Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
змі 244 змо змішатися2, -щ&юся, -вдаєшся (прийти в замешательство) смешаться, смутиться [Л у- каш трохи змішався, побачивши її, але зараз оправився (Л. Укр.)]. зміщення редк. смешение. змішувальний техн. смесительный. змішування смешивание; (состояние) смешение [Змішування приватної власності на землю з пануванням капіталу в землеробстві є характерна помилка буржуазних націоналізаторів землі.. (Ленін)]; *^ня понять смешение понятий; правило ^ня мат. правило смешения. змішувати, -шую, -вдуєш, змішати, -вдаю, -шаєщ смешивать, смешать; (только не- соверш. — принимать одно за другое — ещё) мешать (разг.) [..не можна змішувати, справді, партію, як передовий загін робітничого класу, з усім класом (Ленін); Фарн підвівся. Не відповідаючи.., він зміщав шахи (Донч.)]. змішуватися, -шуюся, -вдуєшся, зміщатися, -шаюся, -шаешся 1) смешиваться, смешаться [Обперся Чіпка об одвірки, одхилив трохи двері, випускав дим надвір, де він зміщувався з дощем і зникав у темряві (Мирн.); Чорні коси розмаялись і зміщалися з вогнистими кучерями Перелесника (Л. Укр.)\ Шарахнув глухо куль свинцевий розсип, І козаків зміщався кінний лад (Бажан)]; 2) страд, з. (несовврш.) смешиваться; мешаться; ср. зміщувати. змішувач техн. смеситель. зміщапитися см. зміщадіюватися. зміщанілий омещанившийся. зміщаніти, -пію, -ніещ омещаниться. зміщанпя смещение. зміщадіюватися, -пююся, -нюєщся, зміщапитися, -нгося, -нищся омещаниваться, омещаниться. зміщати, -щало, -щаєш и зміщувати, -щую, -щуєщ, змістити (зміщу, змістиш) смещать, сместить. зміщатися, -вдаюся, -вдаєшся и зміщуватися, -щуюся, -щуєшся, зміститися (зміщуся, змістишся) 1) смещаться, сместиться [Всі лінії почуттів змістилися, переплуталися, мов ніжне павутиння (Коп.)]; 2) редк. вмещаться, вместиться, помещаться, поместиться [В ньому [кошику] ледве зміщались простирала (Л. Укр.)\ То б не змістилися на землі люди, якби не вмирали (И.-Вол. у.—Сл. Гр.I зміщення смещение. зміщувапня смещение. зміщувати см. зміщати. зміщуватися см. зміщатися. зміюка разг. змея [Чабан прокинувся — аж перед ним Гадюка, Він києм бух — і витяглась зміюка (Гл.)]. змія змея [Дивися, чорная змія По снігу лізе... (Шевч.)]. зміястий змеистый [Миготіли смолоскипи, блимали підсліпуваті ліхтарі. Часом вони шикувалися в одну зміясту химерну лінію (Кач.)І зміячка бот. (8соггопега І*.) скорцонера; ^ка іспанська бот. (8соггопега Нізра- піса Ь.) сладкий корень. змова заговор (преим. в политических целях)] сговор; .разг. стачка [Англійські і французькі імперіалісти провалились, нарешті, і з своїм планом захопити Петроград за допомогою контрреволюційної змови, в якій брали участь російські монархісти, кадети, меншовики і есери.. (Ленін)] Межи небом і землею якась таємна змова (Коцюб.)]. змовини, -вин уст. сговор, помолвка [Зробили змовини, а там і весілля справили (Вовч.)]. змовити см. змовляти. змовитися см. змовлятися. змовкати, -каю, -каєш, змовкнути и змовкти, -кну, -кнеш 1) умолкать, умолкнуть? разг. смолкать, смолкнуть [І місяць підводиться так, як учора, І вітер змовкає в обіймах берез (Герас.)\ Стахурський слухняно змовк (Смол.); Раптово змовкли кулемети (Бажан)]; 2) (о звучании — прекращаться) смолкать, смолкнуть, умолкать, умолкнуть [До самого вечора в ячейках не змовкають розмови бійців про подвиг земляка (Гонч.)\ Незчувся, як змовк біля мене голос товариша і коли в класі стало тихо (Вас.)]. змовляння сговор (действие). змовляти, -ляю, -ляєш, змовити, -влю, -вищ 1) (при помолвке) уст. сговаривать, сго^ ворйть [Вже й свати почали в хату навертатись. Старі дякують за ласку, частують, а дочки не змовляють: «Ще нехай погуляє..» (Вовч.)]\ 2) (только соверш.) разг. молвить., промолвить, сказать [—Він одцурається? Може, і я його занедбаю! ..І мати за се більш нічого не змовила, — зітхнула важенько (Вовч.)]; 3) (только соверш.: сладить в беседе) разг. сговорить; з тобою не ~вищ с тобой не сговоришь. змовлятися, -ляюся, -ляєшся, змовитися, -влюся, -вищся сговариваться, сговориться; (только соверш. разг. — ещё) стакнуться [Бурлаки почали змовлятись, щоб тікать од Бродовського, і радились, куди утікати (Н.-Лев.); Потому вони разом встали, підійшли, немов змовились, до стола і мовчки взялись за рибу (Коцюб.)]. змовник заговорщик [Та'ємниче, як змовники, інколи шелестіли верхівлі дерев (Коп.)]. змовництво заговорщичество [Традиції бланкізму, змовництва страшенно сильні у народовольців, до того сильні, що вони не можуть собі уявити політичної боротьби інакше, як у формі політичної змови (Ленін)]. змовниця заговбрщица. змовницький заговорщицкий [Він зирнув у змовницькі прищулені Караванові очі (Панч)]. змовчувати, -чую, -чуєш, змовчати, -чу, -чип! смалчивать, смолчать [Саня сиділа й змовчувала, хоч вона й була опришкувата в інший час (Н.-Лев.); Брат змовчав, тільки по голівці дівчинку погладив (Вовч.)]. ' змога возможность [Ми., певні, що зробимо все, що в иащій силі й змозі... (Коцюб.); Вопи були свідками заколоту- на нлощі, але не мали змоги спинити його (Фр.)\\ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)