Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
аду 247 зна змушування принуждение. змушувати, -шую, -щуєщ, змусити (змушу, змусиш) заставлять, заставить; (силой—ещё) Принуждать, принудить; (об обстоятельствах — ещё) вынуждать, вынудить [В тій хвилі почувся новий звук, що змусив Мирона звернути увагу в інший бік (Фр.)]. зм'яклий размякший [Мідяні труби простягали безвладно покручені кінці, сплющені, зм'яклі (Коцюб,)]. зм'якнути, -ну, -нещ размякнуть [Поки губка та зм'якне.. (Фр.)]* зм'якшений смягчённый; умягчённый. Ср. зм'якшувати. зм'якшення смягчение; умягчение; ^ня вироку юр. смягчение приговбра; п->ня звуків ерам, смягчение звуков. Ср. зм'якшувати. зм'якшити см. зм'якшувати. зм'якшитися см. зм'якшуватися. зм'якшувальний мед. смягчающий. зм'якшування смягчение; умягчение. Ср. зм'якшувати. зм'якшувати, -шую, -шуєщ, зм'якшити, -шу, -шйш смягчать, смягчить; (реже) умягчать, умягчить [Васька [лоша] поклав на плече йому морду, мрійно зм'якшивши вираз полохливих очей (Коцюб.)]. зм'якшуватися, -шуюся, -шуєшся, зм'якшитися, -шуся, -щйшся смягчаться, смяг- . чйться; умягчаться, умягчиться. Ср. зм'якшувати. зм'якшуючий смягчающий; ~*чі провину обставини смягчающие вину обстоятельства. знавати (настоящего времени нет) разг. знавать, знать [Знавав колись дідусь лихо В молодії літа (Гл.)]. знавецтво иск. знатбчество. знавець, -вця знаток [Денис оком знавця оглянув німецький міномет (Гонч.)]. знавіснілий разг. обезумевший; (потеряв- ший всякое чувство меры, крайне разнузданный) презр. оголтелый. знавісніло нар. разг. бешено. знавісніти, -нГю, -шещ разг. обезуметь; разг. лишиться рассудка [Чи ти знавісніла, молодице..? (Коцюб.)]. знагла нар. внезапно [Аж ось — знагла все рушило навкруги й загуло (Вас.)]. з-над предл. 1) (сверху) из-за [Лише з-над хмар часом прилине Прощання з літом журавлине (Тич.)]\ 2) (со стороны) от, с; (при существительных рек&, море и т. п.— ещё) с берега, с берегов [Суремна мідь співає з-над Дністра (Бажан)]. зпа^вору нар. разг. со двора, книжн. извне; (с внешней стороны — ещё) снаружи [Знадвору в кімнату пробивалось синювате взчірнє світло (Скляр.); Соломія., побігла до дверец. Двері були підперті кілком знадвору (Коцюб.)]. зпаджати, -джаю, -джаєш редк. см. знаджувати. знаджений привлечённый; прельщённый, соблазнённый; оболыцспный. Ср. знаджувати. знаджування привлечение; прельщение; обольщение. Ср. зпаджувати. знаджувати, -джую, -джуещ, зшщити, -джу, *диш привлекать, привлечь; прельщать, прельстить, соблазнять, соблазнить; (только о чём) обольщать, обольстить [Квітка: ..Я тебе оточу розкошами, я тебе обів'ю коханням, я тебе сп'яню ласками!.. Л у- ч и ц ь к а: Не знаджуйте, не спокушайте! (Стар.)]; ^ти лестощами (лёстка- м и) разг. улещивать, улещ&ть, улестить [Знай носа підійма.. Ані вблагать його, ні лестками не знадить! (перекл. Рильського)]. знаджуватися, -джуюся, -джуещся, знадитися, -джуся, -дишся 1) прельщаться, прельститься, соблазняться, соблазниться; обольщаться, обольститься;- 2) страд, з. (несоверш.) прельщаться, соблазняться; обольщаться. Ср. знаджувати. знадити см. знаджувати. знадитися см. знаджуватися. знадіб1, (реже) знадоб, -доба обл. уст. принадлежность; орудие; инструмент [Коли я підводила голову, щоб знайти який знадоб до шиття, траплялось мені глянути просто поперед себе на темну довгу стежку (Л. Укр.)]; г^доби (мн. ч.) принадлежности; орудия; с.-х. инвентарь [Лежать., всякі знадоби до писання (Л. Укр.); Дім сей разом з великим садом, огородом, подвір'ям, стайнями і всякими знадобами він закупив від вдови по однім польськім пану (Фр.)], знадіб2, -добу обл. уст. веществб; материал [У руках Був заступ гострий, а в нищені куля, Набитая знад обом розривним (Л. Укр.)]. зпадібок, -бку обл. уст. материал [в письменники, що їх життєпис цікавіший від їх творів, що їх твори се тільки знадібки до їх характеристики, частинки до їх життєпису (Фр.)]. знадливий, зпадппй привлекательный; соблазнительный; обольстительный; увлекательный, увлекающий; манящий; заманчивый; разг. завлекательный [Стара замовкла, немов поглинули її принадні думи, мов зачарували знадливі образи (перекл. з Вовчка); Іще ніколи Цей голос не здававсь таким Знадливим, рідним і страшним (Рил.); Образ чистий, непотьмарений і знадний, як ще ніколи (Вас.)]. зпадлйвість, -вості привлекательность; соблазнительность ; обольстительность. знадливо нар. соблазнительно; обольстительно; заманчиво [Русалка випливає і зпад- ливо всміхається (Л. Укр.)]. знадний см. знадливий. зпадність, -пості см. знадливість. зн&дно нар. см. знадливо. знадоб см* зпадіб1. знадоба разг. надобность; О бути в г^/бі разг. быть нужным [Ба навіть дурень тут у знадобі бува, Аби була над ним розумна голова (перекл. Рильського)]. знадобитися, -блюся, -бйщся понадобиться; (оказаться полезным) пригодиться [К а р- м е л ю к: ..Хай уже пани обійдуться без музпків на цей раз, а ці хлопці і нам знадобляться (Вас); Мені з нанкою не |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)