Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
злі 243 оті так тебо ненавидить, як грощі свої любить і боїться, що ти їх швидко розпустиш зміркуватися, -куюся, -куєшся уст. сообразить; собраться с мыслями [От мов і хочуть спитатись, та не зважуються; хочуть говорити, та не зміркуються (Вовч.)]. змірок, -рка спец. разг. смёрок. змірювати см. зміряти. зміряння разг. смёрка. зміряти» -ряю, -ряєш и (реже) змірювати, -рюю, -рюєщ, зміряти, -ряю, *ряєш и разг. змірити, -рю, -риш мерить, смерить, измерять, измерить [Не зміряти старечими ногами Усіх путів, що вибрали сини (Бажай); Не увіриш, поки сам не зміриш (Ном.)]] г^ряти, ^рити очима, поглядом перен* .разг. смерить глазами, взглядом [Данько зміряв очима масивну цегляну башту (Гонч.)] Ярема ще раз пильно зміряв Богуна своїм гострим пронизливим поглядом (Кач.)]. змісити (змішу, змісиш) смесйть. зміситися (зміситься) смеситься. зміст, -ту 1) (сущность) содержание; смысл [В роботу гуртків Ленін вніс новий зміст (Біогр. Леніна)]', ~т оповідання содержание (смысл) рассказа; форма і г^т филос. форма и содержание [Розцвітає і розвивається національна формою і соціалістична змістом культура Української Радянської Соціалістичної Республіки (Рад* Укр., 1953, ХІІ)\\ 2) (перечень статей сборника, частей книги и т. п.) содержание, оглавление. змістити см. зміщДти. зміститися см. зміщатися. змістифікувати, -кую, -куєш мистифицировать. змістовий смысловой [Боротьба за чистоту, за змістову точність, за гостроту мови є боротьба за знаряддя культури (перекл. з Горького)]] ~^ві відтінки слбва смысловые оттенки слова. змістовний содержательный [Небуденні, незвичайні дні пішли в школі тій, змістовні такі..ч (Горд.)]. змістовність, -ності содержательность. змістовно нар. содержательно. змітати (змітаю, змітаєш), змести (змету, зметеш) сметать, смести [Вогнисте листя берези вітром змітало з кручі вниз (Ільч.)] Чорніла вогка земля і жовтів пісок, бо недавня буря змела тонку пелену не рясного снігу (Донч.)]. змітатися (змітається) сметаться [Змітались з лиця землі садиби угорських магнатів (Гонч.)]. змщпепий укреплённый; усиленный; упрб- ченный [Тепер влада взята, вдержана, зміцнена в р^ках однієї партії, партії пролетаріату.. (Ленін)]. Ср. змїцпювати. зміцнення укрепление; усиление; упрочение [Особливу увагу Ленін приділяв зміцненню союзу робітничого класу і селянства на Україні (Рад. Укр., 1948, І)]. Ср. зміцнювати. зміцнити ом. зміцнювати. зміцнитися см. зміцнюватися. зміцнілий окрепший; упрбчившийся [Радян- * ський Союз вийшов з війни ще більш зміцнілим і могутнім (Рад. Укр., 1948, /)]. Ср. зміцніти и зміцнюватися. зміцніння укрепление; упрбчение. Ср. зміцнювати. зміцніти, -нію, -нієщ окрепнуть (стать более крепким)] укрепиться (стать более прочным); усилиться [І сам він останнім Часом поздоровішав, зміцнів (Гонч.)]. зміцнювальний укрепляющий, укрепительный. зміцнювання укрепление; усиление; упрбчение. Ср. зміцнювати. зміцнювати, -нюю, -нюєш и редк. зміцпятн, міяю, -ііяєщ, зміцнити, -ню, -нищ укреплять, крепить (часто перен.у, укрепить; (увеличивать силу чего-нибудь — ещё) усиливать, усилить; (делать надёжным, обеспеченным — ещё) упрочивать, упрбчить [Кожна бойова операція зміцнювала і збільшувала партизанські загони (Шер.)] Більшовицька партія безнастанно зміцнює дружбу між радянськими народами (Літ. газ.,, 1948, І); У вільних народів бажання єдине — могутність своєї зміцнять Батьківщини! (Тер.); Під час канікул тисячі дітей зміцнили своє здоров'я в санаторіях і будинках відпочинку (Рад. Укр., 1948, /)]. зміцнюватися, -нююся, «нюєшся и редк. зміцнитися, -няюся, -няешся, зміцнитися, -нюся, -нищся крепнуть, укрепляться, укрепиться; утверждаться, утвердиться; упрбчиваться, упрбчиться [Історія більшовицької партії показує, ще? наша партія зміцнювалась і загартовувалась у революційній боротьбі з усіма ворогами робітничого класу, з усіма ворогами трудящих (Київська пр., 1950, X)]. Ср. зміцнювати. зміцнюючий укрепляющий. зміцнити см. зміцнювати. зміцнитися см. зміцнюватися. змішаний* (о чём) смешанный; (с примесью постороннего — ещё) мешаный [Земля гула, тріскалася то в тому, то в іншому місці, і з неї виривалися грім і пломінь, змішані з чадом (Гонч.)]] <^не числб мат. смешанное числб. змішаний2 (о человеке) смущённый [Лице його, серед білявого волосся, здавалось змішаним і пом'ятим (Коцюб.)]. зміщення1 смущение [У Юзі аж плями пішли по лиці.. Зоня не завважила того змішання (Л. Укр.)]] см. ещё замішанпя. зміщанпя2 1) смешение [Робітники підтримуваній і будуть підтримувати селяп (проти кріпосників), але змішання Цих класів, змішання буржуазної демократії з соціалістичним пролетаріатом є реакційна авантюра (Ленін)]] 2) текст, смеска. змішапо нар. смущённо [Цієї дівчини ясний і ніжний голос, Немов дзвінок, його уранці розбудив!.. І хлопець змішано застиг і остовпів (перекл. Рильського)]. зміш&ти1 см. змішувати. змішати2, -шаю, -щ?єщ (привести в замешательство) „разг. смутить; уст. смешйть [Увізвали ївгу, так та йому зараз баки й забила і змішала його (Квітка)]. . змішатися1 см. змішуватися. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)