Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
за б 12 заб сверху) пачкать, запачкать, выпачкать, испачкать, замарать; (мног. или сильнее — еще) перепачкать; разг. измарывать, измарать, обмарывать, обмарать, обмазывать, обмазать; (жирным, сальным; оставлять следы мокрыми, грязными руками) фам. замусбливать, замусолить, замусливать, замуслить. зя^рудпюватися, -нююся, -нюєшся, забруднитися, -нюся, -ийшся загрязняться, за- трязнйться; пачкаться, запачкаться, выпачкаться, испачкаться, замараться; перепачкаться; измарываться, измараться, обмарываться, обмараться, обмазываться, обмазаться; замусоливаться, замусолиться, замусливаться, замуслиться. Ср. забруднювати. забрукований замощённый [Вулиці були чудово забруковані (перекл. з Павленка)]. забруковування замащивание. забруковувати, -новую, -кбвуєш, забрукувати, -кую, -куєш замащивать, замостить. забруковуватися, -ковусться замащиваться. .забрукувати см. забруковувати. забряжчати, -чу, -чйш и забрязкати, -каю, -каєш и усилит, забрязкотіти, -кочу, -котиш забряцать; (издать бренчащий звук разг. — ещё) зазвякать, (коротко) звякнуть; (о металлических предметах иногда— ещё) залязгать; (о посуде, стекле, иногда о металле) зазвенеть, (прерывисто) задребезжать; (громко) загреметь [Криві шаблі забряжчали (Метл.)\ Людмила кинулася в кухню, забряжчала посудом (Куч.)', Забрязкотів дзвоник, і хлоп'ята похапцем., кинулись до класу (Ільч.)]. забрьоханий разг. выпачканный, испачканный, забрызганный (грязью) [Він соромився своєї забрьоханої одежі, мокрої шапки (Донч.)]. забрьохатися, -брьохаюся, -брьохаєшся разг. выпачкаться, испачкаться, забрызгаться (грязью). забубоніти, -пю, -ниш 1) забормотать; разг. забубнить; (о детях) залепетать [Забубонів, як старий дяк (Ном.)]', 2) (о стуке) разг. забарабанить; О бубон ^пів ударил бубен. забуванпя забывание; книжн. забвение. забувати, -ваю, -ваєш, забути, -буду, -будеш 1) забывать, забыть, разг. позабывать (несоверш.), позабыть; (соверш. мног.— ещё) позабывать, перезабыть; (сознательно не вспоминать — ещё) предавать забвению, предать забвению; (только соверш. — упустить из памяти — ещё) запамятовать (разг.) [Але, підтримуючи революційне селянство, пролетаріат ні на хвилину не повинен забувати своєї класової самостійності, своїх окремих класових завдань (Ленін)', Я не забуду вчительки ніколи, яку любив всім серденьком малим (Сос.)]\ н є ^бути зробити що не забыть сделать что; книжн. не преминуть сделать что; 2) (терять какое-нибудь умение) разг. разучиваться, разучиться; уст. забывать, забыть [Хіба забули вже жати? (Коцюб.)]', ~»був читати разучился читать; уст. забыл читать; О збутії лік грошам, знайомим перен. потерять счёт деньгам, знакомым. забуватися, -ваюся, -ваєшся, забутися, -бу- дуся, -будешся 1) разг. забывать, забыть; разг. позабывать (несоверш.), позабыть [Вилетів із бліндажа простоволосий Маковей- чик. Забувшись, що він без шапки, він козирнув (Гонч.)]; 2) (о состоянии и поведении человека) забываться, забыться; (терять сознание — ещё) впадать в забытьё, впасть в забытьё; (только соверш. — задремать, замечтаться, отвлечься от действительности—ещё) позабыться [Я не забудусь більше сном (Сое.)]; 3) (исчезать из памяти) забываться, забыться; (соверш. разг. — ещё) позабыться [Забудеться горе (Шевч.)]. забудова, забудівля застройка [Бригадир зобов'язаний додержуватись типових проектів і проектів планування та забудови села (Колг. вироби, енцикл.)]. забудований застроенный [Недалеко від шахти розкинулось селище, забудоване кам'яними будинками (Літ. газ., 1949, VI)]. забудовник застройщик [Партійне бюро прийняло рішення про заохочення індивідуального будівництва та подання допомоги забудовникам (Рад. Укр%і 1951, VIII)]. забудовниця застройщица. забудовування застройка. забудовувати, -довую, -довуєш, забудувати, -дую, -дуєш застраивать, застроить. забудовуватися, -довується, забудуватися, -дується застраиваться, застроиться. забудувапня реок. пострбйка, строение [Якісь невидані місця, якесь пишне забудування (Н.-Лев.)]. забудувати см. забудовувати. забудуватися см. забудовуватися. забудько разг. беспамятный (человек), забывчивый (человек) [О, що то з мене за забудько! Як же не тямити! (Фр.)]. забудькуватий разг. беспамятный (разг.)у забывчивый. забузований обл. забитый; засыпанный; залепленный (снегом или грязью) [Борода йому забузована снігом (Греб.)]. забузувати, -зую, -зуєш обл. забить; засыпать; залепить (снегом или грязью). забуксувати, -сує забуксовать [Панцирник майже проти кіп попав у калюжу и забуксував (Панч)]. забулькати, -кав забулькать [Забулькали, зашуміли заклопотані струмки (Донч.)]. забулькотати, -кочу, -кочеш и забулькотіти, -кочу, -котиш усилит, забулькать [На чайнику на плиті застрибала покришка, і вода весело забулькотіла (перекл. з Фадеева)]. забунтувати, -птую, -птуєш и забуитува- тися, -птуюся, -птуєшся забунтовать, взбунтоваться [А серце забунтувало, замутило, давай, хоч із огню! (Вас.)\ Ось у стійлі чогось забунтувалася вродлива красуня кобила (Кач.)]. забуркотати, -кочу, -кочеіп и забуркотіти, -кочу, -котйіп 1) усилит, забурчать; заурчать; заворчать; забрюзжать; ср. забурча- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)