Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зжп 221 зпз ще не зжиті пережитки капіталізму в свідомості людей E0 років ІШРС)\\ 2) сжитый; 3) прожитый. Ср. зживати 1—3. зжитися см. зживатися. зжмаканий разг. смятый, скомканный [Двадцять три карбованці тридцять дві копійки опинилися знову в Юриній кишені під зжмаканим носовичком (Смол.)]. зжмакати и зіжмакати, -каю, -каещ разг. смять, скомкать [Лише кілька секунд розглядав Розенберг папірець. Далі з серцем зіжмакав його і, розмахнувшись, кинув на підлогу (Шовк.)]. зжований изжёванный, сжёванный. зжовклий пожелтелый, пожелтевший [Буйні пориви обгонять зжовкле листя (Горд.)]. зжовкнути, -ну, -неш и зжовтіти, -тію, -тієш редк. пожелтеть [В дорозі на гарячку захворіла [пані] й довго вилежувалася в шляхтича старого, куди привіз її дід Улас. На лиці вилиняла, аж зжовкла, втратила голос свій музикальний (Ле)]. зжовувати (зжовую, зжовуєш), зжувати (зжую, зжуєш) 1) изжёвывать, изжевать, сжевать; 2) (только соверги. — съесть) сжевать [Іван Ілліч., задумливо зжував запропоновані йому Лизаветою Київиою бутерброди і пішов у свою кімнату (перекл. з О. Толстого)]. зжолобити, -бить покоробить; разг. скоробить; обл. скорёжить. зжолобитися, -биться покоробиться; скоробиться; скорёжиться [Зжолобились двері (Сл. Гр.)]. Ср. зжолобити. зжувати см. зжовувати. зжуватися (зжується) сжеваться. зжужмити, -млю, -миш скомкать; (прям. — ещё) искомкать, измять, смять; ^ти ф а к- ти в доповіді скомкать факты в докладе. , зжужмитися, -миться скомкаться; искомкаться, измяться, смяться. Ср. зжужмпти. зжужмлений скомканный; искомканный, измятый, смятый. Ср. зжужмити. зжужмлено нар. скомканно. зжурений редк. иссушенный (печЗлыо); истосковавшийся; (сильнее) убитый горем; в сказуемом переводится также соответствующими формами глаголов: изгореваться, искручйниться, известись печалью. зжурйти, -рю, -риш редк. иссушить, извести [Журба мене зжурила (Сл. Гр.)]. # з-за, із-за предл. 1) (с пространственным значением) из-за [Ленін знайшов шляхи і засоби, щоб з-за тюремних ґрат керувати «Союзом боротьби» (Віогр. Леніна); І ти, моя єдиная, Встаєш із-за моря, З-за туману, слухняная Рожевая зоре! (Шевч.)]; 2) (для обозначения причины) из-за. ззаду 1) нар. сзади; (следом за кем, за чем или по другую сторону — ещё) позади, разг. назади [Та ладом, Та добрим складом хоть на час, Хоть на годиночку у нас Ту вінценосную громаду Покажем спереду і ззаду Незрячим людям (Шевч.); Три пси! цу-цу! Наперед турми один, а два по боках, а я ззаду (Фр.)]; 2) предл. позади, сзади [Ззаду отари йшов чорний чабан (Коцюб.)]. ззамолоду нар. смблоду [Вони вдвох приятелювали ще ззамолоду, навіть змалку (Н.-Лев.)]. ззивати, -ваю, -ваєш, зізвати (зізву, зізвеш) разг. сзывать, созывать, созвать [Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває (Котл.); Тим часом капітан жовнірів іззива І троєкутником шикує їх під тином (перекл. Рильського)]. ззиратися, -раюся, -раєшся, ззирнутися, -нуся, -нешся и разг. ззнркпутнея 1) переглядываться, переглянуться [Грицько з Христею слухали та ззиралися (Мирн.); Діти здивовано ззирнулись поміж собою (В. Василевська — переклад); Латинськії посли ззиркнулись (Котл.)]; гратися по собі обл. переглядываться [между собой] [Ніхто не рухався з місця. Всі якось дивно ззиралися по собі (Фр.)]; 2) (на кого, на что) обл. заглядываться, заглядеться [Дівка здорова, чиста, хоч води напийся. Недурно парубки ззираються на неї (Коцюб.); В словах Аидруся було стільки сили, стільки жару і завзяття, що всі мимоволі ззирнулися на нього (Фр.)]» ззовні нар. извне [..держава аж ніяк не являє собою сили, ззовні нав'язаної суспільству (Енгельс)]. зиб (род. зйбу — м. р. и зйбі — ж. р.) зыбь [Від легкого зибу крижини ледь-ледь похитувалися (перекл. з Сьомушкіна); Зиб майже стихла (Трубл.)]; вкриватися г^бом (^б'ю) покрываться зыбью, зыбиться. зибучпй зыбучий; г^чі піски зыбучие' пескй [Через сувору пустиню Каракуми в область зибучих пісків, у висушені райони Прикаспійської долини ринуть життєдайпі води Аму-Дар'ї (Рад. Укр., 1950, IX)]. знбучість, -чості зыбучесть. зигзаг зигзаг [Так приязно зигзаги Навколо креслили цікаві ластівки (Рил.); Будівлі, що вціліли, порепалися потворними зигзагами (Гонч.)]. зигзагоподібний, разг. зигзагуватий зигзагообразный [Що історія звичайно іде зигзагоподібним, шляхом і що марксист повинен уміти зважати на найбільш заплутані й примхливі зигзаги історії, це безспірпо (Ленін)]. зйглГнгія бот." (ЗіецИпціа ВегпЬ.) тре'х- зубка. зигоспора бот. зигоспора. зигота биол. зигота. зиз обл. косоглазие; зйзом г л я н у т и, з и р и у т и и т. п. взглянуть и т. п. искоса [Зирнувши зизом і не рушаючися з місця, він озвався чи радше буркнув: —Прощу ближче! (Фр.)]; зйзом дивитися а) (о физическом недостатке) косить [Панич пана професора й пані професорки теж приїхали. Не тцй молодший, той старший, той, що дивиться зизом (Коб.)]; б)'перен. коситься; смотреть кбсо; бросать косые взгляды. зіїзіш обл. косой; зйзим 6 к ом дивитися на кбго (накривати ко- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)