Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зср 520 зернофураж, -жу с.-х. зернофураж [Фуражний йоид створюється в розмірі річної потреби громадського поголів'я худоби в^ зернофуражі, грубих (сіно, солома, полова) і соковитих кормах, а також у силосі (Нолг. вироби, енцикл.)]. зернофуражний с.-х. зернофуражный [Кукурудза — цінна зернофуражна і силосна культура (Колг. село, 1955, І)]. зерня, -пяти, обл. зерня, -пяти уменьш., ласк, зёрныщко [Я солому4 прогортаю, зерняти щукаю (Грин. — Сл. Гр.); Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько — колюче терня? (Фр.)]\ на мако- в є мія (немножечко) на [одну] мачинку [Підсунеться хлоп'я на макове зерня (О., 1862, V —Сл. Гр.)]. зернята, -нят 1) мн. ч. см. зерня; 2) собир. обл. семечки (подсолнуха). зёрпятко уменьш., ласк, зёрнышко; (перен. — мельчайшая частица чего-нибудь — ещё) крупинка, крупица [Коли їла яблуко, обережно вибирала зернятка і сушила на вікні (Коцюб.)]. зернятковий семечковый [Дерева кісточкових і недосить морозостійких сортів зерняткових порід рекомендується обрізувати ранньою весною (Колг. вироби, енцикл.)]. зеро, обл. зеро нескл. сущ. ср. р. зеро; нуль. зет зет. зефір, -ру зефйр. зефіровий текст, зефировый. з'єднаний соединённый; связанный; сплочённый; сочленённый. Ср. з'єднувати 1. з'єднання1 воен. соединение [Бійці й командири любили Руднева. Вопи усвідомлювали, який глибокий і благотворний був його вплив на все життя з'єднання (Воронько)]. з'єднання2 1) (действие) соединение; сплочение; сочленение [Тут було остаточно оформлене з'єднання партизанських, загонів (Шер.)], ер. з'єднувати 1; 2) (место, где что-нибудь соединено; составленное из отдельных частей) соединение; 3) астр. соединение. з'єднати см. з'єднувати. з'єднатися см. з'єднуватися. з'єднування соединение; сплачивание; сочленение. Ср. з'єднувати 1. з'єднувати, -ную, -нуєш, з'єднати, -паю, -нбєш 1) соединять, соединить; (о чувстве дружбы и т. п. — еще) связывать, связать; (в плотничестве; при изготовлении плотов спец. — еще) сплачивать, сплотить; (сцеплять, составлять вместе книжн. — ещё) сочленять, сочленить [І стають до бою нині Різних мов народи різні, Бо з'єднало воєдино Нас безсмертя комунізму (Піде); Лікареві не довелось розмовляти. Він лише чув, як гуділо в трубці, коли телефоністка намагалася з'єднати його з Ахуи-горою (Трубл.); Я вже подумав над тим, щоб пам обидва колгоспи з'єднати (Скляр.)]; 2) (только соверги.: условиться) уст. договорить; разг. порядить; 3) (только соверш.— кого за кого) разг. отдать замуж [Мати та з'єднала дочку за нелюба (О., 1862, II — Сл. Гр.I» 4): ^иати собі обл. а) (что) снискать; приобрести [Від того часу Борис почав вільними хвилями ходити. до Міхонського. Той зразу мусив освоювати його, добротою і ласкою з'єднати собі його повне довір'я (Фр.)]; б) (кого) расположить к себе. з'єднуватися, -нуюся, -нуєшся, з'єднатися, -наюся, -наєшся 1) соединяться, соединиться; сплачиваться, сплотиться; сочленяться, сочлениться [Під керівництвом партії більшовиків, з допомогою радянської держави великий український народ з'єднався воєдино віднині і назавжди (Літ. газ., 1939, XI)]; 2) (только созерш.) договориться; порядиться [Торгувався він два дні, а на третій з'єднались за злотого (О., 1862, III — Сл. Гр.)]. Ср. з'єднувати 1—2. з'єднувач техн. соединитель. з'єхйдничати, -чаю, -чаєшразг. съехидничать. зжати см. зжинати. зжатий сжатый. Ср. зжинати. зжатися см. зжинатися. зжахнутися, -пуся, -нёшея редк. ужаснуться; (легче) испугаться [Сухий, як скіпа, жовтий дід Панас зжахнувся (Фр.)]. зжерти см. зжирати. зживання изживание [Ми за кілька місяців пройшли ряд етапів угодовства з буржуазією, зживання дрібнобуржуазних ілюзій, на що інші країни витрачали десятиріччя (Ленін)]. Ср. зживати 1. зживати, -ваю, -ваєш, зжити (зживу, зживеш) 1) (избавляться от чего) изживать, изжить; (переставать чувствовать — о горе и т. п. фольк. — ещё) размыкивать, размыкать; ^>ти себе изживать, изжить себя [До XX століття і ця остання форма напівфеодального, напівпатріархального самодержавства зжила себе (Ленін)]; 2) (изгонять кого-нибудь откуда) разг. сживать, сжить; 3) (только соверш.) разг. прожить [Життя, кажуть, зжити — не поле перейти (Мирн.); Ми з тобою вік зжили (Ном.)]. зживатися, -ваюся, -ваєшся, зжитися (зживуся, зживешся) 1) (свыкаться постепенно) сживаться, сжиться [Ми проходили повз юрми зворушених селян Старої Гути; вонп зже встигли зжитися з нами (Верш.)]\ 2) страд, з. (несоверш.) изживаться; размыкиваться; ср. зживати 1. зжинати, -паю, -паєш, зжати (зіжну, зіжнеш, обл. зожпу, зожиеш) сжинать, сжать; (оканчивать жать — еще) отжинать, отжать [Мавка [Русалці Польовій]: Твоїй красі вік довгий не судився, на те вона зроста, щоб полягти.| Даремне ти благаєш так мене, — не я, то інший хто її зожне (Л.Укр.)]. зжинатися, -нається, зжатпся (зіжнеться, обл< зожнёться) сжинаться, сжаться [Ще дівчина спатоньки не клалась, козакова пшениченька зжалась (Метл.)]. зжирати, -раю, -раєш, зжерти (зжеру, зжереш) вульг. сжирать, сожрать; (только соверш.) слбпать. зжити см. зживати. зжитий 1) изжитый; разг. изжитой [Не можна забувати, що в нашому суспільстві далеко |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)