утік
од лиха (Л. Укр.)\ А вона як крізь
землю пішла (Головко); Дивляться,— нема
старої Орлихи, якч у землю ввійшла!
(Вовч.)]; лицем до »чіії (как) лицбм
к земле; (при непереходных глаголах —
еще) ничком; н а г**ию (в значении
обстоятельства) на землю; разг. нйземь; [нє х а* й]
—ля пербм (пухом) над ким
(ком у)! мир праху чьем^І [Я зазнала
ще того коваля Ляща і жінку його знала, —
нехай над обома земля пером! Добрячі
були люди покійнички! (Вовч.)]\ о б ~лю
о (об) землю; разг. бземь [Хома випив
душком пиво і кинув склянкою об землю
(Коцюб.)]; поклін иДо ~*лї поклбн
до землй; (чаще) земнбй поклбн.
Землй астр. Земли.
Земля Франца-Иосифа геогр. Землй Фраяца-
Иосифа.
земляк, -ка земляк, уст. сорбдич;
(уроженец той же страны — ещё) соотечественник
[Вони були з одного повіту, навіть села їх
були близько. Це їх з'єднало, і з того часу
Івац не розлучався* з земляками
(Коцюб.)].
земляний землянбц [Андрій ледве посувався
в темному й вузькому земляному коридорі
(перекл. а Гоголя)]; —ний горіх бот.
(АгасНіз Нуро§аеа І*.) землянбй орех; ~па
і г р ^ ш а бот. (НеІіапіНи$ іаЬегозиз Ь.)
земляная гр^ша; ~нйй з а* є ц ь см. заєць 1.
земляний (член сельского общества) уст.
крестьянин; уст. поэз. поселянин [Кругом
столу обсідали другі гласні — горожани
й земляни (Мирн.); Ми сюди на селище
прийшли, у земляни пишемось любчівські
(Вовч.)].
землянка1 (помещение) землянка [Лісова
землянка партизанського зв'язку була зовсім
близько (Смол.)].
І зем липка3 (лягушка) воол. чеснбчница.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)