Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

змі 244 змо
змішатися2, -щ&юся, -вдаєшся (прийти в
замешательство) смешаться, смутиться [Л у-
каш трохи змішався, побачивши її, але
зараз оправився (Л. Укр.)].
зміщення редк. смешение.
змішувальний техн. смесительный.
змішування смешивание; (состояние)
смешение [Змішування приватної власності на
землю з пануванням капіталу в землеробстві
є характерна помилка буржуазних
націоналізаторів землі.. (Ленін)]; *^ня понять
смешение понятий; правило ^ня
мат. правило смешения.
змішувати, -шую, -вдуєш, змішати, -вдаю,
-шаєщ смешивать, смешать; (только не-
соверш. — принимать одно за другое —
ещё) мешать (разг.) [..не можна змішувати,
справді, партію, як передовий загін
робітничого класу, з усім класом (Ленін);
Фарн підвівся. Не відповідаючи.., він
зміщав шахи (Донч.)].
змішуватися, -шуюся, -вдуєшся, зміщатися,
-шаюся, -шаешся 1) смешиваться,
смешаться [Обперся Чіпка об одвірки, одхилив
трохи двері, випускав дим надвір, де він
зміщувався з дощем і зникав у темряві
(Мирн.); Чорні коси розмаялись і
зміщалися з вогнистими кучерями Перелесника
(Л. Укр.)\ Шарахнув глухо куль
свинцевий розсип, І козаків зміщався кінний
лад (Бажан)]; 2) страд, з. (несовврш.)
смешиваться; мешаться; ср. зміщувати.
змішувач техн. смеситель.
зміщапитися см. зміщадіюватися.
зміщанілий омещанившийся.
зміщаніти, -пію, -ніещ омещаниться.
зміщанпя смещение.
зміщадіюватися, -пююся, -нюєщся,
зміщапитися, -нгося, -нищся омещаниваться,
омещаниться.
зміщати, -щало, -щаєш и зміщувати, -щую,
-щуєщ, змістити (зміщу, змістиш)
смещать, сместить.
зміщатися, -вдаюся, -вдаєшся и
зміщуватися, -щуюся, -щуєшся, зміститися
(зміщуся, змістишся) 1) смещаться, сместиться
[Всі лінії почуттів змістилися,
переплуталися, мов ніжне павутиння (Коп.)]; 2) редк.
вмещаться, вместиться, помещаться,
поместиться [В ньому [кошику] ледве зміщались
простирала (Л. Укр.)\ То б не змістилися
на землі люди, якби не вмирали (И.-Вол.
у.—Сл. Гр.I
зміщення смещение.
зміщувапня смещение.
зміщувати см. зміщати.
зміщуватися см. зміщатися.
зміюка разг. змея [Чабан прокинувся — аж
перед ним Гадюка, Він києм бух — і
витяглась зміюка (Гл.)].
змія змея [Дивися, чорная змія По снігу
лізе... (Шевч.)].
зміястий змеистый [Миготіли смолоскипи,
блимали підсліпуваті ліхтарі. Часом вони
шикувалися в одну зміясту химерну лінію
(Кач.)І
зміячка бот. (8соггопега І*.) скорцонера; ^ка
іспанська бот. (8соггопега Нізра-
піса Ь.) сладкий корень.
змова заговор (преим. в политических целях)]
сговор; .разг. стачка [Англійські і
французькі імперіалісти провалились, нарешті,
і з своїм планом захопити Петроград за
допомогою контрреволюційної змови, в якій
брали участь російські монархісти,
кадети, меншовики і есери.. (Ленін)] Межи
небом і землею якась таємна змова
(Коцюб.)].
змовини, -вин уст. сговор, помолвка
[Зробили змовини, а там і весілля справили
(Вовч.)].
змовити см. змовляти.
змовитися см. змовлятися.
змовкати, -каю, -каєш, змовкнути и змовкти,
-кну, -кнеш 1) умолкать, умолкнуть? разг.
смолкать, смолкнуть [І місяць підводиться
так, як учора, І вітер змовкає в
обіймах берез (Герас.)\ Стахурський слухняно
змовк (Смол.); Раптово змовкли кулемети
(Бажан)]; 2) (о звучании — прекращаться)
смолкать, смолкнуть, умолкать,
умолкнуть [До самого вечора в ячейках не
змовкають розмови бійців про подвиг земляка
(Гонч.)\ Незчувся, як змовк біля мене
голос товариша і коли в класі стало тихо
(Вас.)].
змовляння сговор (действие).
змовляти, -ляю, -ляєш, змовити, -влю, -вищ
1) (при помолвке) уст. сговаривать, сго^
ворйть [Вже й свати почали в хату
навертатись. Старі дякують за ласку, частують,
а дочки не змовляють: «Ще нехай погуляє..»
(Вовч.)]\ 2) (только соверш.) разг. молвить.,
промолвить, сказать [—Він одцурається?
Може, і я його занедбаю! ..І мати за
се більш нічого не змовила, — зітхнула
важенько (Вовч.)]; 3) (только соверш.:
сладить в беседе) разг. сговорить; з
тобою не ~вищ с тобой не сговоришь.
змовлятися, -ляюся, -ляєшся, змовитися,
-влюся, -вищся сговариваться,
сговориться; (только соверш. разг. — ещё) стакнуться
[Бурлаки почали змовлятись, щоб тікать
од Бродовського, і радились, куди утікати
(Н.-Лев.); Потому вони разом встали,
підійшли, немов змовились, до стола і мовчки
взялись за рибу (Коцюб.)].
змовник заговорщик [Та'ємниче, як змовники,
інколи шелестіли верхівлі дерев (Коп.)].
змовництво заговорщичество [Традиції
бланкізму, змовництва страшенно сильні у
народовольців, до того сильні, що вони не
можуть собі уявити політичної боротьби
інакше, як у формі політичної змови
(Ленін)].
змовниця заговбрщица.
змовницький заговорщицкий [Він зирнув
у змовницькі прищулені Караванові очі
(Панч)].
змовчувати, -чую, -чуєш, змовчати, -чу,
-чип! смалчивать, смолчать [Саня сиділа
й змовчувала, хоч вона й була опришкувата
в інший час (Н.-Лев.); Брат змовчав, тільки
по голівці дівчинку погладив (Вовч.)]. '
змога возможность [Ми., певні, що зробимо
все, що в иащій силі й змозі... (Коцюб.);
Вопи були свідками заколоту- на нлощі,
але не мали змоги спинити його (Фр.)\\

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)