Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
змо 246 зму щиться, мбрщиться, поморщиться; (сжиматься}—о вещах — ещё) съёживаться, съёжиться [Чистий опуклий лоб під запиленим козирком старенького картузика зморщується (Донч.)\ — Ну, — вона зморщилась, мов від фізичного болю,—слухайте, я так не люблю (Л. Укр.)]. зморщуючий сморщивающий. зморювання утомление; изнурение. Ср. зморювати. зморювати, -рюю, -рюєщ, зморити, -рю, -рищ утомлять, утомить; разг. изморить (только соверш.), маять, измаять, умаивать, умаять; (сильнее) изнурять, изнурить. зморюватися, -рююся, -рюєшся, зморитися, -рюся, -ришся уставать, устать; измориться, измаяться, перемаяться, умаиваться, умаяться; изнуряться, изнуриться [Славна комсомолія з ворогами бореться, мітко націляється, у боях не змориться (Тич.)]. Ср. зморювати. змотаний смотанный; свитый [На берег зійшов хлопчик, тримаючи в руці змотаний шпагат з нанизаними на ньому гачками (Трубл.)]. Ср.^ змотувати. змотати см. змотувати. змотатися см. змотуватися. змотування сматывание. змотувати (змотую, змотуєш), змотати (змотаю, змотаєш) сматывать, смотать; (свёр- тыватъ в клубок — ещё) свивать, свить [Зв'язківці, вільно походжаючи по висоті, змотували кабель (Гонч.)\ Нехай вони .його змотають у клубочок (Гл.)]. змотуватися (змотується), змотатися (змотається) сматываться, смотаться; свиваться, свиться. Ср. змотувати. змотувач спец. смотчик. змотувачка спец. смбтчица. змочений смоченный; измбченный; взмбченный [Пахла земля, щедро змочена росою (Борз.)]. Ср. змочувати. змочити см. змочувати. змочитися см. змочуватися. змочувальний смачивающий. змочуваний смачиваемый. змочування смачивание; измачивание; взмучивание. Ср* змочувати. змочувати, -чую, -чуєш, змочити, -чу* -чищ смачивать, смочить; (совсем или всё — ещё) измачивать, измочить; (во время обработки ткани и т. п. — ещё) взмачивать, взмочить [Одарка., все знай змочувала холодною водою смажні Прісьчині вуста (Мирн.)\ Набравши повні жмені води, Ігор геть змочив Вовці всю спину (Збан.)]. змочуватися, -чуюся, -чуєшся, змочитися, -чуся, -чищся 1) смачиваться, смочиться; измачиваться, измочиться; 2) страд, з. (несоверш.) смачиваться; измачиваться; взмучиваться. Ср. змочувати. змочуючий смачивающий. змрок, змрік (род. змроку) обл. сумрак, мрак [Скрізь таємний змрок, Гудіння сосон (Рил.)\ Змрік щораз густіший западав по улицях \Фр.)]. змружувати, -жую, -жуєш, змружити, -жу, -жиш зажмуривать, зажмурить; (слегка) прижмуривать, прижмурить [Він то розплющував очі, то знову змружував ' їх"— повіки склеплювались самі (Смол.); Дівчина поруч у кріслі сиділа спокійно, ледь змруживши очі (Смол.)]. змудра нар. обл. мудро, разумно [Ти змудра мені відповідаєш (Стеф.)]; змудрїти, -рїю, -рібіц обл. сделаться ^мным, стать умным [То не добре, як хто завчасу так змудріє {Фр,)]. змудрувати, -рую, -руєщ разг. 1) смудрить [Та ба! Не всякий так змудрує, Як сам Вергілій намалює (Котл.)]\ 2) (кого) обл. перехитрить, обмануть [Тоді скочив [Заєцьі щодуху до звірів і розповів їм, яким-то способом він змудрував Медведя і вибавив їх усіх від тяжкого нещастя (Фр.)]. змужнілий возмужалый, возмужавший; (со* зревший) сложившийся [Ми не забули нічого, але багато чого навчились. Ми живі, змужнілі й Досвідчені (Гонч.)]. змужпїлість, -лості возмужалость. змужніння возмужание [Це Батьківщини юної змужніння, Твоє змужніння, юносте моя! змужпїти, -нію, -нієщ возмужать [Він за ці півроку змужнів, став ще ширший у плечах (Панч)\ Ми пройшли велику путь 11 змужніли в грозах (Нагн.)]. змурований 1) прич. построенный (из кбмня или из кирпича); сооружённый, возведённый; ср. змурувати; 2) прил. каменный [Щільно пригорнувшись до телеграфного стовпа, стоїть, немов змурована, постать (Вас.)]. змурувати, -рую, -руєш построить (из камня или из кирпича); (реже) соорудить, возвести [Змурував високу башту (Сл. Гр.)]. змусити см. змушувати. змучений измученный; истерзанный; ^ изнывший; исстрадавшийся; измаявшийся, умаявшийся [Що чуло її серце змучене, ніхто того не знав, ніхто й не спитав (Вовч.)]. Ср. змучувати и змучуватися. змучити см. змучувати. змучитися см. змучуватися. змучувати, -чую, -чуєш (редк.)у змучити, -чу, -чищ измучивать, измучить; (только соверш. — нравственно — ещё) истерзать; (только соверш. — утомить разг. — ещё) измаять, умаять [Вночі, правда, змучив його поганий сон (Коцюб.); Рветься осінь. Терни невидимії їй все тіло поранили, змучили (Л. Укр.)]. змучуватися, -чуюся, -чуєшся (редк.), змучитися, -чуся, -чишся измучиваться (редк.), измучиться; (изнемочь — всегда с указа* ниєм причины — ещё) изныть;^ истерзаться, исстрадаться; измаяться, умаяться, перемаяться. Ср. змучувати. змушений принуждённый; вынужденный [Зму- шений жити на вигнанні, Ленін все ж був тісно зв'язаний з робітничим класом і партійними організаціями Росії (Віогр. Леніна)] ; н є ^тшй ніким без всякого принуждения [Л ю ц і й: Неправда! Ніяк вій не крутив, сказав одразу: «Я добро знав, які-то й нащо збори, і самохіть, не змушений ніким, їх запросив до себе в хату» (Л. Укр.)]. Ср. змушувати. змушешія принуждение. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)