Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зиз 222 зир г б) кбсо посматривать на кого [День у день наїздять до нас [паничі], одно одного попереджаючи та зизим оком накриваючи (Вовч.)]; см. также зиз, зйзом дивитися. зизоокіїіі обл. косоглазый; разг. косой, раскосый, разноглазый [Здале'ку і не впізнаєш, що парубок злегка зизоокий (Віль- де)\. зизуватий обл. слегка косой, косоватый [Зизувато Спиридонове око блукало по стіні (Ільч.)]. зик, -ку разг. зык [Гай обізвався; галас, зик (Шееч.); Пронеслись над лісом 3 зиком журавлі (Граб.)]. зикати, -каю^ -каєш* зикнути, -ну, -непі разг. зыкать, зыкнуть [Наш візник-молду- ван зикнув на коні й пустив їх з гори щодуху (Коцюб.)]. зима зима [От перебудуть зиму, весна не за горами (Коцюб.,)]; в ^му, редк. в ^¦мї (когда) зимой [Мавка..: Ох, торішнє літо так давно минуло! Що тоді співало, те в зимі заснуло (Л. Укр.)]\ скільки літ, скільки зим! разг. скблько лет, скблько зим! зимарка обл. зимовка; обл. зимбвник [Чоловік пішов у світ,' перед ним усі Карпати, скоро він і не розбере вже звідти, звисока- здаля, де то иогб та зимарка загубилася серед верхів, поміж смереками, на Верховині (Кундз.)]. зимівельний зимовочный. зимівля зимбвка, зимовье [У колгоспах розгортається сівба озимих і провадяться роботи по забезпеченню громадської худоби доброю зимівлею (Рад. Укр., 1952, VIII); І одного літа коханий її поїхав в Арктику на зимівлю (Собко)]. зимівник, -ка (человек) зимбвщик [Скрегочуть біля берега крижини, І зимівник, вгрузаючи в снігу, Іде на мис (Дмитр.)]. зимівник, -ка (помещение) с.-х. омшаник; обл. зимбвник [При кожній пасіці повинен бути зимівник (омшаник) (Колг. вироби, енцикл.)]. зимівниця зимбвщица. зимний обл. холбдный [Трясешся, як риба, руки зимні, як лід, а голова гаряча, і говориш, як сама не своя (Фр.); Вітер дув зимний і сухий (Смол.); Вона звернула голову до нього, і страшний зимний усміх викривив їй уста (Коб.)]. зимниця 1) (фрукт) зимбвка [Уберуть добрі люди з поля хліб. Обтрусять у саду зимниці (Греб.)]; 2) (болезнь) обл. лихорадка [Чи тебе * зимниця б'є, чи ти зовсім хбра? (Фр.)]. зимній редк. зимний [Світ зимнього, хмарного* дня, тихий, молочний, неначе прибільшав тиші в хаті (Н.-Лев.)]; см. зимовий. зимно1 нар. обл. хблодно [У моїй великій та сумній кімнаті зимно, непривітно (Вас,); — Я розумію, що то був сон, — сказала зимно. — Але ти здатпий зробити * те, що тобі снилось... (Коцюб.)]. * зимно2, -на сущ. обл. хблод [Палагна ступала по мокрих травах і злегка тремтіла в ранішнім холодку.. Помалу звикала до зимна (Коцюб,); Деякі скидали з себе кожухи і пускали їх з водою, хоч самі сікли зубами з зимна, бажаючи тільки влегшити себе як-небудь (Фр.)]. зимовий зимний [Ранком зимовим діброва мовчала, Наче замерла сумна (Л. Укр.)\ Начко, скинувши важке зимове пальто, взявся до роботи (Фр.)]. зимовик, -ка с.-х. 'редк. омшаник; обл. зимбвник. зимовище зимовье; уст. зимбвглце. зимово-весняний зймне-весённий. зимологія хим. зимология. зимонька ласк. разгі зймушка [Зимонько- снігурочко, ..Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком (Гл.)]. зимородок, -дка орн. зиморбдок. зимостійкий с.-х. зимостойкий [Досвід культури смерека бальзамічної на Україні, в Білорусії, в районах Москви, Підмосков'я і Ленінграда показує, що вона зимостійка (Бот. ж., 1953, ЛГ, 3)]. зимостійкість, -кості с.-х. зимостойкость [Досягти високої зимостійкості посівів можна тільки цілою системою заходів (Колг. вироби, енцикл.)]. зимою -нар. зимой [Сам бачиш ти—І літом, і зимою -Уміємо цвісти (Гл.)]. зимувальний зимовальный; ^ний став с.~х. зимовальный пруд. зимуваппя зимовбние, зимбвка, зимбвье [Темний гай вже забув зимування сумне І красує в зеленім наряді (Л. Укр.)]. зимувати, -мую, -муєщ и обл. зимуватися зимовать [Чутно, що Улас збирається зимувати в степу (Мири.); Розказував повільно надзвичайно, — як то кажуть, — зимував на кожнім слові (перекл. а Вовчка); Ти, я бачу, дівко, теж не в дурня зимувала- ся! (Кач.)\; знйти (розібрати), по^ казати, де раки ^-мують разг. знать (разобрать), показать, где раїки зимуют [Знав, де раки зимують (Ном.)\ Матрона: ..Але я йому покажу, де раки зимують! Я йому всиплю бобу! ІФр.)]. зирк межд. разг. глядь [Аж зирк — і наймичка ввійшла На двір (ПІевч.); Сидить Дрозд на дереві та й в'є гніздо, аж тут зирк, а Лис під деревом (Фр.)]. зиркати, -каю, -каєш, зиркнути, -ну, -нещ и зирнути, -ну, -непі бросбть взгляды, бросить взгляд; (несоверш. — ещё) посматривать, поглядывать;, (соверш. — ещё) (быстро) 1 глянуть, (быстро) взглянуть [Пархоменко з Івановим., ходили по перону й крадькома зиркали на перше від дверей вікно (Панч); Хижо на неї зиркав Борис Степанович (Шер.); Кісточка з-під 'лоба зиркнув на Стояна (Скляр.); І небога Кругом зирнула, і о мур, Об мур старою головою Ударилась (Шевч.)]; ^кати здивовано посматривать (поглядывать) удивлённо, бросать удивлённые взгляды [Вона схопилась і, протираючи очі, здивовано зиркала на Остапа (Коцюб.)]\ ^кати злими очима посматривать (поглядывать) злыми глазами (зло), бро- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)